комерц≥йне кредитуванн¤

на главную вернутьс¤

ќћ≈–÷≤…Ќ≈ –≈ƒ»“”¬јЌЌя

«м≥ст

¬ступ

–озд≥л1. “еоретичн≥ основи та сучасн≥ напр¤мки комерц≥йного кредитуванн¤ п≥дприЇмства.

1.1. ѕон¤тт¤ суть та ≥нструменти комерц≥йного кредиту.

1.2. ћехан≥зм наданн¤ комерц≥йного кредиту

–озд≥л 2. ѕрактика комерц≥йного кредитуванн¤, на приклад≥ п≥дприЇмства ¬ат Ђћодемї

2.1. јнал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства

2.2. ћехан≥зм наданн¤ комерц≥йного кредиту за в≥дкритими рахунками

2.3. ‘актори ризик≥в та њх вплив на комерц≥йне кредитуванн¤ п≥дприЇмства

–озд≥л 3 ≈фективн≥сть комерц≥йного кредитуванн¤ напр¤мк≥в розвитку ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

3.1. «аходи спр¤мован≥ на комерц≥йне кредитуванн¤.

3.2.ѕрогнозуванн¤ ризик≥в в операц≥¤х з комерц≥йним кредитом

¬исновки

—писок використаноњ л≥тератури

ƒодатки.

¬—“”ѕ

Ѕез комерц≥йного кредиту неможливий розвиток сучасних господарських зв'¤зк≥в. ” колишньому —–—– комерц≥йний кредит ≥снував поруч ≥з банк≥вським кредитом до кредитноњ реформи 1930Ч1932 pp. ≤з встановленн¤м у рад¤нськ≥й економ≥ц≥ директивного плануванн¤ ≥ жорсткоњ централ≥зац≥њ комерц≥йний кредит був л≥кв≥дований. –озрахунки м≥ж п≥дприЇмствами почали зд≥йснюватис¤ т≥льки через банки у форм≥ безгот≥вкових розрахунк≥в. ѕерех≥д до ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥ спричинив нагальну необх≥дн≥сть розвитку комерц≥йного кредиту ¤к нев≥д'Їмного атрибута ринкових децентрал≥зованих в≥дносин.

омерц≥йний кредит поширений у крањнах з ринковою економ≥кою. «а де¤кими даними, у цих крањнах 2/3 кредитного обороту зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ комерц≥йного кредиту Ч наданн¤ корпорац≥¤ми кредиту одна одн≥й з оформленн¤м кредитноњ операц≥њ векселем. ” структур≥ управл≥нн¤ багатьох зах≥дних компан≥й (ф≥рм) кредитний в≥дд≥л Ї одним з основних, а робота кредитного менеджера Ч одн≥Їю з найпрестижн≥ших ≥ важливих. ƒл¤ п≥дприЇмств (ф≥рм) торговельн≥ кредити (торговельн≥ борги) Ї формою ≥нвестиц≥й на ринку, в≥д ¤ких оч≥куЇтьс¤ доход. ќчевидно, що прибуток при цьому отримуЇтьс¤ т≥льки тод≥, коли ринкову операц≥ю продажу в кредит завершуЇ плат≥ж.

’арактерною особлив≥стю комерц≥йного кредиту Ї те, що в≥н зд≥йснюЇтьс¤ п≥дприЇмствами за њхн≥м власним розсудом ≥ не п≥дпор¤дковуЇтьс¤ банк≥вськ≥й систем≥. ѕри комерц≥йному кредит≥ суб'Їкти кредитних в≥дносин регулюють своњ господарськ≥ зв'¤зки ≥ можуть створювати плат≥жн≥ засоби у вигл¤д≥ вексел≥в Ч зобов'¤зань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений терм≥н. ¬ексель Ї ф≥нансовим ≥нструментом комерц≥йного кредиту.

ћета комерц≥йного кредиту Ч прискорити реал≥зац≥ю товар≥в в умовах тимчасовоњ нестач≥ грошових кошт≥в у покупц≥в.

    омерц≥йний кредит - це товарна форма кредиту. ”часники кредитних в≥дносин при комерц≥йному кредит≥ регулюють своњ господарч≥ в≥дносини ≥ можуть створювати плат≥жн≥ засоби у вигл¤д≥ вексел≥в - зобов'¤зань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений терм≥н.

“оварний (комерц≥йний) кредит, що надаЇтьс¤ п≥дприЇмством у форм≥ в≥дстрочки платежу за надан≥ ним сировину, матер≥али або кап≥тальн≥ товари, одержуЇ все б≥льше розповсюдженн¤ у сучасн≥й комерц≥йн≥й ≥ ф≥нансов≥й практиц≥. «алучаючи до використанн¤ позиковий кап≥тал у форм≥ товарного (комерц≥йного) кредиту, п≥дприЇмство ставить своЇю основною метою максимальне задоволенн¤ потреби у ф≥нансуванн≥ за цей рахунок виробничих запас≥в сировини ≥ матер≥ал≥в (у торг≥вл≥ Ц запас≥в товар≥в) ≥ зниженн¤ загальноњ вартост≥ залученн¤ позикового кап≥талу. ÷¤ мета визначаЇ зм≥ст пол≥тики залученн¤ товарного (комерц≥йного) кредиту, ¤ка розробл¤Їтьс¤ на п≥дприЇмствах.

   ќб'Їктом комерц≥йного кредиту можуть бути реал≥зован≥ товари, виконан≥ роботи, надан≥ послуги щодо ¤ких продавцем надаЇтьс¤ в≥дстрочка платежу.

” раз≥ оформленн¤ комерц≥йного кредиту за допомогою вексел¤ ≥нших угод про наданн¤ кредиту не укладаЇтьс¤.

   ѕогашенн¤ комерц≥йного кредиту може зд≥йснюватис¤ шл¤хом:

 - сплати боржником за векселем;

 - передач≥ вексел¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства ≥нш≥й юридичн≥й особ≥ (кр≥м банк≥в та ≥нших кредитних установ);

 - переоформленн¤ комерц≥йного кредиту на банк≥вський.

            ” раз≥ оформленн¤ комерц≥йного кредиту не за допомогою вексел¤, погашенн¤ такого кредиту зд≥йснюЇтьс¤ на умовах, передбачених договором стор≥н.

ѕредметом       курсовоњ          роботи комерц≥йне кредитуванн¤

ф≥нансово Ц господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства ¬ј“ Ђћќƒ≈ћї.

ќбТЇктом роботи

 ф≥нансово-господарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства ¬ј“ Ђћќƒ≈ћї.

—убТЇктом  роботи  Ї,  безпосередньо,  субТЇкт  господарюванн¤  п≥дприЇмства ¬ј“ Ђћќƒ≈ћї.

ћетою роботи  Ї визначенн¤  шл¤х≥в  удосконаленн¤ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства¬ј“Ђћќƒ≈ћї.

«авданн¤ курсовоњ роботи:

- ќбірунтуванн¤ вибору теми курсовоњ роботи (актуальн≥сть);

- ќволод≥нн¤ методолог≥Їю анал≥зу в≥дпов≥дних аспект≥в ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств;

- ѕроведенн¤ анал≥зу ф≥нансових результат≥в д≥¤льност≥ ≥ оц≥нки ф≥нансово-економ≥чного стану п≥дприЇмства ¬ј“ Ђћќƒ≈ћї;

- –озробка дл¤ п≥дприЇмства ¬ј“ Ђћќƒ≈ћї щл¤х≥в щодо п≥двищенн¤ прибутковост≥ та оборотност≥ кап≥талу, ф≥нансовоњ зв≥тност≥, динам≥ки, структури джерел ф≥нансуванн¤, здатност≥ розрахуватис¤ з борговими зобовТ¤зонност¤ми.

- ‘ормуванн¤ оптим≥зац≥йного п≥дходу щодо зд≥йсненн¤ заход≥в обраного напр¤мку д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.

≤нформац≥йним забезпеченн¤м виконанн¤ курсовоњ роботи Ї: ‘орма є1 ЂЅалансї; ‘орма є2 Ђ«в≥т про ф≥нансов≥ результатиї; ‘орма є3 Ђ«в≥т про рух грошових кошт≥вї; ‘орма є4 Ђ«в≥т про власний кап≥талї; ‘орма є5 Ђѕрим≥тки до ф≥нансовоњ р≥чноњ зв≥тност≥ї

ѕер≥одом досл≥дженн¤ Ї часовий ≥нтервал, за 2 зв≥тних пер≥оди.

–озд≥л1. “еоретичн≥ основи та сучасн≥ напр¤мки комерц≥йного кредитуванн¤ п≥дприЇмства.

1.1 ѕон¤тт¤ суть та ≥нструменти комерц≥йного кредиту.

ругооборот кошт≥в п≥дприЇмства в процес≥ виробництва продукц≥њ, послуг та ≥нших вид≥в комерц≥йноњ д≥¤льност≥ часто супроводжуЇтьс¤ тимчасовим браком ф≥нансових ресурс≥в Ч покупець продукц≥њ з р≥з≠них причин не може своЇчасно розрахуватис¤ з постачальником. “од≥ виникаЇ потреба у в≥дстрочц≥ платежу, тобто в комерц≥йному кредит≥.

омерц≥йний кредит Ч це одна з найперших форм кредитних в≥д≠носин в економ≥ц≥, саме в≥н породив вексельний об≥г ≥ тим самим спри¤в розвитку безгот≥вкового грошового об≥гу. ќсновна мета комерц≥йного кредиту Ч прискоренн¤ процесу реал≥зац≥њ товар≥в ≥ отриманн¤ закладеного в них прибутку.

омерц≥йний кредит Ч це в≥дпов≥дна кредитна угода м≥ж двома п≥дприЇмствами Ч продавцем (кредитором) ≥ покупцем (позичаль≠ником). ≤нструментом комерц≥йного кредиту традиц≥йно Ї вексель, що визначаЇ ф≥нансов≥ зобовТ¤занн¤ позичальника стосовно кредитора.

” ’≤’ ≥ на початку ’’ ст. у розвинених крањнах у галуз≥ внутр≥шньоњ ≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ переважав традиц≥йний вексельний кредит, ≥з наданн¤м продавцем покупцев≥ права погашати його частинами. ѕрактикувалось наданн¤ продавц¤ми комерц≥йного кредиту у вигл¤д≥ в≥дстрочки платеж≥в, без оформленн¤ њњ векселем, а також наданн¤ покупц¤ми комерц≥йного кредиту постачальникам через авансов≥ платеж≥.

Ќин≥ традиц≥йний вексельний кредит починаЇ поступатись м≥сцем кредиту, що надаЇтьс¤ продавц¤ми покупц¤м через простий запис вартост≥ проданих у кредит товар≥в.

ѕродаж (реал≥зац≥¤) продукц≥њ на ринку Ч один ≥з найважлив≥ших етап≥в в≥дтворювального процесу. ѕриваблив≥сть комерц≥йного кредиту пол¤гаЇ в тому, що продавець (виробник) отримуЇ можлив≥сть продавати св≥й товар, нав≥ть за неспри¤тливоњ кон'юнктурноњ ситуац≥њ на ринку. Ќадаючи кредит, продавець (виробник) у межах укладеного договору та зг≥дно з його умовами зд≥йснюЇ торговельн≥ поставки своЇму покупцев≥. ¬≥дсоток за комерц≥йним кредитом, ¤к правило, нижчий, н≥ж за банк≥вським кредитом. ќдин товаровиробник надаЇ ≥ншому товаровиробников≥ комерц≥йний кредит не просто дл¤ отриманн¤ прибутку у вигл¤д≥ в≥дсотка, а насамперед дл¤ того, щоб прискорити реал≥зац≥ю власноњ виробленоњ продукц≥њ.

омерц≥йний кредит передбачаЇ взаЇмозв'¤зок торговельноњ ≥ кредитноњ угод. ¬≥н поЇднуЇ акт реал≥зац≥њ товар≥в (послуг, роб≥т) з в≥дстрочкою платежу. ”мови в≥дстрочки платежу Ї важливою частиною торговельного контракту.

ћаючи в≥дкритий рахунок, п≥дприЇмство-покупець може пер≥одично закуповувати товари без оформленн¤ кредитних угод у кожному окремому випадку. Ќа замовленн¤ покупц¤ товар негайно в≥двантажуЇтьс¤, а оплата за нього зд≥йснюЇтьс¤ у визначен≥ терм≥ни п≥сл¤ одержанн¤ рахунку-фактури.

—ьогодн≥ у розвинених крањнах в≥дкритий рахунок Ї основним ф≥нансовим ≥нструментом збуту продукц≥њ в оптов≥й торг≥вл≥. “акий рахунок ¤к одна з форм розрахунково-кредитних в≥дносин м≥ж продавцем ≥ покупцем широко застосовуЇтьс¤ у ¬еликобритан≥њ, Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ та ≥нших крањнах.

омерц≥йний кредит принципово в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д банк≥вського:

Ч в рол≥ кредитора виступають не спец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ орган≥зац≥њ, а юридичн≥ особи, що звТ¤зан≥ з виробництвом або реал≥зац≥Їю товар≥в та послуг;

Ч в≥н надаЇтьс¤ т≥льки в товарн≥й форм≥;

Ч позиковий кап≥тал ≥нтегровано з промисловим або торговим, що знайшло практичне вт≥ленн¤ у створенн≥ ф≥нансових компан≥й, холдинг≥в та ≥нших аналог≥чних структур, ¤к≥ обТЇднують п≥дприЇмства р≥зноњ спец≥ал≥зац≥њ ≥ напр¤мк≥в д≥¤льност≥.

онкретний строк комерц≥йного кредиту залежить в≥д:

Ч виду товар≥в ≥ послуг;

Ч вартост≥ угоди;

Ч ф≥нансового стану покупц¤ ≥ постачальника;

Ч вартост≥ кредиту;

Ч на¤вност≥ довготривалих звТ¤зк≥в м≥ж постачальниками ≥ покупц¤ми;

Ч ¤кост≥ товару.

омерц≥йний кредит маЇ своњ переваги ≥ недол≥ки.

ƒо переваг належать:

Ч оперативн≥сть наданн¤ кошт≥в у товарн≥й форм≥;

Ч техн≥чна нескладн≥сть оформленн¤ угоди;

Ч наданн¤ п≥дприЇмству ширших можливостей маневруванн¤ оборотними коштами;

Ч спри¤нн¤ розвитку кредиткого ринку.

Ќедол≥ками комерц≥йного кредиту Ї: обмежен≥ можливост≥ в час≥ та розм≥рах; на¤вн≥сть пом≥тного ризику дл¤ кредитора; можлив≥сть небажаного впливу банк≥в, що дисконтують вексел≥.

Ќин≥ на практиц≥ застосовуютьс¤ переважно три р≥зновиди комерц≥йного кредиту:

Ч кредит ≥з ф≥ксованим терм≥ном погашенн¤;

Ч кредит ≥з погашенн¤м п≥сл¤ фактичноњ реал≥зац≥њ позичальником одержаних товар≥в;

Ч кредитуванн¤ за в≥дкритим рахунком, коли постачанн¤ наступ≠ноњ парт≥њ товар≥в на умовах комерц≥йного кредиту зд≥йснюЇтьс¤ до моменту погашенн¤ попередньоњ заборгованост≥.

¬ексель ¤к визначена форма грошового забов'¤занн¤ широко застосовуЇтьс¤ в господарському оборот≥ ”крањни. …ого застосуванн¤ в ¤кост≥ засобу об≥гу ≥ розрахунку у ц≥й сфер≥ пов'¤зане з тим, що частина об≥гу зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок кредиту.

” багатьох крањнах св≥ту об≥г вексел¤ регламентуЇтьс¤ Їдиним законом, ¤кий був прийн¤тий ∆еневською вексельною конвенц≥Їю у 1930 роц≥. „ерез с≥м рок≥в ≥ в колишньому –ад¤нськлму —оюз≥ було впор¤дковано вексельне законодавство.

¬екселем визначаЇтьс¤ ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ н≥чим не обумовлене зобов'¤занн¤ векселедавц¤ (простий вексель) або ≥ншого вказаного у вексел≥ платника (переказний вексель) виплатити з настанн¤м зазначеного у вексел≥ строку в≥дпов≥дну суму володарю вексел¤ (векселедержателю). “аким чином, вексель Ї безумовне, абстрактне, суворе формальне зобов'¤занн¤ або наказ сплатити в≥дпов≥дну суму грошей. ќсновн≥ учасники вексельних правов≥дносин - векселедавець, векселедержатель та платник. ” залежност≥ в≥д того, хто Ї платником за векселем - сам векселедержатель чи трет¤ особа - розп≥знають два види вексел≥в: простий ≥ переказний. ѕереказний вексель ≥накше називаЇтьс¤ "трата". ¬ексельне забов'¤занн¤ утворюЇтьс¤ односторонн≥м волеви¤вленн¤м з боку векселедавц¤. ќсоблив≥сть вексел¤ ¤к ц≥нного папера пол¤гаЇ в тому, що в≥н Ї суворо формальним документом. « одного боку, щодо нього д≥Ї правило: чого немаЇ у вексел≥, того не ≥снуЇ, з ≥ншого - дефект форми вексел¤ спричин¤Ї його нед≥йсн≥сть без попереднього визнанн¤ данного фокту з боку суду. ÷¤ особлив≥сть одержала також назву вексельноњ суворост≥. “а нед≥йсн≥сть вексел¤ Ї в≥дносною: недол≥ки форми вексел¤ забирають в≥д нього т≥льки "вексельну силу", але не можуть перешкодити розгл¤ду такого вексел¤ ¤к д≥лового документа ≥ншоњ д≥ловоњ природи (наприклад, борговоњ записки).

¬ексел≥, ¤к ≥ чеки, - нев≥дЇмн≥ елементи грошового об≥гу. Ѕез них не можливо ефективно зд≥йснювати м≥жгосподарськи розрахунки ≥ вийти з плат≥жноњ кризи. ќднак функц≥онуванн¤ вексельного об≥гу в ”крањн≥ пов'¤зане з певними труднощами. ѕричини тут р≥зн≥: брак традиц≥йних навичок у зд≥йснен≥ розхрахунк≥в вексел¤ми; ненасичен≥сть ринку в≥дпов≥дною товарною масою; неплатоспроможн≥сть та недисципл≥нован≥сть багатьох господарських орган≥зац≥й.

«вичайно, поки комерц≥йн≥ банки активно не працюють ≥з вексел¤ми, адаптувати вексель до умов чинноњ системи розрахунк≥в буде важко. Ќин≥ операц≥њ з вексел¤ми поетапно впроваджуютьс¤ у практику д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в. ƒ≥¤льн≥сть банку зд≥йснюЇтьс¤ за двома основним напр¤мками:

Х проведенн¤ класичних банк≥вських операц≥й з вексел¤ми, тобто обл≥к, ≥нкасуванн¤, наданн¤ авалю, наданн¤ кредит≥в п≥д заставу вексел≥в, продаж вексел≥в, що належать банку;

Х оформленн¤ вексел¤ми взаЇмозаборгованост≥ суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

3.5. ¬ексельн≥ операц≥њ та њх характеристика.

¬с≥ операц≥њ з вексел¤ми можна под≥лити на дв≥ групи:

1. операц≥њ, пов'¤зан≥ з видачею та погашенн¤м векселей, тобто операц≥њ з власними вексел¤ми, точн≥ши з вексел¤ми, по ¤ким п≥дприЇмство виступаЇ або платником (векселедателем в простих та та трассатом-акцептантом в переказних вексел¤х), або векселедателем-трассантом (в переказних вексел¤х);

2. опреац≥њ, пов'¤зан≥ з об≥гом векселей, тобто операц≥њ з чужими вексел¤ми, а точн≥ши з вексел¤ми, в ¤ких п≥дприЇмство виступало надписником, ¤ке не приймало участ≥ в складанн≥ вексел¤.

ƒо першоњ групи операц≥й в≥днос¤тьс¤:

Х видача простого вексел¤;

Х трассуванн¤:

на ≥ншого платника наказу трет≥й особ≥;

на ≥ншого платника власному наказу;

на самого себе;

Х дом≥ц≥л¤ц≥¤ вексел¤;

Х оплата вексел¤.

ƒо другоњ групи операц≥й в≥днос¤тьс¤:

Х обл≥кова операц≥¤ (≥ндосуванн¤);

Х ломбардна операц≥¤ (кредит п≥д заставу вексел¤);

Х ком≥с≥онна операц≥¤ (≥нкасуванн¤ вексел≥в ≥ супроводжуючих њх товарних документ≥в);

Х депозитна операц≥¤ (збер≥ганн¤ та керуванн¤ вексел¤ми);

Х акцептна операц≥¤ (акцептний кредит);

Х гарант≥йна операц≥¤ (поручительство по вексел¤м).

Ќин≥ механ≥зм комерц≥йного кредиту ≥стотно зм≥нивс¤. «начно розсунулис¤ його меж≥. якщо на початку нин≥шнього стол≥тт¤ комерц≥йний кредит функц≥онував переважно в галуз≥ торг≥вл≥, то нин≥ його використовують практично вс≥ промислов≥ компан≥њ ≥ торгов≥ ф≥рми. «авд¤ки йому ф≥нансуЇтьс¤ збут не т≥льки великих, а й др≥бних парт≥й товар≥в.

« метою прискоренн¤ реал≥зац≥њ товар≥в ≥ перетворенн¤ товарного кап≥талу на грошовий застосовують такий спос≥б наданн¤ комерц≥йного кредиту покупц¤м, ¤к торгов≥ знижки з покупноњ вартост≥ товару (сконто).

“акий спос≥б наданн¤ комерц≥йного кредиту пол¤гаЇ в т≥м, що п≥дприЇмствам-покупц¤м надаЇтьс¤ знижка за умови оплати товару у визначений терм≥н. якщо оплату зд≥йснено покупцем своЇчасно, то ц≥на товару зменшуЇтьс¤ на суму торговоњ знижки. –озм≥р знижки п≥дприЇмство-кредитор визначаЇ самост≥йно. ” заруб≥жн≥й практиц≥ вона становить, ¤к правило, 1Ч3% вартост≥ товару.

¬еличина сконто визначаЇтьс¤ у в≥дсотках, диференц≥юЇтьс¤ залежно в≥д строку оплати кредиту ≥ ор≥ЇнтуЇтьс¤ на чинний р≥вень в≥д≠соткових ставок.

ѕ≥дприЇмства з готовн≥стю надають покупц¤м сконто, оск≥льки варт≥сть товару здеб≥льшого калькулюЇтьс¤ так, що сума в≥дстрочених платеж≥в (тобто в≥дсотки за наданий кредит) входить у ц≥ну товару. якщо ж оплата в≥дбуваЇтьс¤ ран≥ше, то замовнику товару надаЇтьс¤ знижка у форм≥ сконто.

—езонний кредит застосовуЇтьс¤ п≥дприЇмствами з метою створенн¤ необх≥дних запас≥в у пер≥од проведенн¤ сезонного розпродажу ≥ даЇ змогу виробников≥ в≥дстрочити платеж≥ до к≥нц¤ розпродажу. ѕеревага такого кредиту пол¤гаЇ в т≥м, що п≥дприЇмства можуть випускати продукц≥ю без додаткових витрат на складуванн¤ ≥ збер≥ганн¤.

онсигнац≥¤ Ч застосовуЇтьс¤ здеб≥льшого за реал≥зац≥њ нових товар≥в, попит на ¤к≥ важко передбачити. —уть консигнац≥њ пол¤гаЇ в т≥м, що роздр≥бна торг≥вл¤ може одержувати товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥ без конкретного зобовТ¤занн¤. ÷е означаЇ, що оплата виробнику зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки за умови реал≥зац≥њ товару. оли попиту на новий товар не буде, товар повертають п≥дприЇмству-виробнику.

¬≥дродженн¤ та легал≥зац≥¤ комерц≥йного кредиту в ”крањн≥ обумовлена актив≥зац≥Їю формуванн¤ ринкових в≥дносин, демонопол≥зац≥Їю банк≥вськоњ справи. ¬ умовах розвитку приватного ≥ акц≥онерного п≥дприЇмництва, встановленн¤ пр¤мих звТ¤зк≥в м≥ж субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ на основ≥ догов≥рних (ринкових) ц≥н, комерц≥йний кредит найб≥льш адекватний ринков≥й конТюнктур≥. ¬≥н даЇ можлив≥сть резидентам ринку самост≥йно розпор¤джатись тимчасово в≥льними матер≥ально-ф≥нансовими ресурсами ≥ оперативно визначати необх≥дний вид плат≥жних засоб≥в.

«апровадженн¤ комерц≥йного кредиту на основ≥ вексельного об≥гу розширюЇ можливост≥ платоспроможност≥ покупц¤, так ¤к в≥дстрочка платежу одним або дек≥лькома продавц¤ми дозвол¤Ї платнику маневрувати ф≥нансовими активами, а об≥г вексел≥в викликаЇ по¤ву в господарському оборот≥ додаткових плат≥жних засоб≥в. омерц≥йний кредит даЇ змогу прискорити розрахунки ≥ зменшити обс¤г неплатеж≥в м≥ж п≥дприЇмц¤ми.

ƒо переваг комерц≥йного кредиту можна в≥днести його оперативн≥сть, техн≥чну простоту оформленн¤. ¬≥н актив≥зуЇ механ≥зм моб≥л≥зац≥њ ф≥нансових актив≥в, зменшуЇ обс¤ги пр¤мого банк≥вського кредитуванн¤ ≥ в≥дпов≥дно, масу безгот≥вкових грошей. ѕ≥двищуЇтьс¤ взаЇмоконтроль ≥ взаЇмозалежн≥сть м≥ж субТЇктами комерц≥йного кредиту. ƒоц≥льн≥сть використанн¤ комерц≥йного кредиту аргументуЇтьс¤ ще ≥ тим, що кредиторська та деб≥торська заборгованост≥ м≥ж субТЇктами виноситьс¤ в рамки догов≥рних в≥дносин ≥ оформл¤Їтьс¤ оф≥ц≥йним юридичним документом - векселем.

–озширенн¤ сфери комерц≥йного кредитуванн¤ спри¤Ї стаб≥л≥зац≥њ грошового об≥гу шл¤хом в≥дновленн¤ товарного забезпеченн¤ грошовоњ маси. ƒаний висновок грунтуЇтьс¤ на класичному закон≥ товарного грошового об≥гу.

1.2 ћехан≥зм наданн¤ комерц≥йного кредиту

¬≥дсоток за комерц≥йний кредит входить у ц≥ну товару та суму вексел¤ ≥, ¤к правило, Ї меншим, н≥ж за кредит банк≥вський.

ѕогашенн¤ комерц≥йного кредиту може зд≥йснюватись шл¤хом:

- сплати позичальником боргу за векселем тобто ≥нкасац≥њ вексел≥в;

- передач≥ вексел¤ ≥нш≥й особ≥ за допомогою ≥ндосаменту;

- переоформленн¤ комерц≥йного кредиту на банк≥вський (дисконт вексел≥в), що означаЇ перетворенн¤ товарноњ форми кредиту в грошову.

” раз≥ несвоЇчасного платежу або в≥дмови в≥д платежу за векселем кредитор (власник вексел¤) продаЇ вексель до протесту.

омерц≥йний кредит в ”крањн≥ набрав певного розвитку з прийн¤тт¤м постанови ¬ерховноњ –ади Ђѕро застосуванн¤ вексел≥в у господарському об≥гуї. ѕ≥дприЇмствам ≥ орган≥зац≥¤м дозволено зд≥йснювати постачанн¤ продукц≥њ, виконанн¤ роб≥т та наданн¤ послуг у кредит, використовуючи дл¤ оформленн¤ таких угод вексел≥ (рис. 1.2.1).

–ис. 1.2.1. ќб≥г вексел¤ у комерц≥йному кредитуванн≥

1. “расант передаЇ разом з товаром ≥ виставлений на нього вексель (тратту) трасату. “расат ставить на вексел≥ п≥д словом Ђјкцептованої або Ђѕриймаюї св≥й п≥дпис, тобто даЇ згоду на оплату. ÷¤ д≥¤ називаЇтьс¤ акцептуванн¤м. 2. јкцептований вексель трасат повертаЇ трасанту. 3. “расант передаЇ цей вексель рем≥тенту (одержувачу). 4. –ем≥тент, тобто останн≥й власник вексел¤, предТ¤вл¤Ї його до оплати.

” певних випадках п≥дприЇмство Ч власник вексел¤ до настанн¤ терм≥ну сплати вексел¤ може дисконтувати його в комерц≥йному банку. “од≥ комерц≥йний кредит трансформуЇтьс¤ у банк≥вський.

¬ексель мусить бути оплаченим у день його предТ¤вленн¤ рем≥тентом. ” раз≥ в≥дмовленн¤ в≥д оплати кредитор наступного дн¤ може подати протест або в≥дстрочити (пролонгувати) терм≥н погашенн¤ вексел¤. ÷е можливо, ¤кщо власник вексел¤ ≥ боржник домов≠л¤тьс¤ про виставленн¤ нового вексел¤. Ќовий вексель виписують на попередню суму боргу, додаючи в≥дпов≥дн≥ в≥дсотки ≥ ком≥с≥йн≥ платеж≥ за користуванн¤ новим кредитом. оли боржник неспроможний оплатити вексель, кредитор може предТ¤вити претенз≥ю будь-кому з учасник≥в вексельного об≥гу в пор¤дку регресу.

редитор повинен своЇчасно ≥ з дотриманн¤м в≥дпов≥дних формальностей за¤вити протест одному або вс≥м учасникам вексельного об≥гу. ≤накше в≥н втрачаЇ право на ф≥нансов≥ претенз≥њ.

¬≥дносно недавно виникли нов≥ види комерц≥йного кредиту. ÷е м≥жф≥рмов≥ грошов≥ кредити, що надаютьс¤ п≥д комерц≥йн≥ папери ≥ прост≥ вексел≥. ” де¤ких крањнах, наприклад у —Ўј, набули поширенн¤ комерц≥йн≥ папери неф≥нансових компан≥й, що гарантован≥ банками. як зас≥б короткострокового залученн¤ грошових кошт≥в комерц≥йн≥ папери конкурують з депозитними сертиф≥катами та казначейськими вексел¤ми.

редитн≥ в≥дносини перш за все грунтуютьс¤ на засадах особистого дов≥рТ¤ м≥ж кредитором ≥ позичальником та њх репутац≥њ на ринку. ¬изначальним фактором проведенн¤ кредитноњ операц≥њ Ї ф≥нансовий стан контрагент≥в, оск≥льки розм≥р комерц≥йного кредиту, з одного боку, залежить в≥д ф≥нансових можливостей кредитора та можливостей реф≥нансуванн¤ тимчасово вилучених з господарського обороту об≥гових кошт≥в ≥, з ≥ншого - в≥д кредитоспроможност≥ позичальника тобто здатност≥ погасити заборгован≥сть за векселем. «а цих обставин комерц≥йний кредит вважаЇтьс¤ особливо ризиковим дл¤ кредитора.

омерц≥йний кредит обслуговуЇ т≥льки процес об≥гу товар≥в ≥ представл¤Ї собою кредит дл¤ завершенн¤ цього процесу, а тому сфера його функц≥онуванн¤ обмежена. ¬одночас комерц≥йний кредит стимулюЇ ≥ прискорюЇ збут товар≥в ≥ зменшуЇ час перебуванн¤ кап≥талу в товарн≥й форм≥.

омерц≥йний кредит маЇ короткостроковий характер (до 1-го року), оск≥льки в≥н виступаЇ атрибутом товарообм≥ну. онкретн≥ строки ≥ розм≥р кредиту залежать в≥д виду та вартост≥ товару, ф≥нансового стану контрагент≥в та конТюнктури ринку.

«аконом ”крањни "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥" передбачено, що п≥дприЇмство може поставл¤ти продукц≥ю, виконувати роботи, надавати послуги в кредит ≥з сплатою покупц¤ми (споживачами) в≥дсотк≥в за користуванн¤ цим кредитом. ƒл¤ оформленн¤ таких угод п≥дприЇмство застосовуЇ вексел≥.

«аконодавство ”крањни про об≥г вексел≥в складаЇтьс¤ ≥з ∆еневськоњ конвенц≥њ 1930 року, ¤кою запроваджено ”н≥ф≥кований закон про переказн≥ вексел≥ та прост≥ вексел≥, «акону ”крањни "ѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржу" та «акону ”крањни "ѕро об≥г вексел≥в в ”крањн≥" (5.04.2001 p.). ѕостановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” є 258 в≥д 28.05.99 р. було затверджено "ѕоложенн¤ про операц≥њ банк≥в з вексел¤ми".

¬ексель Ч це ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ безумовне грошове зобов'¤занн¤ векселедавц¤ (позичальника, боржника) сплатити п≥сл¤ настанн¤ строку визначену суму грошей власников≥ вексел¤ векселедержателю (кредитору). ѕрийн¤тт¤ до платежу переказного вексел¤ називаЇтьс¤ акцептом. ќсоба, ¤ка приймаЇ на себе плат≥ж за векселем, Ч акцептант. ѕлатник через акцепт бере на себе зобов'¤занн¤ оплатити переказний вексель у строк. јкцепт маЇ бути простим ≥ н≥чим не обумовленим.

ќдержан≥ вексел≥ збер≥гаютьс¤ п≥дприЇмствами самост≥йно або передаютьс¤ на збер≥ганн¤ банку. ¬ексел≥, що знаход¤тьс¤ на п≥дприЇмств≥, збер≥гаютьс¤ в його кас≥ нар≥вн≥ з гот≥вкою. Ќа вс≥ вексел≥, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ на п≥дприЇмств≥, складаютьс¤ описи, де вказуЇтьс¤ назва платника, сума ≥ строк погашенн¤ заборгованост≥ за векселем. ѕри погашенн≥ заборгованост≥, забезпеченоњ вексел¤ми, в опису робитьс¤ в≥дпов≥дна пом≥тка ≥ вказуЇтьс¤ дата виписки банку або ≥ншого належного документа. якщо одержан≥ п≥дприЇмством вексел≥ здаютьс¤ на збереженн¤ банков≥, то в рег≥страх анал≥тичного обл≥ку робитьс¤ пом≥тка про в≥дпов≥дний документ, одержаний в≥д банку. ¬итрати на сплату банков≥ винагороди за послуги з≥ збер≥ганн¤ вексел≥в в≥днос¤тьс¤ на рахунок збитк≥в в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й.

«аведено оц≥нювати вексел≥ з позиц≥й њхньоњ юридичноњ та економ≥чноњ над≥йност≥.

« юридичноњ точки зору важливе значенн¤ маЇ правильн≥сть заповненн¤ ус≥х обов'¤зкових рекв≥зит≥в, повнота оплати вексельного мита, повноваженн¤ ос≥б, ¤к≥ п≥дписали вексель, а також справжн≥сть цих п≥дпис≥в. ¬екселедавц≥ при видач≥ вексел¤ мають сплатити на користь бюджету мито у встановленому розм≥р≥. Ќеобх≥дно дуже уважно п≥дходити до вексел≥в, виданих в ≥нших державах, Ч з позиц≥й строгоњ в≥дпов≥дност≥ њх вексельним законодавчим актам крањни, де видано вексель.

« точки зору економ≥чноњ над≥йност≥ вексел¤ важливе значенн¤ маЇ впевнен≥сть у його оплат≥. …детьс¤ ¤к про загальну кредитоспроможн≥сть векселедавц¤, так ≥ про економ≥чне становище вс≥х ≥ндосант≥в, ¤к≥ зробили написи на вексел≥. ўодо строк≥в, то переваги мають короткостроков≥ вексел≥, ¤к≥ менше залежать в≥д зм≥н економ≥чного становища кл≥Їнт≥в ≥ загальноњ господарськоњ кон'юнктури.

ѕереказний вексель може бути виданий строком: за пред'¤вленн¤м; у такий-то час в≥д пред'¤вленн¤; у такий-то час в≥д складанн¤; на визначений день. ƒержатель переказного вексел¤ повинен пред'¤вити вексель до платежу або в день, коли в≥н маЇ бути оплачений, або в один ≥з двох наступних робочих дн≥в. “ой, хто заплатив у строк, в≥льний в≥д зобов'¤занн¤, ¤кщо т≥льки з його боку не було обману або грубоњ необережност≥.

якщо ≥з настанн¤м терм≥ну платежу плат≥ж не був зд≥йснений, векселедержатель може обернути св≥й позов проти ≥ндосант≥в, векселедавц¤ та ≥нших зобов'¤заних ос≥б. ”с≥ т≥, хто видали, акцептували, ≥ндосували переказний вексель або поставили на ньому аваль, Ї сол≥дарне зобов'¤заними перед векселедержателем. ¬екселедержатель маЇ право на пред'¤вленн¤ позову ус≥м цим особам, до кожноњ окремо ≥ до вс≥х разом, необов'¤зково додержуючись при цьому т≥Їњ посл≥довност≥, в ¤к≥й вони зобов'¤залис¤. ѕозов, пред'¤влений до одного ≥з зобов'¤заних, не перешкоджаЇ пред'¤вленню позову ≥ншим.

ожна зобов'¤зана особа, ¤к≥й пред'¤вили або можуть пред'¤вити позов, може вимагати врученн¤ њй, проти оплати, переказного вексел¤ з розпискою у платеж≥. «а простим векселем векселедавець зобов'¤заний так само, ¤к ≥ акцептант за переказним векселем.

—уми заборгованост≥ за розрахунками ≥з покупц¤ми, замовниками та ≥ншими деб≥торами за в≥двантажену продукц≥ю (товари), виконан≥ роботи та надан≥ послуги, ¤к≥ забезпечен≥ одержаними вексел¤ми, та сума заборгованост≥, на ¤ку п≥дприЇмством видано вексел≥ в забезпеченн¤ поставок (роб≥т, послуг) постачальник≥в, п≥др¤дчик≥в та ≥нших кредитор≥в, показують у в≥дпов≥дних статт¤х активу ≥ пасиву балансу п≥дприЇмства. ƒеб≥тор (лат. debitor Ч боржник) Ч це юридична або ф≥зична особа, що маЇ заборгован≥сть даному п≥дприЇмству (орган≥зац≥њ, установ≥ чи громад¤нинов≥).

омерц≥йний кредит т≥сно пов'¤заний з банк≥вським кредитом. Ѕанк≥вськ≥ операц≥њ з урахуванн¤ (дисконту) вексел≥в ≥ видач≥ позичок до запитанн¤ п≥д забезпеченн¤ вексел≥в називаютьс¤ вексельними кредитами. редит надаЇтьс¤ за за¤вою п≥дприЇмства-векселедержател¤, ¤ка подаЇтьс¤, ¤к правило, до банку, в ¤кому йому в≥дкритий основний поточний рахунок.

¬рахуванн¤, або дисконт вексел≥в пол¤гаЇ в тому, що банк, придбавши вексель за ≥менним ≥ндосаментом, терм≥ново його сплачуЇ пред'¤вников≥, а плат≥ж отримуЇ т≥льки з настанн¤м зазначеного у вексел≥ строку. «а достроковий плат≥ж банк утримуЇ з ном≥нальноњ суми вексел¤ певну винагороду на свою користь, тобто вексель оплачуЇтьс¤ ≥з знижкою. –≥зниц¤ м≥ж сумою, ¤ку банк заплатив, придбавши вексель, ≥ сумою, ¤ку в≥н отримуЇ за цим векселем у строк платежу, називаЇтьс¤ врахуванн¤м, або дисконтом (англ. discount Ч знижка).

ƒл¤ п≥дприЇмств, ¤к≥ ≥нтенсивно використовують вексел≥, б≥льш еластичним видом вексельного кредиту Ї позички, що видаютьс¤ п≥д заставу вексел≥в. Ѕанки можуть в≥дкривати кл≥Їнтам за њхньою за¤вою спец≥альн≥ позичков≥ рахунки ≥ в≥дображати в них суму наданоњ позички п≥д забезпеченн¤ прийн¤тих вексел≥в. ¬ексел≥ приймаютьс¤ (депонуютьс¤) при цьому не на њхню повну варт≥сть, а на 60Ч90 в≥дсотк≥в њхньоњ ном≥нальноњ суми, залежно в≥д розм≥ру, визначеного банком конкретному кл≥Їнтов≥, зважаючи на його кредитоспроможн≥сть ≥ над≥йн≥сть пред'¤влених ним вексел≥в.

«а спец≥альним позичковим рахунком п≥дприЇмство-позичальник сплачуЇ в≥дсотки, ¤к за користуванн¤ звичайними позиками.

Ѕанки можуть виконувати дорученн¤ векселедержател≥в ≥ брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть за пред'¤вленн¤ вексел≥в у строк платников≥ та одержанн¤ належних платеж≥в. якщо плат≥ж над≥йде, вексель повертаЇтьс¤ боржников≥. ” раз≥ неодержанн¤ платежу за вексель банк зобов'¤заний подати його до опротестуванн¤ в≥д ≥мен≥ дов≥рител¤, а також пов≥домити його про виконанн¤ дорученн¤.

якщо при врахуванн≥ вексел≥в банк зазнаЇ певного ризику, оплачуючи вексель (за м≥нусом дисконту), то, зд≥йснюючи ≥нкасо вексел¤, в≥н приймаЇ на себе лише дорученн¤ одержати належний за векселем плат≥ж у визначений терм≥н ≥ передати його власников≥ вексел¤. –оль банку зводитьс¤ лише до точного виконанн¤ ≥нструкц≥й кл≥Їнта-векселедержател¤. «а зд≥йсненн¤ ≥нкасо банк отримуЇ ком≥с≥йну винагороду.

ѕроведенн¤ операц≥й з вексел¤ми маЇ економ≥чний сенс т≥льки за умови, що вони видан≥ на п≥дстав≥ зд≥йсненн¤ реальних товарних ≥ комерц≥йних угод. Ќа практиц≥ часто виникаЇ проблема ф≥ктивних вексел≥в, походженн¤ ¤ких не пов'¤зано з реальним рухом грошово-товарних ц≥нностей. ‘≥ктивн≥ вексел≥ Ч це дружн≥ ≥ бронзов≥ (тобто "дут≥") вексел≥. ƒружн≥й вексель надаЇтьс¤ "по дружб≥" одним п≥дприЇмством ≥ншому, що зазнаЇ ф≥нансових труднощ≥в, з метою отриманн¤ останн≥м грошовоњ позики в комерц≥йному банку шл¤хом обл≥ку або застави цього вексел¤. Ѕронзов≥ ("дут≥") вексел≥ Ч це вексел≥, видан≥ в≥д ≥мен≥ некредитоспроможних або нав≥ть вигаданих ос≥б. Ѕронзов≥ вексел≥ не мають майнового забезпеченн¤; њх видача маЇ за мету штучне зб≥льшенн¤ борг≥в особи у раз≥ њњ неспроможност≥. “аким чином можуть створюватис¤ ф≥ктивн≥ кредитори, за рахунок ¤ких частка майна, що по праву належить справжн≥м кредиторам, може збер≥гатис¤ у збанкрут≥лоњ особи.

редити, повТ¤зан≥ з вексельним об≥гом

«аконом ”крањни Ђѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥ї передбачено, що п≥дприЇмство може виконувати роботи, в≥двантажувати продукц≥ю, надавати послуги в кредит з≥ сплатою покупцем (споживачем) процент≥в за користуванн¤ цим кредитом. « 1992 року в ”крањн≥ впроваджено вексельний об≥г з використанн¤м простого та переказного вексел≥в. «г≥дно з цим комерц≥йн≥ банки можуть проводити операц≥њ з обл≥ку вексел≥в, видавати кредити п≥д заставу вексел≥в, надавати послуги кл≥Їнтам при отриманн≥ платеж≥в ≥ виплат≥ заборгованост≥ по вексел¤х.

ќбл≥ковий кредит надаЇтьс¤ банками при обслуговуванн≥ плат≥жного обороту кл≥Їнта. редитна угода виникаЇ в результат≥ куп≥вл≥ банком вексел¤, по ¤кому одержувачем кошт≥в Ї його кл≥Їнт. ÷≥на куп≥вл≥ вексел¤ ¤вл¤Ї собою його ном≥нальну варт≥сть, за вирахуванн¤м обл≥ковоњ ставки. л≥Їнт отримуЇ грош≥ гот≥вкою чи переказом на поточний рахунок. ѕередача вексел¤ банку зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом ≥ндосаменту на його користь. ќтримувачем кошт≥в за ≥ндосованим векселем стаЇ банк. ¬насл≥док ц≥Їњ операц≥њ комерц≥йний кредит трансформуЇтьс¤ на банк≥вський.

”мовою прийн¤тт¤ вексел≥в до обл≥ку в комерц≥йних банках Ї њх висока л≥кв≥дн≥сть, ¤ка визначаЇтьс¤ над≥йн≥стю платника за векселем, строком погашенн¤ боргового зобов'¤занн¤. ќск≥льки вексел≥, ¤к правило, виставл¤ютьс¤ на строк не б≥льше 90 дн≥в, обл≥ковий кредит Ї короткостроковим.

ќбл≥ковуючи вексель, банк отримуЇ його у своЇ розпор¤дженн¤ ≥ стаЇ кредитором-векселедержателем. ¬ексел≥, ¤к≥ обл≥ковуютьс¤ банком, повинн≥ мати не менше двох п≥дпис≥в - векселедавц¤ та першого векселедержател¤. ≥льк≥сть передавальних напис≥в св≥дчить про над≥йн≥сть вексел¤ (чим б≥льше, тим краще).

«а достроковий плат≥ж банк утримуЇ з ном≥нальноњ суми вексел¤ певну винагороду на свою користь, тобто вексель оплачуЇтьс¤ з≥ знижкою, ¤ка називаЇтьс¤ дисконтом. —ума дисконту розраховуЇтьс¤ за формулою:

де: — - сума дисконту; Ќ - ном≥нальна сума вексел¤; к - р≥чна обл≥кова ставка; n - строк у дн¤х (в≥д дн¤ обл≥ку до дн¤ платежу); “ - максимальна к≥льк≥сть дн≥в у роц≥ за умовами договору.

—ума дисконту утримуЇтьс¤ банком одночасно з обл≥ком вексел¤. «а вексел¤ми з платежем не у м≥сц≥ врахуванн¤ ст¤гуютьс¤ також поштово-телеграфн≥ витрати ≥ ком≥с≥¤.

якщо плат≥ж за векселем надходить достроково, то платнику повертаЇтьс¤ в≥дпов≥дна сума дисконту за т≥ дн≥, ¤к≥ залишились до строку, виход¤чи з≥ ставки банк≥вського процента, ¤кий сплачуЇтьс¤ за вкладами до запитанн¤. ” випадку сплати за векселем п≥сл¤ строку платежу платник, окр≥м вексельноњ суми, сплачуЇ банку за прострочен≥ дн≥, а також в≥дшкодовуЇ витрати, пов'¤зан≥ з опротестуванн¤м, в≥дправкою пов≥домлень тощо.

редит п≥д заставу вексел≥в Ї найвиг≥дн≥шим дл¤ тих п≥дприЇмств, ¤к≥ активно використовують вексел≥ ¤к зас≥б платежу. ÷ей кредит характеризуЇтьс¤ тим, що, по-перше, власником вексел¤ залишаЇтьс¤ векселедержатель, ¤кий лише передаЇ вексель у заставу на визначений строк з наступним викупом п≥сл¤ погашенн¤ кредиту. ѕо-друге, вексел≥ приймаютьс¤ ¤к забезпеченн¤ кредиту не на њх повну ном≥нальну варт≥сть, а на 60 - 90 % в≥д нењ (залежно в≥д розм≥ру, визначеного банком кожному конкретному кл≥Їнтов≥, виход¤чи з його кредитоспроможност≥ ≥ над≥йност≥ пред'¤влених вексел≥в). ¬идача кредит≥в п≥д заставу може мати ¤к разовий, так ≥ пост≥йний характер. ¬ останньому випадку банки в≥дкривають кл≥Їнту спец≥альн≥ позичков≥ рахунки ≥ в≥дображають на них суми наданих ≥ погашених кредит≥в. —пец≥альний позичковий рахунок Ї формою обл≥ку кредит≥в до запитанн¤, що надаЇ банку право в будь-¤кий момент вимагати в≥д кл≥Їнта повного або часткового погашенн¤ позички, або внесенн¤ додаткового забезпеченн¤ вексел¤ми. ”мови наданн¤ та погашенн¤ кредит≥в обумовлюютьс¤ у кредитному договор≥:

л≥м≥т кредитуванн¤ (кредитна л≥н≥¤);
граничне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж забезпеченн¤м ≥ можливою заборгован≥стю;
розм≥р процента за кредит ≥ ком≥с≥њ на користь банку;
право банку самост≥йно п≥двищувати розм≥р процент≥в та ком≥с≥њ;
право банку обертати на погашенн¤ боргу суми, що надход¤ть дл¤ оплати прийн¤тих в заставу вексел≥в, або необх≥дну частину ≥з сум, що належать кл≥Їнту ≥ знаход¤тьс¤ у банку на ≥нших рахунках кл≥Їнта;
право банку закрити рахунок ≥ вимагати погашенн¤ заборгованост≥ чи додаткового забезпеченн¤;
≥н≥ц≥атива кл≥Їнта ≥ згода банку на зам≥ну одних вексел≥в ≥ншими до строку њх оплати.

ѕриклад розрахунку розм≥ру кредиту п≥д забезпеченн¤ вексел≥в:

1. ¬становлене банком сп≥вв≥дношенн¤ заборгованост≥ до забез-печенн¤ - 80 %.

2. ¬становлений л≥м≥т заборгованост≥ за кредитом - 110 тис. грн.

3. —ума вексел≥в, прийн¤тих у заставу, - 97 тис. грн.;

‘актична заборгован≥сть за позичкою - 60 тис. грн.

‘актичне сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж заборгован≥стю та забезпеченн¤м (р.4/р. 3) - 61,8%.

6. ћожлива заборгован≥сть за кредитом, виход¤чи з фактичного забезпеченн¤ ≥ прийн¤того сп≥вв≥дношенн¤ заборгованост≥ до забезпеченн¤ (р. « х р. 1/100 %), - 77,6 тис. грн.

¬≥льний л≥м≥т заборгованост≥ (р.2 - р.4) - 50 тис. грн.

ћожлива додаткова сума позички (р.6 - р.4 або (р.1 - р.5) х р.3/100%), але не б≥льше суми за р. 7 - 17,6 тис. грн.

редит, наданий п≥д заставу вексел≥в з≥ спец≥ального позичкового рахунку, погашаЇтьс¤, ¤к правило, шл¤хом перерахуванн¤ кошт≥в за розпор¤дженн¤м позичальника з його поточного рахунку на спец≥альний позичковий рахунок або шл¤хом зарахуванн¤ платеж≥в, ¤к≥ надход¤ть в≥д векселедавц≥в по вексел¤х, прийн¤тих у забезпеченн¤ кредиту безпосередньо на спецпозичковий рахунок.

ѕри проведенн≥ операц≥й з вексел¤ми комерц≥йн≥ банки накопичують значну њх к≥льк≥сть. ѕри правильному веденн≥ цих операц≥й вексельний портфель Ї дл¤ банку над≥йною статтею актив≥в, б≥льш стаб≥льною, н≥ж так≥ ц≥нн≥ папери, ¤к акц≥њ.

јкцептний кредит надаЇтьс¤ векселедавцю ≥ виступаЇ ¤к гарант≥йна послуга. ¬екселедавець, виставл¤ючи вексель, вказуЇ платника, ¤кий повинен акцептувати його. л≥Їнт виставл¤Ї тратту на банк, котрий њњ акцептуЇ за умови, що до настанн¤ строку платежу по векселю кл≥Їнт внесе в банк необх≥дну дл¤ погашенн¤ вексел¤ суму. ѕозичальник (векселедавець) може використати акцептований банком вексель ¤к плат≥жний зас≥б дл¤ куп≥вл≥ товар≥в або обл≥кувати його в ≥ншому банку. ќбл≥к вексел¤ може бути зд≥йснено в банку, ¤кий його акцептував. ” цьому випадку банк стаЇ не т≥льки гарантом, але й безпосередн≥м кредитором кл≥Їнта. «а зд≥йсненн¤ акцептноњ операц≥њ банк ст¤гуЇ ком≥с≥ю.

якщо позичальник до настанн¤ строку платежу по векселю не вн≥с до банку суму кошт≥в, необх≥дних дл¤ погашенн¤ вексел¤, то вексель в цьому випадку оплачуЇтьс¤ за рахунок банку. “аким чином, гарант≥йна послуга перетворюЇтьс¤ на кредитну ≥ зг≥дно з вексельним правом банк виставл¤Ї зворотню вимогу до векселедавц¤ з подальшим примусовим ст¤гненн¤м боргу з позичальника.

јвальний кредит застосовуЇтьс¤ банками ¤к гарант≥йна послуга. ¬≥н призначений покрити зобов'¤занн¤ кл≥Їнта, ¤кщо останн≥й не зможе виконати њх самост≥йно. јваль може бути зд≥йснено при видач≥ вексел¤ або на будь-¤кому наступному етап≥ його об≥гу. ” раз≥ несплати платником пред'¤вленого йому вексел¤ векселедержатель звертаЇтьс¤ з пропозиц≥Їю про оплату до банку-авал≥ста. ѕ≥сл¤ оплати авальованого вексел¤ банк-авал≥ст набуваЇ право регресноњ вимоги проти особи, за ¤ку в≥н надав аваль, а також проти вс≥х зобов'¤заних за векселем ос≥б (акцептант, векселедавець, ≥ндосант).

јвальний кредит ≥снуЇ у вигл¤д≥ р≥зноман≥тних форм гарант≥й або доручень:

доручень по кредиту;
гарант≥й платежу;
гарант≥й постачанн¤ ≥ т. п.

ѕо авальному кредиту нараховуЇтьс¤ ком≥с≥¤, а також сплачуЇтьс¤ процент у в≥дпов≥дност≥ з д≥ючими ставками.

ѕокажемо оплату вексел¤ на приклад≥ нашого п≥дприЇмства ¬ј“ Ђћодемї

Ќайменуванн¤ Ц ф≥рма Ђћодемї.

јдреса Ц ињвська область, Ѕ≥лоцерк≥вськ≥й район, м. ”зин, вул.. „ервоноарм≥йська, 189

‘орма власност≥ Ц приватна.

—истема оподаткуванн¤ Ц традиц≥йна. ѕлатник ѕƒ¬ Ц 3 роки.

ќсновний вид д≥¤льност≥ Ц збер≥ганн¤ та переробка б/у шин та гумововм≥стких в≥дход≥в, оптова торг≥вл¤ сировиною дл¤ х≥м≥чноњ промисловост≥.

Ќа¤вн≥сть матер≥альних актив≥в Ц земл¤ у приватн≥й власност≥, споруди, вантажний автомоб≥ль.

Ќа¤вн≥сть нематер≥альних актив≥в Ц право на користуванн¤ земельною д≥л¤нкою, л≥ценз≥¤ на переробку б/у шин та гумововм≥стких в≥дход≥в, право на винах≥д.

Ќа¤вн≥сть кап≥тальних вкладень Ц вкладенн¤ в устаткуванн¤ дл¤ переробки, але не встановленого.

ѕостачальники Ц заводи √умовотехн≥чних вироб≥в, “епломережа, ”крзал≥зниц¤, ф≥зичн≥ особи та багато ≥нших.

ќсновн≥ покупц≥ Ц заводи √умовотехн≥чних вироб≥в.

ƒл¤ зак≥нченн¤ та монтажу обладнанн¤ дл¤ переробки б/у шин та гумововм≥стких в≥дход≥в необх≥дно закупити додатково обладнанн¤. Ќа момент закупки у ф≥рми брак об≥гових кошт≥в, тому кер≥вництво ф≥рми приймаЇ р≥шенн¤ використати безв≥дсотковий вексель при розрахунках з нерезидентом, ¤кий постачаЇ необх≥дне обладнанн¤.

‘≥рма ЂЋ≥д≥¤ї 01.04.2004р. отримуЇ в≥д нерезидента ф≥рми Ђ—трайсї обладнанн¤, контрактна варт≥сть ¤кого Ц 32 тис. дол.. —Ўј. урс ЌЅ” на 01.04.04 р. Ц 5,03 грн./1 дол. —Ўј. —ума вв≥зного мита (5% в≥д митноњ вартост≥) Ц 8048 грн., митного збору (0,2% в≥д митноњ вартост≥) Ц 321,92 грн., ѕƒ¬ Ц 33801,6 грн. ( (32 тис. дол.. —Ўј * 5,03 грн./1 дол. —Ўј + 8048 грн.) * 20%).

‘≥рма ЂЋ≥д≥¤ї виписуЇ простий вексель на суму заборгованост≥, ¤кий нерезидент ф≥рма Ђ—трайсї передаЇ по ≥ндосаменту ≥ншому резиденту “ќ¬ Ђ¬олиньї. ‘≥рма ЂЋ≥д≥¤ї оплату векселю проводить в гривн¤х. Ќа дату сплати (30.06.04р.) по ньому курс ЌЅ” Ц 5,1 грн./ 1 дол. —Ўј.

є п/п	«м≥ст операц≥њ	—ума	ѕодатковий обл≥к, грн..
є п/п	«м≥ст операц≥њ	—ума	¬аловий дох≥д	¬алов≥ витрати
1.	ќдержане обладнанн¤ в≥д ф≥рми Ђ—трайсї	32000 дол.—Ўј/ 160960 грн.	------------	160960
2.	Ќарахован≥ та сплачен≥: - вв≥зне мито; - митний зб≥р; - ѕƒ¬	8048,00 грн. 321,92 грн. 33801,6 грн.	-------------	8048 321,92
3.	«б≥льшена початкова варт≥сть обладнанн¤ на: - суму вв≥зного мита; - суму митного збору.	8048 грн. 321,92 грн.	-------------	------------
4.	¬≥днесено суму ѕƒ¬ до податкового кредиту	33801,6 грн.	-------------	------------
5.	¬иданий вексель на суму заборгованост≥	32000 дол.—Ўј/ 160960 грн.	-------------	------------
6.	ѕредТ¤влений вексель до сплати “ќ¬ Ђ¬олиньї	32000 дол.—Ўј/ 163200 грн.	-------------	------------
7.	ѕроведений перерахунок заборгованост≥ по векселю	2240 грн.	-------------	2240
8.	—плачений вексель в нац≥ональн≥й валют≥ ”крањни	163200 грн.	-------------	------------

ƒо основних р≥зновид≥в комерц≥йних кредит≥в в≥днос¤ть:

товарн≥ кредити;
одержан≥ аванси.

¬ результат≥ залученн¤ товарного кредит у п≥дприЇмства виникаЇ кредиторська заборгован≥сть за товари (роботи, послуги). «деб≥льшого товарн≥ кредити мають короткостроковий характер ≥ спр¤мовуютьс¤ на ф≥нансуванн¤ оборотних актив≥в, ¤к правило, запас≥в. ’оча, в практиц≥ можна також зустр≥ти наданн¤ ≥нвестиц≥йних товарних кредит≥в, наприклад, технолог≥чних л≥н≥й.

¬≥дносини товарного кредиту регулюютьс¤ договором куп≥вл≥-продажу, у ¤кому передбачена поставка товар≥в ≥з в≥дстроченн¤м платежу. ” в≥тчизн¤н≥й практиц≥ поширеними Ї договори, ¤кими передбачено розрахунок за поставлену продукц≥ю по м≥р≥ њњ реал≥зац≥њ. Ќереал≥зована продукц≥¤ повертаЇтьс¤ постачальнику. “оварн≥ кредити можуть надаватис¤ з оформленн¤м вексел¤ чи без нього.

ќсновною метою наданн¤ товарних кредит≥в Ї стимулюванн¤ збуту продукц≥њ та привТ¤зки окремих, перспективних кл≥Їнт≥в до постачальника. «розум≥ло, що за ≥нших р≥вних умов, кл≥Їнти будуть робити закупки товар≥в у тих постачальник≥в, ¤к≥ пропонують б≥льш виг≥дн≥ умови розрахунк≥в, зокрема, надають товарн≥ кредити чи знижки. ¬≥дпов≥дн≥ в≥дстрочки платеж≥в надаютьс¤, ¤к правило, пост≥йним кл≥Їнтам. якщо в≥дносини товарного кредитуванн¤ Ї стаб≥льними, то такого роду короткостроков≥ кредити набувають довгострокового характеру.

¬ажливим питанн¤м, повТ¤заним ≥з комерц≥йним кредитуванн¤м Ї варт≥сть кредиту. ÷¤ варт≥сть залежить в≥д таких основних чинник≥в:

р≥вн¤ знижки до базовоњ ц≥ни (сконто) товару у раз≥ зд≥йсненн¤ дострокових розрахунк≥в;
пер≥оду, прот¤гом ¤кого надаютьс¤ знижки;
пер≥оду в≥дстроченн¤ платеж≥в.

” раз≥, ¤кщо постачальник в≥двантажуЇ продукц≥ю ≥з в≥дстрочкою платежу, не передбачаючи при цьому н≥¤ких знижок за дострокову оплату, то варт≥сть залученн¤ такого товарного кредиту дл¤ позичальника буде дор≥внювати нулю. якщо ж умовами контракту передбачена залежн≥сть ц≥ни товару в≥д строк≥в розрахунк≥в, тобто встановлен≥ певн≥ знижки до базовоњ ц≥ни у раз≥ зд≥йсненн¤ дострокових платеж≥в, то втрачений дох≥д покупц¤ (в≥дпов≥дно, сплата завищеноњ ц≥ни за товар) в результат≥ отриманн¤ товарного кредиту можна трактувати ¤к плату за користуванн¤ позичковим кап≥талом. ≈фективна ставка в≥дсотка дл¤ позичальника (Re) за товарним кредитом може розраховуватис¤ за такою формулою:

де:

S - величина знижки (%)

s - пер≥од д≥њ знижки (дн≥в);

z - тривал≥сть в≥дстрочки платежу (дн≥в).

«розум≥ло, що чим б≥льшою Ї знижка до базовоњ ц≥ни ≥ пер≥од њњ д≥њ, тим вищою буде варт≥сть залученн¤ товарного кредиту. «а ≥нших р≥вних умов, чим б≥льшим Ї пер≥од в≥дстроченн¤ платеж≥в, тим нижчою буде варт≥сть кредиту.

Ќа практиц≥ досить часто використовують ще один алгоритм розрахунку ставки в≥дсотка за користуванн¤ товарним кредитом, ¤кий, на думку багатьох ф≥нансист≥в даЇ можлив≥сть б≥льш точного визначенн¤ вартост≥ залученн¤ товарного кредиту:

“оварний кредит доц≥льно використовувати в тому випадку, коли процентна ставка за його використанн¤ буде меншою, н≥ж ставка за банк≥вський кредит, ¤кий п≥дприЇмство може отримати на аналог≥чний пер≥од.

ѕриклад 6.3.

ѕередбачений контрактом строк оплати в≥двантажених товар≥в складаЇ 45 дн≥в з моменту њх надходженн¤ на склад кл≥Їнта. ѕри зд≥йсненн≥ розрахунк≥в прот¤гом перших пТ¤тнадц¤ти дн≥в, п≥сл¤ надходженн¤ товару сконто (знижка) до базовоњ ц≥ни складаЇ 3%. –озрахуЇмо ефективну ставку в≥дсотка за товарним кредитом, а також доц≥льн≥сть його використанн¤, ¤кщо ставка за аналог≥чним банк≥вським кредитом складаЇ 40% р≥чних.

-¤кщо п≥дприЇмство зд≥йснюЇ розрахунки за базовою ц≥ною, з в≥дстрочкою платежу в 45 дн≥в, то це означаЇ, що воно втратило можлив≥сть отримати знижку у розм≥р≥ 3% базовоњ ц≥ни; п≥дставивши в≥дпов≥дн≥ значенн¤ у формулу 6.3. знайдемо ефективну ставку в≥дсотка за користуванн¤ кредитом: 36% р≥чних ( ); б≥льш точний показник отримаЇмо скориставшись формулою 6.4.: 37%.

-¤кщо оплата зд≥йснюЇтьс¤ прот¤гом перших 15-ти дн≥в, то п≥дприЇмство отримуЇ в≥дпов≥дну знижку, отже, плата за користуванн¤ товарним кредитом прот¤гом цього пер≥оду складаЇ нуль.

ћожна зробити висновок, що дл¤ п≥дприЇмства виг≥дн≥шим Ї використанн¤ товарного кредиту, пор≥вн¤но з банк≥вським. ќднак, з точки зору зниженн¤ затрат, дл¤ п≥дприЇмства оптимальним буде розрахунок в к≥нц≥ строку, прот¤гом ¤кого д≥Ї знижка.

ѕор≥внюючи ефективн≥сть використанн¤ банк≥вського та товарного кредиту сл≥д проанал≥зувати вс≥ переваги та недол≥ки залученн¤ останнього.

ƒо основних переваг товарного кредиту можна в≥днести:

в≥дносна швидк≥сть та техн≥чна зручн≥сть отриманн¤;
кредитори здеб≥льшого не вимагають додаткового кредитного забезпеченн¤, окр≥м застереженн¤ щодо заборони застави майна п≥д ≥нш≥ кредити;
вимоги до кредитоспроможност≥ позичальника Ї нижчими, н≥ж при банк≥вському кредитуванн≥ (кредитори, ¤к правило, не зд≥йснюють оц≥нку кредитоспроможност≥ позичальника);
пор≥вн¤но легший процес узгодженн¤ пролонгац≥њ кредиту.

—л≥д враховувати також типов≥ недол≥ки залученн¤ товарних кредит≥в:

процентна ставка, ¤к правило, перевищуЇ варт≥сть банк≥вського кредиту;
небезпека високоњ залежност≥ в≥д постачальник≥в;
застереженн¤ щодо заборони надавати в заставу майно п≥д ≥нш≥ кредити, що Ї типовим видом забезпеченн¤ товарних кредит≥в, звужуЇ кредитн≥ рамки позичальника;
знижуЇтьс¤ контроль за ефективн≥стю використанн¤ позичкового кап≥талу.

” в≥тчизн¤н≥й практиц≥ господарюванн¤ досить поширеним Ї покритт¤ ф≥нансового деф≥циту шл¤хом порушенн¤ строк≥в виконанн¤ плат≥жних зобовТ¤зань, тобто використанн¤ в ¤кост≥ джерела поповненн¤ оборотних кошт≥в прострочених товарних кредит≥в. “ака пол≥тика Ї надзвичайно ризиковою. ¬она може призвести до накладенн¤ на п≥дприЇмство штраф≥в у ход≥ доарб≥тражного чи арб≥тражного врегулюванн¤ господарських спор≥в. ÷е, в свою чергу впливаЇ на ≥м≥дж субТЇкта господарюванн¤, ¤к над≥йного партнера ≥ врешт≥-решт призводить до його ф≥нансовоњ кризи.

–озд≥л 2. ѕрактика комерц≥йного кредитуванн¤, на приклад≥ п≥дприЇмства ¬ј“ Ђћодемї

2.1. јнал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства ¬ј“ Ђћодемї.

‘≥нансова ст≥йк≥сть Ц характеристика стаб≥льност≥ ф≥нансового стану п≥дприЇмства, ¤ка забезпечуЇтьс¤ високою часткою власного кап≥талу в загальн≥й сум≥ використовуваних ф≥нансових засоб≥в.

‘≥нансова ст≥йк≥сть в≥дбиваЇ р≥вень ризику д≥¤льност≥ компан≥њ ≥ њњ залежност≥ в≥д позикового кап≥талу.

«а результатами розрахунк≥в ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ можна зробити висновки:

Х про ≥нтенсивн≥сть використанн¤ позикових засоб≥в;

Х про ступ≥нь залежност≥ в≥д короткострокових зобов'¤зань;

Х про р≥вень довгостроковоњ ст≥йкост≥ компан≥њ без позикових засоб≥в.

јнал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ (платоспроможност≥) п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ за даними балансу п≥дприЇмства, характеризуЇ структуру джерел ф≥нансуванн¤ ресурс≥в п≥дприЇмства, ступ≥нь ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ ≥ незалежност≥ п≥дприЇмства в≥д зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥.

ќсновн≥ показники ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ п≥дприЇмства

јнал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ (платоспроможност≥) п≥дприЇмства зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом розрахунку таких основних показник≥в (коеф≥ц≥Їнт≥в):

Ј коеф≥ц≥Їнта ф≥нансовоњ незалежност≥ (автоном≥њ);

Ј коеф≥ц≥Їнта ф≥нансуванн¤;

Ј коеф≥ц≥Їнта ф≥нансового л≥вериджу;

Ј коеф≥ц≥Їнта покритт¤ процент≥в;

Ј коеф≥ц≥Їнта забезпеченост≥ власними оборотними засобами;

Ј коеф≥ц≥Їнта маневреност≥ власного кап≥талу.

оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ незалежност≥ (автоном≥њ) розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ власного кап≥талу п≥дприЇмства до п≥дсумку балансу п≥дприЇмства ≥ показуЇ питому вагу власного кап≥талу в загальн≥й сум≥ засоб≥в, авансованих у його д≥¤льн≥сть.

„астина власного кап≥талу в загальн≥й сум≥ ф≥нансових ресурс≥в повинна бути не меншою 50%, тобто коеф≥ц≥Їнт незалежност≥ >= 0,5.

власний кап≥тал+забезпеченн¤ наступних пер≥од≥в+доходи майбутнього пер≥оду)/активи. оеф≥ц≥Їнт незалежност≥ характеризуЇ можлив≥сть п≥дприЇмства виконати своњ зовн≥шн≥ зобов'¤занн¤ за рахунок використанн¤ власних актив≥в, його незалежн≥сть в≥д позикових джерел.

„им нижче значенн¤ коеф≥ц≥Їнта, тим вище ризик неплатоспроможност≥. Ќизьке значенн¤ коеф≥ц≥Їнта говорить про можлив≥сть деф≥циту грошових кошт≥в.

оеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ незалежност≥(автоном≥њ)

(власний кап≥тал/пасиви) (ф.1 р.380 + р.430)/ф.1 р.640

ќптимальне значенн¤	‘акт в≥дпов≥дного пер≥оду минулого року	‘акт поточного пер≥оду
>0,5	0,755	0,756

** ’арактеризуЇ можлив≥сть п≥дприЇмства виконати зовн≥шн≥ зобов'¤занн¤ за рахунок власних актив≥в, його незалежн≥сть в≥д позикових джерел

оеф≥ц≥Їнт ф≥нансуванн¤ розраховуЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ залучених та власних засоб≥в ≥ характеризуЇ залежн≥сть п≥дприЇмства в≥д залучених засоб≥в.

4 = ( ороткострокова кредиторська заборгован≥сть + ƒовгострокова кредиторська заборгован≥сть) : ¬ласний кап≥тал

ф. 1 (р¤д. 430 + р¤д. 480 + р¤д. 620 +
р¤д. 630)
------------------------------------------------
ф. 1 р¤д. 380

оеф≥ц≥Їнт ф≥нансуванн¤ повинен бути меншим 1,0.

оеф≥ц≥Їнт ф≥нансового л≥вериджу розраховуЇтьс¤ ¤к сп≥вв≥дношенн¤ довгострокового позикового кап≥талу ≥ власного кап≥талу.

[довгостроков≥ зобов'¤занн¤ (3 розд≥л пасиву балансу)] : [необоротн≥ активи (п≥дсумок 1 розд≥лу активу балансу)].

ѕоказник ф≥нансового л≥вериджу характеризуЇ залежн≥сть п≥дприЇмства в≥д довгострокових зобов'¤зань.

оеф≥ц≥Їнт покритт¤ процент≥в - в≥дношенн¤ чистого прибутку до виплати процент≥в ≥ податк≥в до процентних виплат.

” практиц≥ корпорац≥њ широко застосовуЇтьс¤ коеф≥ц≥Їнт покритт¤ процент≥в, ¤кий обчислюЇтьс¤ за формулою:

” нашому приклад≥ в≥н становить 5,97 раза (2697,0 / 452,0). ÷е означаЇ, що сума прибутку забезпечуЇ шестиразове погашенн¤ процент≥в або що прибуток потр≥бно знизити в 6 раз≥в, аби корпорац≥¤ була нездатна виплатити щор≥чну суму процентних платеж≥в.

ф. 1 р¤д. 260
----------------
ф. 1 р¤д. 620

’арактеризуЇ ступ≥нь захищеност≥ кредитор≥в в≥д несплати процент≥в за наданий кредит ≥ демонструЇ, в ск≥льки раз≥в зароблен≥ п≥дприЇмством прот¤гом зв≥тного пер≥оду кошти перевищують суму процент≥в позики.

оеф≥ц≥Їнт покритт¤ процентних
платеж≥в прибутком

«наченн¤ коеф≥ц≥Їнта пол¤гаЇ в тому, що в≥н розкриваЇ можливост≥ виплати у призначен≥ терм≥ни процент≥в кредиторам корпорац≥њ. Ќесплата процентних платеж≥в Ї порушенн¤м кредит≠ноњ угоди. “ому обчислюЇтьс¤ показник, що визначаЇ можливост≥ корпорац≥њ виконувати њњ кредитн≥ зобовТ¤занн¤. оеф≥ц≥Їнт визначаЇтьс¤ д≥ленн¤м прибутку до виплати процент≥в ≥ податк≥в на витрати, повТ¤зан≥ з виплатою процент≥в. Ќормативним Ї показник, коли прибуток у 3Ч6 ≥ б≥льше раз≥в перевищуЇ суми процентних виплат.

оеф≥ц≥Їнт визначають три чинники:

операц≥йний прибуток;

загальна сума позичкового кап≥талу;

процентн≥ ставки ф≥нансового ринку.

ѕерш≥ два залежать переважно в≥д управл≥нських р≥шень, трет≥й стосуЇтьс¤ ф≥нансового навколишнього середовища ≥ не залежить в≥д ф≥нансового менеджменту.

ƒан≥, необх≥дн≥ дл¤ розрахунку коеф≥ц≥Їнта, м≥ст¤тьс¤ у зв≥т≥ про прибутки ≥ збитки (зв≥т≥ про прибуток).

оеф≥ц≥Їнт покритт¤ процент≥в прибутком у 2000 р. становив:

ќтже, сума отриманого прибутку може покрити процентн≥ платеж≥ у 18,5 раза.

оеф≥ц≥Їнт покритт¤ процентних платеж≥в визначаЇ величину пад≥нн¤ поточного доходу, при ¤к≥й ф≥рма ще буде спроможна платити проценти Ќевиконанн¤ зобов'¤зань щодо виплати процент≥в призводить до застосуванн¤ законних заход≥в ≥з боку кредитор≥в, ¤ке нав≥ть може зак≥нчитис¤ банкрутством п≥дприЇмства

ѕри обчисленн≥ коеф≥ц≥Їнта необх≥дно звернути увагу на те, що величина прибутку до вирахуванн¤ в≥дсотк≥в та податк≥в, а не величина чистого прибутку показуЇтьс¤ у чисельнику формули ¬раховуючи, що проценти сплачують ≥з сум до утриманн¤ податк≥в, спроможн≥сть зд≥йснити поточн≥ процентн≥ платеж≥ не залежить в≥д оподаткуванн¤

ќск≥льки неспроможн≥сть виплатити процентн≥ ставки веде до банкрутства, зменшенн¤ цього коеф≥ц≥Їнта ¤к дл¤ кредитор≥в, так ≥ дл¤ власник≥в небажане

ƒл¤ значенн¤ самого коеф≥ц≥Їнта немаЇ суворих обмежень, часто сам≥ потенц≥йн≥ кредитори вимагають згоди з приводу сп≥вв≥дношенн¤ оч≥куваного прибутку ≥ зобов'¤зань з обслуговуванн¤ боргу.

оеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ власними оборотними засобами розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ величини чистого оборотного (робочого) кап≥талу до величини оборотних актив≥в п≥дприЇмства ≥ показуЇ забезпечен≥сть п≥дприЇмства власними оборотними засобами.

–обочий кап≥тал - р≥зниц¤ м≥ж оборотними активами п≥дприЇмства та його короткостроковими зобов'¤занн¤ми, тобто в≥н складаЇтьс¤ з частини оборотних актив≥в, ¤к≥ ф≥нансуютьс¤ за рахунок власного кап≥талу ≥ довгострокових зобов'¤зань.

¬ласн≥ оборотн≥ засоби

ћатер≥альн≥ оборотн≥ активи

де _¬ќ« Ц коеф≥ц≥Їнт забезпеченост≥ власними оборотними засобами;

¬ќ Ц власний оборотний кап≥тал;

ѕј Ц поточн≥ активи.

(ќборотн≥ активи - ѕоточн≥ зобов'¤занн¤) / ѕоточн≥ зобов'¤занн¤

[(розд≥л 2 активу балансу) Ц (4 розд≥л пасиву Ђѕоточн≥ зобовТ¤занн¤ї)] : [2 розд≥л активу балансу].

ћ≥н≥мальне значенн¤ цього показника Ч 0,1. оли показник опускаЇтьс¤ за це значенн¤, то структура визнаЇтьс¤ незадов≥льною, а п≥дприЇмство Ч неплатоспроможним. «б≥льшенн¤ величини показника св≥дчить про непоганий ф≥нансовий стан п≥дприЇмства ≥ його спроможн≥сть проводити незалежну ф≥нансову пол≥тику.

оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власного кап≥талу показуЇ, ¤ка частина власного кап≥талу використовуЇтьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ поточноњ д≥¤льност≥, тобто вкладена в оборотн≥ засоби, а ¤ка - кап≥тал≥зована. оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власного кап≥талу розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ чистого оборотного кап≥талу до власного кап≥талу.

оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власних кошт≥в визначаЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м власних оборотних кошт≥в п≥дприЇмства та власного кап≥талу.

оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ = ¬ласн≥ оборотн≥ кошти / ¬ласний кап≥тал (7.6)

оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ показуЇ, ¤ка частина власних кошт≥в п≥дприЇмства знаходитьс¤ в моб≥льн≥й форм≥, ¤ка дозвол¤Ї в≥дносно в≥льно маневрувати цими коштами. «абезпеченн¤ власних поточних актив≥в власним кап≥талом Ї гарант≥Їю ст≥йкост≥ ф≥нансового стану при нест≥йк≥й кредитн≥й пол≥тиц≥. ¬исок≥ значенн¤ коеф≥ц≥Їнту маневруванн¤ позитивно характеризуЇ ф≥нансовий стан.

ƒе¤к≥ автори вважають оптимальним значенн¤ цього показника р≥вним 0,5, а дл¤ показника забезпеченост≥ власними оборотними коштами матер≥альних запас≥в пропонуЇтьс¤ критер≥й на р≥вн≥ не нижче 0,6. јле ц≥ критер≥њ, що пропонуютьс¤, може бути вз¤ти п≥д сумн≥в.

оеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власного кап≥талу (власних кошт≥в) розраховуЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤м власних оборотних кошт≥в до власного кап≥талу [21, c. 60]:

(34)

де мвк Ц коеф≥ц≥Їнт маневреност≥ власного кап≥талу;

¬ Ц власний кап≥тал (п≥дсумок розд≥лу ≤ пасиву балансу).

« ф≥нансовоњ точки зору , чим вище цей коеф≥ц≥Їнт, тим краще. ¬≥н характеризуЇ ступ≥нь моб≥л≥зац≥њ власного кап≥талу, показуЇ, ¤ка частина власного кап≥талу знаходитьс¤ в об≥гу, тобто в т≥й форм≥, ¤ка даЇ змогу в≥льно маневрувати цими засобами. „им вище показник, тим краще ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, забезпечуютьс¤ б≥льш достатн¤ гнучк≥сть у використанн≥ власних кошт≥в господарюючого суб`Їкта. ќптимальне значенн¤ дор≥внюЇ 0,5.

3. ќц≥нка показник≥в ф≥нансовоњ ст≥йкост≥

јнал≥з ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ повинний показати на¤вн≥сть чи в≥дсутн≥сть у п≥дприЇмства можливостей по залученню додаткових позикових засоб≥в, здатн≥сть погасити поточн≥ зобов'¤занн¤ за рахунок актив≥в р≥зного ступен¤ л≥кв≥дност≥.

ќсновним може бути анал≥з коеф≥ц≥Їнта ф≥нансовоњ незалежност≥, ≥нш≥ коеф≥ц≥Їнти дають додатковий матер≥ал дл¤ анал≥зу.

ѕро ¤кий запас м≥цност≥ св≥дчить р≥вень власного кап≥талу (коеф≥ц≥Їнт ф≥нансовоњ незалежност≥) п≥дприЇмства?

ѕ≥дприЇмство характеризуЇтьс¤

значним запасом м≥цност≥ (> 0,5)

незначним запасом м≥цност≥ (0 < - <= 0,5)

вкрай низьким запасом м≥цност≥ (<= 0)

„и маЇ п≥дприЇмство можливост≥ по залученню додаткових позикових засоб≥в без ризику утрати ф≥нансовоњ ст≥йкост≥? як зм≥нилас¤ ситуац≥¤ на к≥нець анал≥зованого пер≥оду?

јнал≥з р≥вн¤ власного кап≥талу на початок пер≥оду дозвол¤Ї ви¤вити:

широк≥ можливост≥ залученн¤ додаткових позикових засоб≥в без ризику втрати ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ (> 0,5)

обмежен≥ можливост≥ залученн¤ додаткових позикових засоб≥в без ризику втрати ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ (0<--<= 0,5)

в≥дсутн≥сть можливостей залученн¤ додаткових позикових засоб≥в без ризику втрати ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ (<= 0)

2.2. ћехан≥зм наданн¤ комерц≥йного кредиту за в≥дкритими рахунками

Ќин≥ на практиц≥ застосовуютьс¤ переважно три р≥зновиди комерц≥йного кредиту:

Ј кредит ≥з ф≥ксованим терм≥ном погашенн¤;

Ј кредит ≥з погашенн¤м п≥сл¤ фактичноњ реал≥зац≥њ позичальником одержаних товар≥в;

Ј кредитуванн¤ за в≥дкритим рахунком, коли постачанн¤ наступ≠ноњ парт≥њ товар≥в на умовах комерц≥йного кредиту зд≥йснюЇтьс¤ до моменту погашенн¤ попередньоњ заборгованост≥.

” XIX ≥ на початку XX ст. у розвинених крањнах у галуз≥ внутр≥шньоњ ≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ переважав традиц≥йний вексельний кредит, ≥з наданн¤м продавцем покупцев≥ права погашати його частинами. ѕрактикувалось наданн¤ продавц¤ми комерц≥йного кредиту у вигл¤д≥ в≥дстрочки платеж≥в, без оформленн¤ њњ векселем, а також наданн¤ покупц¤ми комерц≥йного кредиту постачальникам через авансов≥ платеж≥. Ќин≥ традиц≥йний вексельний кредит починаЇ поступатись м≥сцем кредиту, що надаЇтьс¤ продавц¤ми покупц¤м через простий запис вартост≥ проданих у кредит товар≥в. ћаючи в≥дкритий рахунок, п≥дприЇмство-покупець може пер≥одично закуповувати товари без оформленн¤ кредитних угод у кожному окремому випадку. Ќа замовленн¤ покупц¤ товар негайно в≥двантажуЇтьс¤, а оплата за нього зд≥йснюЇтьс¤ у визначен≥ терм≥ни п≥сл¤ одержанн¤ рахунку-фактури.
—ьогодн≥ у розвинених крањнах в≥дкритий рахунок Ї основним ф≥нансовим ≥нструментом збуту продукц≥њ в оптов≥й торг≥вл≥. “акий рахунок ¤к одна з форм розрахунково-кредитних в≥дносин м≥ж продавцем ≥ покупцем широко застосовуЇтьс¤ у ¬еликобритан≥њ, Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ та ≥нших крањнах.

редит за в≥дкритим рахунком маЇ к≥лька переваг пор≥вн¤но з комерц≥йним кредитом у вексельн≥й форм≥. ѕо-перше, кредит у вексельн≥й форм≥ дещо обмежений, оск≥льки вексельний кредит може надаватис¤ п≥дприЇмствами, що виготовл¤ють продукц≥ю, т≥льки п≥дприЇмствам, що њх споживають, або товаровиробниками - торговим ф≥рмам. редит за в≥дкритим рахунком не маЇ таких обмежень. ћехан≥зм кредитуванн¤ й розрахунк≥в за в≥дкритим рахунком найчаст≥ше застосовуЇтьс¤ у взаЇмних зустр≥чних поставках п≥дприЇмств. Ќа в≥дкритому рахунку в≥дображуютьс¤ взаЇмн≥ ф≥нансов≥ вимоги й зобов'¤занн¤, в≥дбуваЇтьс¤ зал≥к таких вимог ≥ зобов'¤зань, що дещо зменшуЇ плат≥жн≥ ризики. ѕо-друге, така система кредитуванн¤ й розрахунк≥в прост≥ша у техн≥чному в≥дношенн≥ пор≥вн¤но ≥з вексельною формою.

2.3. ‘актори ризик≥в та њх вплив на комерц≥йне кредитуванн¤ п≥дприЇмства

¬ операц≥¤х з комерц≥йним кредитом виникають певн≥ ризики:

Ч ризик можливоњ зм≥ни ц≥ни товар≥в;

Ч ризик недотриманн¤ покупцем строк≥в оплати;

Ч ризик банкрутства покупц¤;

Ч ризик можливого подорожчанн¤ кредиту.

¬ сучасних умовах в ”крањн≥ зд≥йснено перех≥д до нових економ≥чних в≥дносин, що зумовлюЇ необх≥дн≥сть перетворенн¤ у банк≥вськ≥й сфер≥. ѕеретворенн¤ у банк≥вськ≥й сфер≥ пол¤гаЇ у зд≥йсненн≥ нового банк≥вського регулюванн¤. “рансформац≥йний пер≥од зумовлюЇ виникненн¤ у банк≥вськ≥й д≥¤льност≥ ризик≥в пол≥тичного, економ≥чного та соц≥ального характеру. “акож банкам притаманн≥ ризики, що пов'¤зан≥ ≥з специф≥кою банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ќдним ≥з них Ї кредитний ризик. ƒаний ризик Ї нев≥д'Їмною складовою банк≥вських ризик≥в ≥ займаЇ дом≥нуюче становище в систем≥ банк≥вських ризик≥в. редитний ризик Ї визначальним ще й тому, що кредитн≥ операц≥њ Ї основним напр¤мком д≥¤льност≥ банк≥в ≥ б≥льш≥сть банк≥в нарощують масштаби кредитуванн¤.

¬ економ≥чн≥й л≥тератур≥ в≥дсутн≥й Їдиний п≥дх≥д до еконо≠м≥чного пон¤тт¤ Дкредитний ризик". Ѕ≥льш≥сть автор≥в пов'¤зують кредитний ризик з можливими збитками по кредитн≥й операц≥њ:

Х- Д редитний ризик - ризик невиконанн¤ зобов'¤зань од≠н≥Їю стороною за договором ≥ виникненн¤, у зв'¤зку з цим, в ≥ншоњ сторони ф≥нансових збитк≥в";

Х- Д редитний ризик ¤вл¤Ї собою ризик утрат, пов'¤заних з пог≥ршенн¤м стану деб≥тора, контрагента по угод≥, ем≥тен≠та ц≥нних папер≥в";

Х- Д редитний ризик або ризик непогашенн¤ - це ймов≥рн≥сть неповерненн¤ вз¤тоњ позичальником позички" [3].

« наведених вище висловлювань можемо сказати, що кредитний ризик - це ≥мов≥рн≥сть банком частковоњ або повноњ втрати суми кредиту та процент≥в за користуванн¤ кредитом або отриманн¤ доходу на вкладений кап≥тал внасл≥док впливу чинник≥в зовн≥шнього та внутр≥шнього походженн¤.

редитний ризик Ї ≥сторично першим серед ф≥нансових ≥ за своњм обс¤гом дуже масштабний. “ак, за результатами експертних оц≥нок (проанал≥зовано 100 банк≥в, на частку ¤ких припадаЇ 90 % загальних актив≥в банк≥вськоњ системи ”крањни), структура потенц≥йних втрат маЇ такий вигл¤д: 50% - кредитн≥ ризики; 20% - ризики л≥кв≥дност≥; 5% - валютн≥ ризики; 25% - ≥нш≥ ризики [2].

редитний ризик також перебуваЇ в причинно-насл≥дков≥й залежност≥ з ≥ншими елементами банк≥вськоњ системи, п≥дпор¤дкований законом≥рност¤м ≥ динам≥ки њњ розвитку ≥ сприйн¤тливий до впливу вс≥х груп фактор≥в, що впливають на систему банк≥вських ризик≥в у ц≥лому ≥ на кредитний ризик зокрема.

”мови, под≥њ, що обумовлюють в≥дхиленн¤ в поводженн≥ в≥дкритоњ ризиковоњ позиц≥њ (окрема кредитна угода, стан кредитного портфел¤) в≥д оч≥куваних значень потр≥бно розум≥ти таке пон¤тт¤, ¤к фактор кредитного ризику. ‘актори, що впливають на кредитний ризик, нос¤ть контрольований ≥ неконтрольований характер. онтрольованими факторами Ї т≥, котр≥ залежать в≥д р≥шень упра≠вл≥нського впливу з боку банку. ƒо неконтрольованих, ¤к правило, зовн≥шн≥х фактор≥в належить ус¤ сукупн≥сть зов≠н≥шн≥х ризик≥в системи банк≥вських ризик≥в, обумовлена об'Їктивним про¤вом випадковост≥ ¤к форми необх≥дност≥. «овн≥шн≥ фактори в≥дбуваютьс¤ з причин, ¤к≥ не залежать в≥д д≥¤льност≥ персоналу кредитного п≥дрозд≥лу банку. ¬нутр≥шн≥ фактори навпаки в≥дбуваютьс¤ з причин, що зумовлен≥ прорахунками персоналу, допущеними в процес≥ оформленн¤ кредитного . договору, помилками при оц≥нц≥ благонад≥йност≥ кл≥Їнта, порушенн¤ми посадових ≥нструкц≥й ≥ помилками, закладе≠ними в самих правилах кредитуванн¤.

” науков≥й л≥тератур≥ характеристиц≥ фактор≥в, що викликають кредитний ризик, прид≥л¤Їтьс¤ достатн¤ увага. “ак, ¬.ј. „ернов розд≥л¤Ї фактори ризику за ступенем керованост≥ на три групи: керован≥ регульован≥ фактори (що - характеризують ¤к≥сть роботи колективу, ¤к≥сть управл≥нсь≠коњ роботи), умовно нерегульован≥, важкорегульован≥ (фак≠тори й умови, що залежать в основному в≥д перед≥стор≥њ функц≥онуванн¤ анал≥зованого банку); некерован≥, нерегульован≥ фактори (фактори й умови, що не можуть бути зм≥≠нен≥ суб'Їктом керуванн¤) [3]

ƒо ризикоутворюючих фактор≥в кредитного ризику належать: значний обс¤г кредит≥в, наданих вузьк≥й груп≥ пози≠чальник≥в або галузей, тобто концентрац≥¤ кредитноњ д≥¤ль≠ност≥ комерц≥йних банк≥в у ¤кому-небудь сегмент≥ економ≥≠ки; часта зм≥на кредитноњ пол≥тики; висока частка кредит≥в, що приход¤тьс¤ на позичальник≥в, ¤к≥ мають певн≥ ф≥нансов≥ труднощ≥; концентрац≥й д≥¤льност≥ банку в маловивчених, нових, нетрадиц≥йних дл¤ банку сферах д≥¤льност≥; зростан≠н¤ частки нових позичальник≥в: надм≥рна дов≥ра до забез≠печенн¤ кредит≥в; незадов≥льна диверсиф≥кац≥¤ кредитного ризику; високий р≥вень негативно класиф≥кованих актив≥в; агресивне розширенн¤ обс¤г≥в кредитуванн¤ щодо струк≠тури, терм≥н≥в, р≥вн¤ зростанн¤ або способ≥в розрахунк≥в; зростанн¤ в≥дношенн¤ кредит≥в ≥ кредитних зобов'¤зань до регул¤тивного кап≥талу ≥ до загальних актив≥в банку; в≥дсут≠н≥сть адекватноњ або достатньоњ ≥нформац≥њ дл¤ анал≥зу ≥ ро≠зум≥нн¤ параметр≥в кредитного ризику; неправильне в≥дображенн¤ внутр≥шн≥ми рейтингами класиф≥кац≥њ ¤кост≥ кре≠дитного портфел¤, недол≥ки в методолог≥њ розрахунку ре≠зерв≥в п≥д можлив≥ втрати по активних операц≥¤х: на¤вн≥сть великоњ к≥лькост≥ виключень з належних процедур ≥ практи≠ки зд≥йсненн¤ активних операц≥й та ≥н.

” зв'¤зку з цим дл¤ адекватного оц≥нюванн¤ та ефективного впливу на чинники кредитних ризик≥в банк≥вських установ вважаЇмо за доц≥льне запропонувати њх комплексну класиф≥кац≥ю, ¤ка враховуЇ ¤к природу та специф≥ку цих фактор≥в, так ≥ можлив≥сть нейтрал≥зувати њхню негативну д≥ю на результати кредитноњ д≥¤льност≥ банк≥в. ќтже розр≥зн¤ють три групи чинник≥в кредитних ризик≥в банк≥вських установ:

Х1. „инники зовн≥шнього щодо банк≥в та контрагент≥в середовища

Х2. ¬нутр≥шньобанк≥вськ≥ чинники

Х3. „инники, притаманн≥ д≥¤льност≥ позичальника

Ќаведена класиф≥кац≥¤ чинник≥в кредитних ризик≥в не Ї Їдиною та вичерпною, однак вона комплексно характеризуЇ д≥ю фактор≥в кредитних ризик≥в, охоплюЇ увесь спектр њхнього про¤ву, дозвол¤Ї згрупувати причини кредитних ризик≥в за ≥стотними ознаками, даЇ змогу р≥зноб≥чно оц≥нювати чинники кредитних ризик≥в ¤к об'Їкти регулюванн¤ та визначати вагом≥сть њхнього впливу на результати кредитних операц≥й банк≥вських установ.

“акож можемо сказати, що основними факторами кредитних ризик≥в при зд≥йсненн≥ короткотерм≥нового банк≥вського кредитуванн¤ Ї внутр≥шньобанк≥вськ≥ чинники. ÷е св≥дчить про те, що при зд≥йсненн≥ кредитних операц≥й до одного року важливе значенн¤ маЇ регулюванн¤ кредитних ризик≥в на р≥вн≥ банк≥вських установ, ¤ке впливаЇ на ц≥ фактори. «овн≥шн≥ щодо банк≥в та позичальник≥в фактори в≥д≥грають важливу роль у довготерм≥новому кредитуванн≥. ѕроте на цю групу фактор≥в банки безпосередньо впливати не можуть, однак њхню д≥ю повинн≥ враховувати. «а цих умов при зд≥йсненн≥ довготерм≥нового кредитуванн¤ важливого значенн¤ набувають зовн≥шн≥ методи регулюванн¤ кредитних ризик≥в та актуал≥зуЇтьс¤ регулюванн¤ кредитних ризик≥в на р≥вн≥ центрального банку крањни.

ќтже, всеб≥чне врахуванн¤ впливу розгл¤нутих чинник≥в на р≥вень кредитних ризик≥в значною м≥рою спри¤тиме п≥двищенню ефективност≥ кредитних операц≥й, допоможе г≥дно виходити ≥з кризових ситуац≥й у банк≥вськ≥й д≥¤льност≥ та обумовлюватиме стаб≥льн≥сть функц≥онуванн¤ банк≥вських установ.

Ћ≥тература:

Х1. Ћариса —лобода ласиф≥кац≥¤ та характеристика чинник≥в кредитних ризик≥в банк≥вських установ // –ег≥ональна економ≥ка. - 2005 - є2 - —.185

Х2. Ћариса —лобода –оль та функц≥њ кредитних ризик≥в у банк≥вськ≥й д≥¤льност≥. // –ег≥ональна економ≥ка. - 2005 - є1 - —.128

Х3. ќ.Ћ. овальов ласиф≥кац≥¤ банк≥вських ризик≥в. ‘актори, що впливають на кредитн≥ ризики, ≥ п≥дходи до њх класиф≥кац≥њ // ‘ормуванн¤ ринкових в≥дносин в ”крањн≥. - 2006 - є2 - —.63

≈фективна система кредитуванн¤ Ц це в першу чергу  над≥йна  система  ,

¤ка б не носила стих≥йного характеру ≥ була п≥дконтрольна  субТЇктам  ринку.

якщо ж згадати, що  кредитна  сфера  Ї  одн≥Їю  з  найменш  прогнозованих  ≥

найб≥льш ризикових через велику к≥льк≥сть фактор≥в , що впливають на  нењ  ,

то можна зрозум≥ти  ,  що  проблема  визначенн¤  ,  анал≥зу  та  м≥н≥м≥зац≥њ

кредитного ризику маЇ загальноеконом≥чне значенн¤

 ¬раховучи вищесказане, можна  безпомилково  визначити  ,  що  проблема

кредитного  ризику  займаЇ  виключне   м≥сце   в   науц≥   кредитуванн¤   та

безпосередньо  в  самому  процес≥.  ƒана  тема  показуЇ  наск≥льки   важливо

заздалег≥дь визначити коло фактор≥в ,  ¤к≥  впливатимуть  на  х≥д  кредитноњ

угоди ≥ з ¤комога  б≥льшою  в≥рог≥дн≥стю  спланувати  њх  вплив.  ¬ажлив≥сть

даноњ  теми  обумовлена  також  ти  ,  що  в  н≥й   розгл¤даютьс¤   проблеми

економ≥чноњ стаб≥льност≥  банк≥вськоњ  системи   Ц  одн≥Їњ  з  найважлив≥ших

складових частин нормально функц≥онуючоњ  економ≥ки  соц≥ально-ор≥Їнтованого

типу.

редитний ризик Ц ймов≥рн≥сть того, що партнери Ц учасники контракту Ц будуть не здатн≥ виконати догов≥рн≥ зобовТ¤занн¤ ¤к в ц≥лому, так ≥ частково. –озр≥зн¤ють два види кредитного ризику:

торговельний кредитний ризик;

банк≥вський кредитний ризик.

“орговельний кредитний ризик виникаЇ у ф≥нансов≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмства у випадку наданн¤ ним товарного (комерц≥йного) або споживчого кредиту покупц¤м. Ѕанк≥вський кредитний ризик пол¤гаЇ в можливост≥ неповерненн¤ кредиту та сплати в≥дсотк≥в по ньому.

–≥вень кредитного ризику п≥двищуЇтьс¤ ≥з зростанн¤м суми кредиту ≥ строку, на ¤кий в≥н беретьс¤. редитний ризик збер≥гаЇтьс¤ прот¤гом всього пер≥оду кредитуванн¤ ≥ вим≥рюЇтьс¤ тривал≥стю кредитуванн¤. ѕотенц≥йн≥ збитки при будь-¤кому кредитному ризику Ц це вс¤ сума боргу, а фактичн≥ збитки можуть бути меншими в≥д ц≥Їњ суми.

редитний ризик може бути викликаний наступними причинами:

спадом галуз≥, зменшенн¤м попиту на продукц≥ю, що виробл¤Їтьс¤ п≥дприЇмством;

невиконанн¤м догов≥рних в≥дносин партнерами п≥дприЇмства;

трансформац≥Їю актив≥в п≥дприЇмства;

форс-мажорними обставинами.

ѕ≥д податковим ризиком сл≥д розум≥ти ймов≥рн≥сть втрат, ¤к≥ може понести ф≥рма в результат≥ конТюнктурноњ зм≥ни податкового законодавства або в результат≥ помилок, допущених ф≥рмою при розрахунку податкових платеж≥в. “аким чином, податковий ризик одночасно належить ≥ до групи зовн≥шн≥х ф≥нансових ризик≥в, ≥ до групи внутр≥шн≥х ризик≥в. ѕодатковий ризик включаЇ в себе:

ймов≥рн≥сть додаткових в≥драхувань до бюджету в результат≥ незапланованого п≥двищенн¤ податкових ставок;

ймов≥рн≥сть втрат в результат≥ прийн¤тт¤ податковою службою р≥шень, що зменшують податков≥ переваги, тобто дострокове скасуванн¤ податкових п≥льг;

значне зростанн¤ заборгованост≥ платеж≥в до бюджету, ¤ке зумовлюЇ не т≥льки штрафн≥ санкц≥њ, але й загрозу зупиненн¤ податковою м≥л≥ц≥Їю д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, арешту його рахунк≥в, вилученн¤ документац≥њ, повТ¤заноњ з господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства, таке ≥нше, що може призвести до л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства;

ймов≥рн≥сть виникненн¤ втрат в результат≥ податкових помилок, ¤к≥ виникли з вини прац≥вник≥в бухгалтер≥њ.

ѕомилки в податкових розрахунках повТ¤зан≥ з≥ значними ф≥нансовими санкц≥¤ми. ѕри цьому досить часто закон караЇ однаково суворо ≥ за випадков≥ (техн≥чн≥) помилки, ≥ за навмисн≥ викривленн¤.

ƒепозитний ризик Ц ймов≥рн≥сть виникненн¤ втрат в результат≥ неповерненн¤ банк≥вськими установами депозитних внеск≥в п≥дприЇмства. ÷ей ризик виникаЇ в≥дносно р≥дко ≥ повТ¤заний, ¤к правило, з неправильною оц≥нкою ≥ невдалим вибором банку дл¤ зд≥йсненн¤ депозитних операц≥й п≥дприЇмства. —л≥д зазначити, що депозитний ризик характерний ¤к дл¤ економ≥ки, що розвиваЇтьс¤, так ≥ дл¤ розвиненоњ ринковоњ економ≥ки.

¬алютний ризик Ц ризик отриманн¤ збитк≥в в результат≥ неспри¤тливих короткострокових або довгострокових коливань курс≥в валют на м≥жнародних ф≥нансових ринках. ¬алютний ризик включаЇ в себе дек≥лька основних п≥двид≥в:

трансл¤ц≥йний ризик;

операц≥йний ризик;

економ≥чний ризик (пр¤мий та непр¤мий).

“рансл¤ц≥йний валютний ризик виникаЇ при консол≥дац≥њ рахунк≥в ≥ноземних доч≥рн≥х компан≥й з ф≥нансовими зв≥тами головних компан≥й багатонац≥ональних корпорац≥й. ÷ей ризик маЇ бухгалтерську природу ≥ обумовлений необх≥дн≥стю обл≥ку актив≥в ≥ пасив≥в п≥дприЇмства в р≥зн≥й ≥ноземн≥й валют≥.

≈коном≥чний валютний ризик Ц це ймов≥рн≥сть зменшенн¤ виручки або можливост≥ отриманн¤ прибутку у звТ¤зку з≥ зм≥ною валютних курс≥в. ÷ей вид валютного ризику дл¤ п≥дприЇмства пол¤гаЇ в тому, що варт≥сть њњ актив≥в ≥ пасив≥в може зб≥льшуватис¤ або зменшуватис¤ через майбутн≥ зм≥ни валютного ризику.

≈коном≥чний валютний ризик маЇ довготривалий характер ≥ повТ¤заний з тим, що п≥дприЇмство зд≥йснюЇ витрати в одн≥й валют≥, а отримуЇ доходи в ≥нш≥й. ¬ результат≥ будь-¤коњ зм≥ни валютних курс≥в може зм≥нюватись ф≥нансовий стан п≥дприЇмства.

≤снуЇ два п≥двиди економ≥чного валютного ризику:

пр¤мий економ≥чний ризик Ц зменшенн¤ прибутку по майбутн≥х операц≥¤х;

непр¤мий економ≥чний ризик Ц втрата визначеноњ частини ц≥новоњ конкуренц≥њ в пор≥вн¤нн≥ з ≥ноземними виробниками. ÷ей вид ризику особливо шк≥дливий дл¤ п≥дприЇмств, що представл¤ють крањни з≥ слабо розвинутою економ≥кою.

Ќаступний вид ф≥нансових ризик≥в Ц процентний ризик. ÷ей вид ризику виникаЇ через непередбачен≥ зм≥ни ¤к депозитноњ, так ≥ кредитноњ процентноњ ставки на ф≥нансовому ринку. ѕроцентний ризик призводить до зм≥ни витрат на виплату в≥дсотк≥в або доход≥в за ≥нвестиц≥¤ми ≥ означаЇ зм≥ни ставки доходност≥ на власний ≥ ≥нвестований кап≥тал в пор≥вн¤нн≥ з оч≥куваними ставками доходност≥.

ѕричиною виникненн¤ процентного ризику Ї зм≥на конТюнктури ф≥нансового ринку п≥дприЇмств п≥д впливом зовн≥шнього п≥дприЇмницького середовища, зб≥льшенн¤ або зменшенн¤ пропозиц≥њ в≥льних грошових ресурс≥в, державне регулюванн¤ економ≥ки та ≥нш≥ фактори.

¬ першу чергу, з процентним ризиком зустр≥чаютьс¤ банки та ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ. ѕроте даний ризик притаманний й п≥дприЇмствам, ¤к≥ використовують дл¤ ф≥нансуванн¤ своЇњ д≥¤льност≥ банк≥вськ≥ кредити, а також ≥нвестують тимчасово в≥льн≥ грошов≥ кошти в активи, ¤к≥ принос¤ть доходи у вигл¤д≥ в≥дсотк≥в (державн≥ ц≥нн≥ папери, обл≥гац≥њ п≥дприЇмств, депозитн≥ сертиф≥кати).

«начний обс¤г позик ≥ кап≥таловкладень п≥дприЇмства зд≥йснюють на умовах плаваючоњ процентноњ ставки. ¬ цьому випадку в≥дсотки, що належать до сплати або отриманн¤ прот¤гом д≥њ договору, пер≥одично перегл¤даютьс¤ ≥ привод¤тьс¤ у в≥дпов≥дн≥сть до поточноњ ринковоњ ставки.

ќкремо розгл¤дають б≥знес-ризик. Ѕ≥знес-ризик Ц один з вид≥в ф≥нансових ризик≥в, характерних, в першу чергу, дл¤ акц≥онерних товариств. ¬≥н пол¤гаЇ у неможливост≥ акц≥онерного товариства п≥дтримати дох≥дн≥сть акц≥ю на пост≥йному р≥вн≥. Ѕ≥знес-ризик виникаЇ, ¤к правило, тод≥, коли виробничо-господарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства Ї менш усп≥шною, пор≥вн¤но з т≥Їю, що була запланована.

«а можливост¤ми страхуванн¤ ф≥нансов≥ ризики под≥л¤ютьс¤ на т≥, що п≥дл¤гають ≥ т≥, що не п≥дл¤гають страхуванню. –изик, що страхуЇтьс¤, Ц це ймов≥рна под≥¤ або сукупн≥сть под≥й, на випадок настанн¤ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ страхуванн¤. “аке страхуванн¤ маЇ дв≥ форми: самострахуванн¤ або зовн≥шнЇ. —амострахуванн¤ передбачаЇ створенн¤ в≥дпов≥дного запасного фонду на п≥дприЇмств≥. «овн≥шнЇ страхуванн¤ ф≥нансових ризик≥в передбачаЇ на¤вн≥сть зобовТ¤зань страховика за страховими виплатами в розм≥р≥ повноњ або частковоњ компенсац≥њ втрат доход≥в та можливо й додаткових витрат, викликаних наступними под≥¤ми:

зупинка виробництва або зменшенн¤ обс¤г≥в випуску в результат≥ визначених под≥й;

банкрутство;

непередбачен≥ витрати;

невиконанн¤ (неналежне виконанн¤) догов≥рних зобовТ¤зань контрагентом застрахованоњ особи, ¤кий Ї кредитором зг≥дно з угодою;

≥нш≥ под≥њ.

ѕ≥дприЇмство може частково чи повн≥стю передати ризик ≥ншим субТЇктам економ≥ки та забезпечити соб≥ безпеку, зд≥йснивши витрати у вигл¤д≥ страхових внеск≥в.

≤снуЇ група ф≥нансових ризик≥в, ¤к≥ п≥дприЇмства не страхують, але часто саме ц≥ ризики Ї потенц≥йними джерелами додаткового прибутку господарюючого субТЇкта. ¬трати в результат≥ реал≥зац≥њ ризику, що не п≥дл¤гаЇ страхуванню, в≥дшкодовуютьс¤ т≥льки за рахунок власних кошт≥в п≥дприЇмства.

3.1. «аходи спр¤мован≥ на комерц≥йне кредитуванн¤

ќдним ≥з джерел формуванн¤ позичкового кап≥талу п≥дприЇмства Ї комерц≥йн≥ кредити. омерц≥йний кредит - це форма кредиту, ¤ка характеризуЇ в≥дносини позики м≥ж двома суб'Їктами господарськоњ д≥¤льност≥, що виникають в результат≥ одержаних аванс≥в у рахунок наступних поставок продукц≥њ (роб≥т, послуг) чи одержанн¤ товар≥в з в≥дстрочкою платеж≥в. ÷≥ кредити принципово в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д банк≥вських, оск≥льки кредитором виступають комерц≥йн≥ партнери п≥дприЇмства.

ƒо основних р≥зновид≥в комерц≥йних кредит≥в в≥днос¤ть:

товарн≥ кредити;
одержан≥ аванси.

р≥вн¤ знижки до базовоњ ц≥ни (сконто) товару у раз≥ зд≥йсненн¤ дострокових розрахунк≥в;
пер≥оду, прот¤гом ¤кого надаютьс¤ знижки;
пер≥оду в≥дстроченн¤ платеж≥в.

де:

S - величина знижки (%)

s - пер≥од д≥њ знижки (дн≥в);

z - тривал≥сть в≥дстрочки платежу (дн≥в).

ѕриклад 6.3.

ƒо основних переваг товарного кредиту можна в≥днести:

в≥дносна швидк≥сть та техн≥чна зручн≥сть отриманн¤;
кредитори здеб≥льшого не вимагають додаткового кредитного забезпеченн¤, окр≥м застереженн¤ щодо заборони застави майна п≥д ≥нш≥ кредити;
вимоги до кредитоспроможност≥ позичальника Ї нижчими, н≥ж при банк≥вському кредитуванн≥ (кредитори, ¤к правило, не зд≥йснюють оц≥нку кредитоспроможност≥ позичальника);
пор≥вн¤но легший процес узгодженн¤ пролонгац≥њ кредиту.

—л≥д враховувати також типов≥ недол≥ки залученн¤ товарних кредит≥в:

процентна ставка, ¤к правило, перевищуЇ варт≥сть банк≥вського кредиту;
небезпека високоњ залежност≥ в≥д постачальник≥в;
застереженн¤ щодо заборони надавати в заставу майно п≥д ≥нш≥ кредити, що Ї типовим видом забезпеченн¤ товарних кредит≥в, звужуЇ кредитн≥ рамки позичальника;
знижуЇтьс¤ контроль за ефективн≥стю використанн¤ позичкового кап≥талу.

¬ажливим елементом позичкового кап≥талу п≥дприЇмства Ї одержан≥ аванси в≥д кл≥Їнт≥в. ћова йде про одержан≥ аванси п≥д поставку матер≥альних ц≥нностей або п≥д виконанн¤ роб≥т, а також суми попередньоњ оплати покупц¤ми ≥ замовниками рахунк≥в постачальника за продукц≥ю ≥ виконан≥ роботи. јванси можуть бути ¤к коротко-, так ≥ довгостроковими.

ќц≥нка вартост≥ залученн¤ короткострокових аванс≥в зд≥йснюЇтьс¤ за т≥Їю ж методолог≥Їю, що ≥ товарних кредит≥в. ќдним ≥з чинник≥в виникненн¤ поточноњ заборгованост≥ за авансами одержаними Ї уникненн¤ ризику неплатеж≥в за поставлен≥ товари.

ƒовгостроков≥ аванси ¤к джерело формуванн¤ позичкового кап≥талу використовуютьс¤ при виконанн≥ крупних замовлень, зокрема в буд≥вництв≥, суднобудуванн≥, великому верстатобудуванн≥ та в де¤ких ≥нших галуз¤х.

јванси в≥д замовник≥в в≥д≥грають так≥ функц≥њ:

функц≥¤ ф≥нансуванн¤ та п≥дтриманн¤ л≥кв≥дност≥ позичальника;
функц≥¤ перев≥рки платоспроможност≥ замовника;
функц≥¤ гарант≥њ, що замовник викупить замовленн¤ при його готовност≥.

« метою зменшенн¤ ризику нец≥льового використанн¤ аванс≥в та невиконанн¤ замовленн¤ в заруб≥жн≥й практиц≥, замовники, в ¤кост≥ кредитного забезпеченн¤, ¤к правило, вимагають наданн¤ банк≥вських гарант≥й.

—троки, на ¤к≥ одержуютьс¤ аванси залежать в≥д стандартних умов оплати замовлень у т≥й чи ≥нш≥й галуз≥, строк≥в виконанн¤ замовленн¤ та в≥д результат≥в переговор≥в м≥ж замовником та виконавцем. „астина суми контракту може бути сплачена одразу п≥сл¤ його укладенн¤, частина - п≥сл¤ виконанн¤ певного (пром≥жного) етапу замовленн¤, а решта - п≥сл¤ п≥дписанн¤ акту прийманн¤-здач≥.

як правило на кредит у форм≥ аванс≥в проценти не нараховуютьс¤. ќднак, в теор≥њ ≥ практиц≥ можна зустр≥ти р≥зн≥ методи оц≥нки вартост≥ залученн¤ цього виду позичкового кап≥талу. «а одним ≥з метод≥в, варт≥сть кап≥талу визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж ц≥ною виконанн¤ замовленн¤ за в≥дсутност≥ авансових платеж≥в та ц≥ною цього ж замовленн¤ ≥з зд≥йсненн¤м таких платеж≥в. «а ≥ншим методом, ставка в≥дсотка за користуванн¤ авансом визначаЇтьс¤ на основ≥ ≥нструментар≥ю розрахунку вартост≥ грошей у час≥ з використанн¤м в ¤кост≥ ставки дисконтуванн¤ (чи нарощуванн¤) середньоњ процентноњ ставки на кредитному ринку.

”часники кредитних в≥дносин при комерц≥йному кредит≥ можуть регулювати своњ господарч≥ в≥дносини та створювати плат≥жн≥ засоби у вигл¤д≥ вексел≥в - зобов'¤зань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений терм≥н. ” раз≥ оформленн¤ комерц≥йного кредиту за допомогою вексел¤ ≥нших угод про наданн¤ кредиту не укладаЇтьс¤. ¬ексель допомагаЇ вир≥шити проблему нестач≥ об≥гових кошт≥в та високоњ вартост≥ кредитних ресурс≥в. ¬ексел≥ можуть бути ¤к коротко-, так ≥ довгостроковими.

ѕогашенн¤ комерц≥йного кредиту, оформленого з допомогою вексел¤ може зд≥йснюватис¤ шл¤хом:

сплати боржником за векселем;
передач≥ (≥ндосаменту) вексел¤ ≥нш≥й юридичн≥й особ≥ ( кр≥м банк≥в та ≥нших кредитних установ);
врахуванн¤ вексел¤ - придбанн¤ вексел¤ банком до настанн¤ строку платежу за ним у векселедержател¤ за грошов≥ кошти з дисконтом (переоформленн¤ комерц≥йного кредиту на банк≥вський).

ƒо основних операц≥й з вексел¤ми, ¤к≥ можуть зд≥йснюватис¤ п≥дприЇмствами сл≥д в≥днести: куп≥вл¤-продаж, застава, передача до врахуванн¤; м≥ни; передача ≥нш≥й особ≥ шл¤хом ≥ндосаменту тощо. ¬ажливим Ї те, що на передачу (≥ндосамент) вексел¤ в розрахунок за отриман≥ товари (роботи, послуги) не нараховуЇтьс¤ ѕƒ¬. ћи не будемо детально зупин¤тис¤ на характеристиц≥ операц≥й п≥дприЇмств з вексел¤ми, оск≥льки це питанн¤ досить повно висв≥тлено у в≥тчизн¤н≥й науково-практичн≥й л≥тератур≥ та в нормативних актах.

3.2.ѕрогнозуванн¤ ризик≥в в операц≥¤х з комерц≥йним кредитом

редитний процес потребуЇ попереднього прогнозуванн¤, щоби звести ризик до м≥н≥муму. ќц≥нка ризику Ч першочергова справа за розробки умов майбутньоњ позики. «абезпечивши правильну оц≥нку ризику п≥д час розробки зм≥сту кредитноњ угоди, банк може значно пол≥пшити перспективу реал≥зац≥њ самоњ кредитноњ операц≥њ, скоротити ймов≥рн≥сть по¤ви безнад≥йних борг≥в. јн≥ банк, ан≥ позичальники не повинн≥ вважати само собою зрозум≥лим, що будь-¤к≥ за¤ви на отриманн¤ позики можуть бути правом≥рними дл¤ умов кредитного договору. ѕотенц≥йн≥ позичальники не повинн≥ розгл¤датис¤ банком в однаковому "рожевому" кольор≥.

ѕ–ќ√Ќќ«”¬јЌЌя “ј ћ≤Ќ≤ћ≤«ј÷≤я –»«» ≤¬ ѕ–» «ƒ≤…—Ќ≈ЌЌ≤ –≈ƒ»“”¬јЌЌя ≈ —ѕќ–“Ќќ-≤ћѕќ–“Ќ»’ ќѕ≈–ј÷≤…

ѕрогнозуванн¤ ризик≥в в зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥, початок встановленн¤ гранично допустимого р≥вн¤ та вм≥нн¤ анал≥зувати ситуац≥ю служать основою дл¤ виробленн¤ заход≥в по попередженню ≥ уникненню ризик≥в. ¬ систем≥ антиризикових заход≥в можна вид≥лити так≥ основн≥ групи:

Х1. ѕревентивн≥ - спр¤мован≥ на недопущенн¤ ризикованих ситуац≥й взагал≥.

Х2. ќбмежуюч≥ - заходи по призупиненню розвитку ризику ≥ зменшенню величини втрат в≥д по¤ви ризикових ситуац≥й, ¤к≥ неможливо уникнути.

Х3. омпенсуюч≥ - спр¤мован≥ на часткове або ж повне покритт¤ втрат в≥д ризику.

ќдним з найважлив≥ших ≥ найб≥льш розповсюджених ризик≥в в м≥жнародн≥й торг≥вл≥ Ї валютний ризик, тому необх≥дно прид≥лити особливу увагу систем≥ заход≥в по його уникненню.

ѕо в≥дношенню до валютного ризику ф≥рма може використовувати або стратег≥ю в≥дступу або стратег≥ю наступальну. —тратег≥њ в≥дступу ставл¤ть за свою мету протид≥¤ти утворенню валютних загострень, а також повне страхуванн¤ загострень, ¤ких не вдалось уникнути. —тратег≥њ наступальн≥ мають за ц≥ль дос¤гнути максимального доходу, ¤кий можна одержати в результат≥ зовн≥шньоторгових операц≥й.

≤снуЇ дек≥лька метод≥в, за допомогою ¤ких можна спробувати контролювати валютний ризик. ќдним з таких метод≥в по праву можна назвати правильний виб≥р валюти ц≥ни контракту. «а допомогою даного методу можна уникнути не лише валютного ризику, а ще ризик неплатежу та пол≥тичний ризик.

Ќе дивл¤чись на простоту ≥ ефективн≥сть такого методу страхуванн¤ валютних ризик≥в ¤к виб≥р валюти ц≥ни зовн≥шньоторгового контракту, в≥н маЇ р¤д недол≥к≥в.

ѕо-перше, не завжди вдало можна спрогнозувати напр¤ми зм≥ни курсу валют.

ѕо-друге, в де¤ких випадках виб≥р ц≥ни зовн≥шньоторгового контракту досить обмежений.

ѕо-третЇ, часто ц≥ни вказаного контракту встановлюютьс¤ в валют≥ експортера.

ѕлюсом при даному метод≥ Ї те, що добре поставлена поточна ≥нформац≥¤ ≥ знанн¤ напр¤м≥в розвитку формуванн¤ курс≥в конвертованих валют в б≥льшост≥ крањн Ї важливим фактором, ¤кий допомагаЇ в правильному вибор≥ валют, угоди та ф≥нансових умов контракту. ¬ наш час стр≥мко зростаЇ роль такого компенсуючого антиризикованого заходу ¤к страхуванн¤, ¤ке поступово набираЇ рис упор¤дкованого процесу ≥ стаЇ нев≥д'Їмним елементом господарюванн¤.

≤снують наступн≥ методи страхуванн¤ ризик≥в при заключенн≥ стандартних контракт≥в:[1, —. 275]

Х1. ¬ключенн¤ до контракту валютних застережень;

Х2. –егулюванн¤ валютноњ позиц≥њ по заключних контрактах;

Х3. ¬икористанн¤ страхових послуг комерц≥йних банк≥в.

ѕри використанн≥ валютного застереженн¤ дл¤ захисту в≥д валютного ризику використовуЇтьс¤ принцип пор≥вн¤нн¤ курсу валюти ц≥ни по в≥дношенню до валютноњ корзини на момент платежу ≥ курсу на день п≥дписанн¤ контракту. «астереженн¤ такого роду формулюЇтьс¤ так; Ђ÷≥на контракту встановлена виход¤чи з того, що варт≥сть валютноњ корзини на день п≥дписанн¤ угоди складаЇ ст≥льки - то одиниць валюти ц≥ни. ” випадку, ¤кщо на день платежу варт≥сть корзини зм≥нитьс¤, то черговий плат≥ж зм≥нитьс¤ в т≥й же пропорц≥њ.[2, —. 36]

≈фект методу страхуванн¤ валютних ризик≥в на основ≥ валютних застережень залежить в≥д вибору валюти ≥ правильного визначенн¤ тенденц≥й зм≥ни њњ курсу.

¬ наш≥ дн≥ важливу роль починаЇ в≥д≥гравати такий спос≥б страхуванн¤ ¤к регулюванн¤ валютноњ позиц≥њ, даний метод спр¤мований на недопущенн¤ на¤вност≥ платеж≥в або надходжень, ¤к≥ погашен≥ зустр≥чними надходженн¤ми або платежами у в≥дпов≥дний ≥ноземн≥й валют≥.

–егулюванн¤ валютноњ позиц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ двома шл¤хами:

а) проведенн¤м диверсиф≥кац≥њ валютноњ структури контракт≥в, що ускладнюютьс¤, спр¤мованим на застосуванн≥ р≥зних валют, ¤к≥ мають неоднаков≥ тенденц≥њ зм≥ни курс≥в;

б) використанн¤м Їдиних строк≥в платеж≥в та одн≥Їњ валюти по експортних та ≥мпортних операц≥¤х.

ћетод страхуванн¤ ризик≥в в м≥жнародн≥й торг≥вл≥ комерц≥йними банками пол¤гаЇ в заключенн≥ договору страхуванн¤ у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким банк переводить платеж≥, що над≥йшли в ≥ноземн≥й валют≥, на рахунок ф≥рми-експортера по заздалег≥дь обумовленому в договор≥ форвардному курсу. ÷ей метод застраховуЇ в≥д втрат пов'¤заних з коливанн¤м валютних курс≥в, проте це не гарантуЇ уникненн¤ ризику втраченоњ вигоди.

¬ св≥тов≥й практиц≥ ≥снують р≥зноман≥тн≥ методи страхуванн¤ валютного ≥ кредитного ризик≥в у зовн≥шньоторгов≥й д≥¤льност≥, ¤к≥ пост≥йно вдосконалюютьс¤ в пошуках р≥шенн¤ ц≥Їњ складноњ проблеми.

ўо стосуЇтьс¤ суто комерц≥йного ризику, то через в≥дсутн≥сть повноњ ¤сност≥ в попередн≥х угодах, р≥зноман≥тн≥сть сорт≥в товару, зм≥ни його ¤кост≥ п≥д час транспортуванн¤ та багато ≥нших важко передбачуваних причин, питома вага цього ризику завжди Ї значною.
–озгл¤немо результати в≥дмови трасата зд≥йснити плат≥ж. ≈кспортер може в цьому раз≥ розпочати безпосередньо або через свого агента в крањн≥ ≥мпортера реал≥зац≥ю товару або повернути товар ≥ одночасно порушити справу проти покупц¤, або вдатис¤ до послуг арб≥тражного або третейського суду. ѕроте в ус≥х випадках результат справи залишаЇтьс¤ не¤сним ≥ нав≥ть за найспри¤тлив≥ших обставин маЇ важк≥ насл≥дки дл¤ експортера. ќстанн≥й змушений або повернути товар ≥, отже, зазнати нових витрат ≥ надовго ≥ммоб≥л≥зувати своњ кап≥тали в невдал≥й угод≥, або продати товар у випадкових ≥ непередбачених ринкових умовах. Ќав≥ть при в≥дправленн≥ товару за безв≥дкличним п≥дтвердженим акредитивом ≥мпортер усе ж маЇ право в≥дмовитис¤ в≥д зд≥йсненн¤ платежу, посилаючись на невиконанн¤ експортером т≥Їњ чи ≥ншоњ детал≥ контракту. ÷ей ризик не погрожуЇ експортеров≥ тод≥, коли в акредитив≥ обумовлено, що вексель трасуЇтьс¤ п≥д в≥дправлен≥ експортн≥ товари без обороту, тобто без права зворотноњ вимоги до трасанта. ¬есь ризик, комерц≥йний ≥ ф≥нансовий, пов'¤заний ≥з таким векселем, л¤гаЇ на його акцептанта, що маЇ право вимоги т≥льки до трасанта. ѕроте банки, не бажаючи переносити на себе усю ф≥нансову в≥дпов≥дальн≥сть за комерц≥йною операц≥Їю дуже неохоче купують ≥ акцептують вексел≥, ¤к≥ не надають њм права регресу до трасанта.
“аким чином, ф≥нансовий ризик кредитуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ може бути зведений до м≥н≥муму ≥ при де¤ких методах кредитуванн¤, наприклад, при рамбурс≥. ” цьому раз≥ страхуванн¤ кредиту може бути лише засобом його додаткового забезпеченн¤. ўо ж стосуЇтьс¤ торговельного ризику, то його неможливо усунути звичайними банк≥вськими методами ≥ дл¤ його ел≥м≥нуванн¤ велике значенн¤ маЇ страхова орган≥зац≥¤ та њњ методи.
¬ останн≥ роки форми ≥ методи кредитуванн¤, що забезпечують вкладений у зовн≥шню торг≥влю кап≥тал, втратили минуле значенн¤, ≥ пор¤д ≥з торговельним ризиком зр≥с ≥ ф≥нансовий. «ростанн¤ ризику, пов'¤заного з загальною нестаб≥льн≥стю грошового об≥гу, ≥з нест≥йк≥стю фрахтового ринку, митно-тарифноњ пол≥тики крањн ≥ т. п., вплинуло на рух приватного обл≥кового в≥дсотка, що звичайно перевищуЇ оф≥ц≥йну дисконтну ставку на 1%.
“ому через зростанн¤ торговельного ≥ ф≥нансового ризик≥в зросла ≥ варт≥сть позичкового кап≥талу. р≥м звичайного обл≥кового в≥дсотка, з'¤вилас¤ нова величина - варт≥сть страхуванн¤ в≥д зб≥льшеного ризику. «ростанн¤ вартост≥ позичкового кап≥талу не могло, у свою чергу, не в≥дбитис¤ на ц≥н≥ на ≥мпортн≥ та експортн≥ товари, оск≥льки експортер прагнув перекласти цей новий ризик на ≥мпортера.
÷≥ труднощ≥ в багатьох крањнах були досить-таки пом'¤кшен≥, а то й зовс≥м усунут≥ створенн¤м спец≥альноњ орган≥зац≥њ дл¤ страхуванн¤ кредит≥в в≥д ус≥х вид≥в ризик≥в. ’оча до ц≥ни товару, кр≥м ус≥х накладних витрат, вартост≥ фрахту, мита, звичайноњ вартост≥ кредиту ≥ банк≥вських послуг, приЇдналас¤ ще одна величина - варт≥сть страхуванн¤ кредиту в≥д ризику, проте доходи в≥д можливого розширенн¤ торговельних операц≥й, завд¤ки полегшеним умовам страхуванн¤ кредиту, значно перевищували нов≥ витрати.
р≥м того, у практиц≥ пост≥йно д≥ючоњ страховоњ орган≥зац≥њ, що маЇ численну кл≥Їнтуру ≥ зд≥йснюЇ велик≥ операц≥њ, варт≥сть страхуванн¤ вже не могла перевищити певний р≥вень и економ≥чно або погашалас¤ зниженн¤м вартост≥ продукц≥њ внасл≥док зростанн¤ њњ виробництва ≥ зменшенн¤ накладних витрат, або в крайньому раз≥ легко перекладалась. ѕор¤д ≥з цим страхуванн¤ кредиту мало велике значенн¤ дл¤ експортера в тому розум≥нн≥, що вексель, забезпечений гарант≥Їю страховика, можна було набагато легше ≥ за значно виг≥дн≥шою ставкою обл≥кувати в будь-¤к≥й кредитн≥й установ≥ крањни, оск≥льки акцепт, ¤к ми вже з'¤сували, не був достатньою гарант≥Їю платежу.
р≥м акцептованих вексел≥в, страхуютьс¤ й ус≥ ≥нш≥ форми кредиту, що надаЇтьс¤ експортером своњм покупц¤м. —еред них ус≥ види ¤к покритого, так ≥ непокритого кредиту (в≥дкрит≥ рахунки). “аким чином, можуть бути застрахован≥:
а) рамбурсн≥ операц≥њ, переважно в≥д торговельного ризику;
б) акцептн≥ кредити;
в) вексел≥, що трасуютьс¤ на покупц¤ в межах в≥дкритого йому максимального кредиту (овердрафту) ≥з правом або без права його поновленн¤;
г) ус≥ спец≥альн≥ рахунки кл≥Їнт≥в на точно визначену суму;
д) кредити, надан≥ покупцев≥ прот¤гом точно ф≥ксованого пер≥оду.
—утн≥сть страхуванн¤ пол¤гаЇ в тому, що страхова установа бере на себе певну частку можливого ризику, тобто к≥нцевих збитк≥в в≥д угоди, що страхуЇтьс¤. ¬она видаЇ страховий пол≥с на точно визначену суму застрахованого кредиту ≥з зазначенн¤м терм≥ну кредитуванн¤ ≥ частки ризику, звичайно в≥д 60 до 85 %, ¤ку бере на себе страховик. –озм≥р страховоњ прем≥њ, ст¤гнутоњ останн≥м, залежить в≥д розм≥ру страхових операц≥й, форми кредиту, його терм≥ну, становища експортера ≥ виробника в комерц≥йному середовищ≥ та економ≥чного стану крањни-експортера. “ому шкала прем≥альних ставок щодо страхуванн¤ кредиту Ї досить строкатою (коливаЇтьс¤ навколо середн≥х норм у розм≥р≥ в≥д 1/4 до 10% застрахованоњ суми).

ќ—Ќќ¬Ќ≤ ѕ–»Ќ÷»ѕ» ≈ —ѕќ–“Ќќ√ќ –≈ƒ»“”¬јЌЌя.
ѕ≥дприЇмець, найчаст≥ше експортер, що бажаЇ застрахувати кредит, наданий ≥ноземному покупцев≥, вступаЇ в угоду з≥ страховим товариством, що волод≥Ї достатньою ≥нформац≥Їю про кредитоспроможн≥сть потенц≥йних ≥мпортер≥в у дан≥й крањн≥. ¬≥дпов≥дно до такоњ угоди страхове товариство, ¤кщо воно вважатиме за можливе провести страхову операц≥ю, погоджуЇтьс¤ в≥дпов≥дати за ту або ≥ншу частку ризику, пов'¤заного з кредитуванн¤м торговельноњ операц≥њ. ≤н≥ц≥атива страхуванн¤ звичайно завжди залишаЇтьс¤ на боц≥ експортера, причому може мати м≥сце ¤к страхуванн¤ наданого вперше кредиту, так ≥ пролонгац≥¤ вже наданого кредиту. —трахуванн¤ кредиту будуЇтьс¤ на таких принципах.
—трахуванн¤ кредиту повинно передувати по¤в≥ конкретного ризику.
Ќе може бути застрахований уже в≥дправлений товар або такий, власник ¤кого вже втратив можлив≥сть зм≥нити умови його в≥дчуженн¤. ÷ей момент зм≥ни належност≥ може бути визначений р≥зними способами, але найб≥льш суттЇвим Ї факт п≥дписанн¤ контракту, ¤ким установлюютьс¤ основн≥ комерц≥йн≥ ≥ кредитн≥ умови угоди.
ѕринцип, в≥дпов≥дно до ¤кого страхуванн¤ кредиту повинне або передувати встановленню умов в≥дчуженн¤ товару ≥ фактичному його в≥дчуженню або супроводжувати його, Ї найкращим засобом запоб≥ганн¤ недоц≥льного використанн¤ гарант≥њ страховика ≥ перекручуванн¤ самоњ природи страхуванн¤. ƒ≥йсно, коли експортер звертаЇтьс¤ з проханн¤м про страхуванн¤ кредиту вже п≥сл¤ того, ¤к в≥н позбувс¤ товару ≥ виник ризик, то в 99% випадк≥в виникаЇ п≥дозра про можливе шахрайство. якщо ж страхуванн¤ кредиту маЇ м≥сце до того, ¤к виник ризик, тобто до в≥дчуженн¤ товару або одночасно з його в≥дчуженн¤м, то ц≥лком виключаЇтьс¤ можлив≥сть таких випадк≥в. Ќадто мала ймов≥рн≥сть того, що експортер, що надав кредит ≥ноземному покупцев≥, п≥де на страхуванн¤ цього кредиту тод≥, коли в≥н одержав достов≥рн≥ дан≥ про зниженн¤ платоспроможност≥ його кл≥Їнта або виникненн¤ торговельного ризику внасл≥док можливост≥ в≥дмови покупц¤ прийн¤ти товар з торговельно-техн≥чних м≥ркувань.
“аким чином, страхуванн¤ кредиту визначаЇтьс¤ станом кредитованого товару, ¤кий у момент страхуванн¤ однаковою м≥рою в≥домий обом сторонам: страховику ≥ страхувальнику. Ћише ¤к вин¤ток ≥з загального правила можливе страхуванн¤ тод≥, коли об'Їктивно ≥снуЇ можлив≥сть по¤ви у ф≥рми, за≥нтересованоњ в страхуванн≥, ¤кихось мотив≥в п≥зн≥шого походженн¤, котр≥ страховому товариству не в≥дом≥ або можуть стати в≥домими п≥зн≥ше. ” цьому раз≥ страхове товариство спираЇтьс¤ на добру волю кл≥Їнта.
—трахуванн¤ кредиту припускаЇ виникненн¤ п≥д час торговельноњ операц≥њ надм≥рного ризику, в≥д ¤кого страхове товариство ≥ прагне забезпечити експортера.
—трахова ф≥рма, уважно досл≥дивши умови д≥¤льност≥ ф≥рми, що клопочетьс¤ про страхуванн¤, установлюЇ певну норму ризику, ¤ку вона визнаЇ або нормальною, або залежною в≥д самого експортера та характеру його д≥¤льност≥, ≥ погоджуЇтьс¤ страхувати вс¤кий ризик, що перевищуЇ цю норму. « метою усуненн¤ торговельного ризику страхове товариство нер≥дко починаЇ спец≥альну експертизу товару, щоб установити, чи в≥дпов≥даЇ в≥н замовленню ≥ специф≥кац≥¤м, доданим до трасованого вексел¤. ƒл¤ усуненн¤ ф≥нансового ризику страхове товариство часто вимагаЇ наданн¤ кл≥Їнтом акцепту ¤когось сол≥дного банку ≥ погоджуЇтьс¤ страхувати лише акцептований вексель. “аким чином, за цих умов страхуЇтьс¤ лише надзвичайний ризик, що може виникнути стих≥йно ¤к продукт нест≥йких господарських в≥дносин.
—трахуванн¤ всього ризику, що виникаЇ у зв'¤зку з кредитуванн¤м ≥ноземного покупц¤, незважаючи на численн≥ вимоги торговельних к≥л, не Ї поширеним, оск≥льки розвиток страхуванн¤ в цьому напр¤мку:
а) був би економ≥чно недоц≥льним;
б) спотворював би сутн≥сть страхуванн¤;
в) п≥двищив би варт≥сть страхуванн¤.
«а повного страхуванн¤ ризику експортер мало ц≥кавитьс¤ платоспроможн≥стю свого ≥ноземного кл≥Їнта й у нього зникають стримуюч≥ мотиви при наданн≥ тому кредиту.
’оча зв≥льненн¤ експортера в≥д обов'¤зку спец≥ально вивчати ф≥нансовий стан свого ≥ноземного кл≥Їнта в≥дпов≥дало б прогресуючому под≥лу прац≥, проте в торг≥вл≥ дуже важко в≥докремити суто ф≥нансову сторону в≥д комерц≥йноњ ≥, зокрема, суто комерц≥йний ризик в≥д самоњ торговельноњ операц≥њ.
“орговельний ризик унасл≥док в≥дмови покупц¤-≥мпортера прийн¤ти товар ≥ зд≥йснити плат≥ж зумовлюЇ по¤ву кредитного ризику, усуненн¤ ¤кого дуже часто залежить в≥д самого експортера (кредитора). —трахуванн¤ комерц≥йного кредиту Ї захистом експортера в≥д надзвичайного ф≥нансового ризику, ¤кий важко передбачити. “ому повне страхуванн¤ в≥д ус≥х ризик≥в погано узгоджуЇтьс¤ з тими економ≥чними ц≥л¤ми, ¤к≥ маЇ на мет≥ страхуванн¤ кредиту.
—трахове товариство не Ї кредитною установою ≥ не ставить перед собою мету зам≥нити њњ. …ого функц≥њ мають суто допом≥жний характер, ≥ хоч ≥нколи гарант≥¤ страхового товариства полегшуЇ продаж гарантованого вексел¤ на обл≥ковому ринку чи обл≥ковому банку, та це не Ї основним моментом д≥¤льност≥ страховика. ѕокупц¤ тратти може ц≥лком забезпечити њњ акцепт ¤кою-небудь сол≥дною кредитною установою, ≥ додаткова гарант≥¤ страхового товариства може бути бажаною, але вона не обов'¤зкова —трахуванн¤ кредиту захищаЇ безпосередн≥ ≥нтереси експортера, ¤кий не може трасувати вексель без права регресу ≥ домогтис¤ дл¤ нього акцепту. Ѕанк, що акцептуЇ такий вексель ≥, отже, в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д права зворотноњ вимоги до трасанта, фактично зд≥йснюЇ найповн≥ше страхуванн¤ кредиту експортера та змушений брати на себе весь ризик. ѕроте сл≥д пам'¤тати, що такий акцепт звичайно даЇтьс¤ дуже обмеженому колу п≥дприЇмц≥в, котр≥ мають бездоганну репутац≥ю, за умови ст¤гуванн¤ на користь акцептанта високоњ винагороди, ≥ по сут≥ не Ї банк≥вською операц≥Їю. ” цьому раз≥ експортер користуЇтьс¤ одночасно банк≥вським акцептом, що полегшуЇ йому моб≥л≥зац≥ю необх≥дних кап≥тал≥в на обл≥ковому ринку, ≥ пол≥сом страхового товариства дл¤ забезпеченн¤ кредиту, наданого ним, у свою чергу, покупцев≥. ¬≥дбуваЇтьс¤ нормальний розпод≥л прац≥ м≥ж р≥зноман≥тними ≥нституц≥¤ми.
ѕри акцепт≥ тратти без права обороту на трасанта банк втручаЇтьс¤ у незнайому дл¤ нього сферу ≥ бере на себе ризик у такому розм≥р≥, ¤кий звичайно не застосовуЇтьс¤ у банк≥вськ≥й практиц≥. јкцентуючи тратту з правом регресу, в≥н може висунути своњ претенз≥њ до обох контрагент≥в ≥ зазнаЇ значних збитк≥в лише у раз≥ одночасного банкрутства обох, п≥д час же акцепту тратти без права регресу банк бере на себе ≥ ф≥нансовий, ≥ торговельний ризик. —трахове товариство також втручаЇтьс¤ в чужу йому сферу, видаючи пол≥с на всю суму можливого ризику. ÷им самим страховик усуваЇ необх≥дн≥сть банк≥вського акцепту, оск≥льки страхова установа не т≥льки зв≥льн¤Ї кредитора в≥д надм≥рного ризику, а й полегшуЇ йому моб≥л≥зац≥ю кап≥тал≥в на обл≥ковому ринку.
—ьогодн≥ не ≥снуЇ особливоњ потреби в спец≥альн≥й ≥нституц≥њ, ¤ка об'ЇднуЇ функц≥њ ≥ банку, ≥ страховоњ установи. ƒл¤ цього можна використовувати вже ≥снуюч≥ установи (¤к, наприклад, у Ќ≥меччин≥). «литт¤ в одн≥й установ≥ ≥ страхових, ≥ акцептних функц≥й суперечить ≥сторичному розвитку страхових установ у сфер≥ кредитуванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, що виникли ¤к результат прогресуючого розпод≥лу прац≥. ≤ все ж значно зручн≥шим вважаЇтьс¤ об'Їднанн¤ страхових установ з≥ спец≥альними бюро, ¤к≥ з'¤совують платоспроможн≥сть ≥ноземноњ кл≥Їнтури, оск≥льки таке об'Їднанн¤ обмежуЇ до м≥н≥муму торговельний ≥ ф≥нансовий ризик. р≥м того, страхове товариство при страхуванн≥ всього ризику змушене вимагати в експортера особливого забезпеченн¤ ≥, гарантуючи весь ризик, обумовлювати право зворотноњ вимоги. ÷е особливо важливо тод≥, коли, виконуючи замовленн¤, експортер допустив помилку, що спричинила в≥дмову покупц¤ прийн¤ти товар ≥ зд≥йснити плат≥ж.
ѕраво ж регресу припускаЇ де¤ке розкладанн¤ ризику. ѕовне зв≥льненн¤ експортера в≥д ризику можливе лише за умови трасуванн¤ вексел¤ "без обороту".
ќбл≥к або акцепт банком тратти без обороту на трасанта Ї одн≥Їю з форм ≥снуючоњ ран≥ше системи страхуванн¤ кредиту, в≥домоњ ¤к вз¤тт¤ банком ризику на себе.
” цьому раз≥ банки погоджуютьс¤ вз¤ти на себе ризик щодо платеж≥в покупц≥в товару, ¤к≥ мають над≥йти. ” банк≥вськ≥й практиц≥, кр≥м страхуванн¤ ризику продавц¤, ≥снуЇ страхуванн¤ ризику, т≥сно пов'¤заного з активною банк≥вською д≥¤льн≥стю, або стосовно продавц¤ (експортера), або стосовно покупц¤ (≥мпортера), або стосовно њх обох разом. ” першому випадку банк не т≥льки страхуЇ ризик, а й зд≥йснюЇ експортеру плат≥ж у розм≥р≥ фактурноњ вартост≥ товару в≥дразу п≥сл¤ здач≥ документ≥в останньому, кредитуючи експортера на час транспортуванн¤ товару. оли ж передбачаЇтьс¤ кредитуванн¤ ≥мпортера, банк зд≥йснюЇ ус≥ належн≥ платеж≥ експортеру в≥дразу ж п≥сл¤ здач≥ товару ≥ кредитуЇ експортера вже за власний рахунок. ÷¤ операц≥¤ даЇ так≥ результати: по-перше, зв≥льн¤Ї експортера в≥д ризику, пов'¤заного з ≥нкасуванн¤м платеж≥в в≥д покупц≥в ≥, по-друге, демоб≥л≥зуЇ кап≥тали експортера, оск≥льки операц≥¤ страхуванн¤ супроводжуЇтьс¤ активною щодо експортера банк≥вською операц≥Їю.
¬арт≥сть страхуванн¤ залежить в≥д ступен¤ ризику, ¤кий страхова установа погоджуЇтьс¤ гарантувати.
¬важаЇтьс¤, що, гарантуючи весь ризик, страховик повинен установлювати вищу ставку, н≥ж при страхуванн≥ 50 чи 75 % того к≥нцевого збитку, ¤кого може завдати невдалий к≥нець торговельноњ угоди. ѕриродно, що ¤кою б високою не була прем≥альна ставка, експортеру все ж буде виг≥дн≥ше застрахувати товар ≥ сплатити певний в≥дсоток страховику, н≥ж перекласти усю варт≥сть можливого ризику на ц≥ну певноњ парт≥њ експортованого за кордон товару.
≈кспортер у раз≥ невдалого виходу застрахованоњ комерц≥йноњ операц≥њ може одержати страхове в≥дшкодуванн¤ в розм≥р≥ застрахованоњ суми лише п≥сл¤ встановленн¤ розм≥р≥в залишкового збитку.
—трахове товариство докладаЇ вс≥х зусиль, щоб, по-перше, одержати в деб≥тора ¤кусь частку застрахованоњ позики ≥, по-друге, реал≥зувати те майно або товари, що слугували забезпеченн¤м кредиту. «атим страховик використовуЇ усю виручену суму на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в експортера, що застрахував св≥й кредит, доплачуючи в≥д себе можливу р≥зницю м≥ж застрахованою сумою ≥ надходженн¤ми в≥д деб≥тора чи в≥д продажу згаданого забезпеченн¤. ÷¤ операц≥¤ потребуЇ досить багато часу (до трьох м≥с¤ц≥в), прот¤гом ¤кого страхове товариство встановлюЇ розм≥ри к≥нцевого збитку.
÷ей пер≥од, необх≥дний за техн≥чними умовами страхуванн¤, не зовс≥м укладаЇтьс¤ в усю систему банк≥вського кредитуванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ й у заведен≥ в н≥й методи ≥ терм≥ни ф≥нансових розрахунк≥в, що стосуютьс¤ плат≥жних зобов'¤зань, ¤к≥ перебувають в оборот≥ у зв'¤зку з торговельними операц≥¤ми. јкцепт банком вексел¤ означаЇ необх≥дн≥сть вз¤ти на себе (у раз≥ в≥дмови трасата) зобов'¤занн¤ зд≥йснити завчасно вс≥ потр≥бн≥ платеж≥. «розум≥ло, що банк, у свою чергу, негайно використовуЇ своЇ право зворотноњ вимоги в≥дносно трасанта. ќстанн≥й же перебуваЇ в цьому раз≥ у вкрай скрутному становищ≥: незважаючи на те, що наданий ним ≥ноземному покупцев≥ кредит застрахований, страхове товариство не може надал≥ до реал≥зац≥њ забезпеченн¤ ≥ претенз≥й до трасата ≥ визначенн¤ розм≥р≥в остаточного збитку в≥дшкодувати втрати експортера. ≈кспортер повинен у цьому раз≥ або зд≥йснити за рахунок власних кошт≥в плат≥ж банку, що пров≥в акцепт, або просити у свого банк≥ра про наданн¤ позички п≥д страховий пол≥с. ќтже, значенн¤ всього ≥нституту страхуванн¤ кредиту значно знижуЇтьс¤. «алишаючись ≥ надал≥ формою забезпеченн¤ ризику експортера, страхуванн¤ не зв≥льн¤Ї його кошт≥в чи кредитних ресурс≥в у банк≥вських установах в≥д необх≥дност≥ терм≥новоњ моб≥л≥зац≥њ в момент неплатежу покупц¤.

3. «ј’»—“ ¬≤ƒ ¬јЋё“Ќ»’ ≤ –≈ƒ»“Ќ»’ –»«» ≤¬ ѕ–» «ƒ≤…—Ќ≈ЌЌ≤ «ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќ≈ ќЌќћ≤„Ќ»’ ќЌ“–ј “≤¬
наверх
Ѕудь-¤ка зовн≥шньоторговельна операц≥¤ маЇ на мет≥ екв≥валентний обм≥н товару або на ≥нший товар, або на екв≥валент ц≥Їњ вартост≥, виражений в ≥ноземн≥й валют≥. –озрахунки в м≥жнародн≥й торг≥вл≥ зд≥йснюютьс¤, ¤к правило, у в≥льно конвертованих валютах: доларах —Ўј, н≥мецьких марках, англ≥йських фунтах стерл≥нг≥в та в ≥нших валютах, причому особлив≥стю м≥жнародних економ≥чних в≥дносин узагал≥ Ї те, що дл¤ одн≥Їњ з≥ стор≥н розрахунки завжди зд≥йснюютьс¤ в ≥ноземноњ дл¤ нењ валют≥. —тановище цих валют не залишаЇтьс¤ пост≥йним. «алежно в≥д внутр≥шнього економ≥чного стану т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни, њњ плат≥жного балансу, а також п≥д впливом ≥нших чинник≥в курс валюти ц≥Їњ крањни стосовно ≥нших валют зм≥нюЇтьс¤.
ѕ≥сл¤ скасуванн¤ твердих, або ф≥ксованих, курс≥в ≥ переходу багатьох крањн на початку 1973 р. до "плаванн¤", тобто до ринкового регулюванн¤ курс≥в своњх валют, коливанн¤ бувають досить ≥стотними. “ак≥ коливанн¤ валютних курс≥в дезорган≥зуюче впливають на м≥жнародний под≥л прац≥, ускладнюють екв≥валентний обм≥н товарами ≥ послугами.
¬јЋё“Ќ≤ «ј—“≈–≈∆≈ЌЌя. ¬ умовах значних коливань курс≥в валют виникають втрати або виграш≥ дл¤ партнер≥в у м≥жнародних економ≥чних операц≥¤х. ƒл¤ захисту в≥д можливих валютних втрат, пов'¤заних ≥з курсовими коливанн¤ми, у зовн≥шньоторговельних контрактах, а ≥нод≥ й у кредитних угодах, застосовують так зван≥ валютн≥ застереженн¤. «ахист в≥д ризик≥в з допомогою валютних застережень належить до так званого нестрахового захисту, оск≥льки не передбачаЇ розм≥щенн¤ цих ризик≥в на страхуванн¤ у страхових компан≥¤х.
—утн≥сть цих застережень зводитьс¤ до встановленн¤ в контракт≥, а саме у двох його статт¤х - "ц≥на товару" та "умови платежу" - таких умов, ¤к≥ зводили б до м≥н≥муму можлив≥ валютн≥ втрати.
ѕрактика св≥дчить, що б≥льш≥сть контракт≥в передбачають ¤к валюту ц≥ни та валюту платежу одну ≥ ту саму валюту. ѕри цьому експортер за≥нтересований у встановленн≥ ц≥ни в ст≥йк≥й валют≥, тобто не схильн≥й до ризику знец≥нюванн¤. ‘≥ксац≥¤ ц≥ни товару в ст≥йк≥й валют≥ Ї одн≥Їю з форм страхуванн¤ валютних ризик≥в, найпоширен≥шою нин≥.
ѕри систем≥ ф≥ксованих паритет≥в (до 1973 р.) валюта ц≥ни в контракт≥ не в≥д≥гравала такоњ рол≥, ¤к сьогодн≥. –≥ч у т≥м що коливанн¤ курс≥в будь-¤коњ валюти крањни - члена ћ¬‘ не могли виходити за припустим≥ меж≥ в≥дхилень в≥д оф≥ц≥йного паритету ± 1% (до грудн¤ 1971 р.) ≥ ± 2,25% (до лютого 1973 p.). √оловним завданн¤м експортера в той час було страхуванн¤ в≥д оф≥ц≥йноњ девальвац≥њ валюти ц≥ни.
“аке страхуванн¤ зд≥йснювалос¤ в двох основних формах: за допомогою валютного ≥ золотого застереженн¤. ¬алюта ц≥ни прив'¤зувалас¤ або до долара —Ўј за оф≥ц≥йним курсом, або через нього до ≥ншоњ валюти, або ж до свого оф≥ц≥йного золотого вм≥сту. ” раз≥ цих застережень сума платежу у девальвован≥й валют≥ зм≥нювалас¤ у такий спос≥б, щоб збер≥гавс¤ екв≥валент у валют≥, до ¤коњ прив'¤зувалас¤ валюта ц≥ни, або в початковому золотому вм≥ст≥.
ѕри систем≥ ф≥ксованих паритет≥в девальвац≥¤ одн≥Їњ валюти не вела до автоматичноњ зм≥ни паритет≥в ≥ курс≥в ≥нших валют м≥ж собою. “ак, наприклад, девальвац≥¤ англ≥йського фунта стерл≥нг≥в не зм≥нювала автоматично паритет≥в ≥ курс≥в м≥ж доларом ≥ н≥мецькою маркою, маркою ≥ французьким франком тощо. «астосуванн¤ валютного застереженн¤ дозвол¤ло експортеру зберегти екв≥валент ц≥ни в ≥нших валютах без зм≥ни. «олот≥ застереженн¤, що застосовувалис¤ в той час, за ¤ких ц≥на товару фактично прир≥внювалас¤ до певноњ к≥лькост≥ золота, були застереженн¤ми на баз≥ оф≥ц≥йноњ ц≥ни золота.
—ьогодн≥ твердих паритет≥в ≥ оф≥ц≥йноњ ц≥ни золота не ≥снуЇ. урси валют зм≥нюютьс¤ не сх≥дчасте, а пост≥йно п≥д впливом ринкових сил. ѕричому в рус≥ перебувають одночасно курси багатьох валют.
¬»Ѕ≤– ¬јЋё“» ÷≤Ќ» ќЌ“–ј “”. Ќе ≥снуЇ валюти -еталона, до ¤коњ можна прив'¤зати ц≥ну ≥ плат≥ж у контракт≥ з метою збер≥ганн¤ незм≥нного екв≥валента у вс≥х ≥нших валютах, оск≥льки одн≥ валюти дорожчають, а ≥нш≥ стають дешевшими (в≥дносно одна одноњ).
як уже зазначалос¤, велике значенн¤ в план≥ страхуванн¤ в≥д валютних втрат маЇ виб≥р валюти ц≥ни.
ќчевидно, ≥з достатньо високим ступенем ≥мов≥рност≥ можна ор≥Їнтуватис¤ лише на короткостроков≥ тенденц≥њ в рус≥ курс≥в валют, скаж≥мо, на 3-6 м≥с¤ц≥в. Ќа довший терм≥н (р≥к ≥ б≥льше) визначити рух курсу т≥Їњ або ≥ншоњ валюти значно складн≥ше. ƒл¤ такого прогнозуванн¤ необх≥дно враховувати к≥лька найважлив≥ших чинник≥в розвитку економ≥ки даноњ крањни. ќдним ≥з них Ї анал≥з ≥нфл¤ц≥йних процес≥в у розвинутих крањнах.
Ѕезпосередн≥м регул¤тором валютного курсу, ¤к в≥домо, Ї плат≥жний баланс крањни, що в≥дбиваЇ сп≥вв≥дношенн¤ надходженн¤ ≥ платеж≥в валюти за експортован≥ й ≥мпортован≥ товари ≥ послуги, а також рух кап≥тал≥в у той або ≥нший момент або за певний пер≥од.
ќснову плат≥жного балансу, ¤к правило, формують розрахунки ≥з зовн≥шньоњ торг≥вл≥ т≥Їњ або ≥ншоњ крањни. якщо крањна ≥мпортуЇ б≥льше товар≥в ≥ послуг, н≥ж сама надаЇ, то виникаЇ п≥двищений попит на ≥ноземну валюту. «а в≥льного коливанн¤ валютних курс≥в це зумовлюЇ п≥двищенн¤ курс≥в ≥ноземних валют ≥ зниженн¤ курсу валюти даноњ крањни. ≤, навпаки, перевищенн¤ експорту над ≥мпортом зб≥льшуЇ попит на валюту даноњ крањни з боку ≥мпортер≥в ≥з ≥нших крањн, що веде до п≥двищенн¤ курсу даноњ валюти в≥дносно ≥нших валют.
¬же прот¤гом тривалого часу економ≥ка розвинутих крањн розвиваЇтьс¤ в умовах ≥нфл¤ц≥њ. «ростанн¤ ц≥н усередин≥ крањн впливаЇ на зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки, викликаЇ структурн≥ зм≥ни в плат≥жному баланс≥, ¤к≥, у свою чергу, визначають рух курс≥в валют.
ќск≥льки ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси в крањнах в≥дм≥нн≥ за своЇю ≥нтенсивн≥стю, тобто темпи зростанн¤ ц≥н р≥зн≥, то у виг≥дн≥шому становищ≥ перебувають крањни з низькими темпами зростанн¤ ц≥н. “овари цих крањн конкурентоспроможн≥ на зовн≥шн≥х ринках, а ф≥рми цих крањн мають б≥льше можливостей розширити св≥й експорт. «а ≥нших р≥вних умов це веде до зб≥льшенн¤ надходжень ≥ноземноњ валюти, зростанн¤ попиту на валюти цих крањн ≥ п≥двищенн¤ њхн≥х курс≥в. ≤, навпаки, вищ≥ темпи зростанн¤ ц≥н у ¤к≥йсь крањн≥ пор≥вн¤но з ≥ншими крањнами в к≥нцевому п≥дсумку призведуть до зниженн¤ курсу њњ валюти.
ѕри визначенн≥ можливоњ тенденц≥њ валютних курс≥в важливо з'¤сувати динам≥ку ц≥н на товари ≥ послуги, що Ї об'Їктами м≥жнародноњ торг≥вл≥. ƒл¤ цього, зокрема, можуть бути використан≥ ≥ндекси оптових ц≥н. ≤ндекс оптових ц≥н, звичайно, не даЇ абсолютно точноњ картини, оск≥льки товари, що надход¤ть у м≥жнародну торг≥влю, можуть мати р≥зну питому вагу в товарн≥й мас≥ т≥Їњ або ≥ншоњ крањни, ≥ динам≥ка ц≥н на ц≥ товари може в≥др≥зн¤тис¤ в≥д загального ≥ндексу оптових ц≥н.
’оча основною валютою м≥жнародних розрахунк≥в продовжуЇ залишатис¤ долар —Ўј, проте дедал≥ б≥льшу роль починають в≥д≥гравати валюти ≥нших крањн: н≥мецька марка, Їна швейцарський франк.
¬ умовах такоњ нест≥йкост≥ валютних курс≥в установленн¤ ц≥ни в доларах не завжди повн≥стю забезпечуЇ ≥нтереси експортера. ” цьому раз≥ виникаЇ необх≥дн≥сть страхуванн¤ в≥д можливого пад≥нн¤ курсу долара.
” принцип≥ таке страхуванн¤ експортноњ виручки вираженоњ у валют≥, становище ¤коњ нест≥йке, можливе з допомогою валютного застереженн¤, наприклад, до н≥мецькоњ марки, ¤ка на перспективу вважаЇтьс¤ б≥льш ст≥йкою. ѕри цьому в умовах платежу ф≥ксуЇтьс¤, що плат≥ж зд≥йснюЇтьс¤ в н≥мецьких марках, виход¤чи з њњ курсу до долара на момент (дату) п≥дписанн¤ контракту. ‘актично це застереженн¤ переводить ц≥ну, виражену в доларах, у н≥мецьк≥ марки. ÷е доречно тод≥, коли ц≥на в контракт≥ з поставками прот¤гом року ≥ б≥льше встановлюЇтьс¤ на баз≥ котирувальноњ ц≥ни на ¤к≥йсь товарн≥й б≥рж≥. ( отирувальн≥ ц≥ни в≥дображають в основному сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ товару й меншою м≥рою - зм≥ну валютних курс≥в.) ÷≥на в контракт≥, встановлена в доларах, в≥дпов≥дно до котирувальноњ ц≥ни може зм≥нюватис¤ в будь-¤ку сторону, але перерахунок њњ в н≥мецьк≥ марки за курсом, заф≥ксованим на весь терм≥н контракту, постане гарант≥Їю в≥д втрат унасл≥док можливого пад≥нн¤ курсу долара.
ћ”Ћ№“»¬јЋё“Ќј «ј—“≈–≈∆≈ЌЌя. ” зовн≥шн≥й торг≥вл≥ в даний час застосовуЇтьс¤ ≥ такий метод страхуванн¤ валютних ризик≥в, ¤к включенн¤ в контракти багатовалютних, або мультивалютних застережень.
ќсоблив≥сть мультивалютного застереженн¤ пол¤гаЇ в тому, що ¤к валютне застереженн¤ беретьс¤ не одна, а к≥лька валют, об'Їднаних разом у так званому "кошику" валют.
" ошики" валют ¤вл¤ють собою умовн≥ обл≥ков≥ одиниц≥. « њх допомогою визначаЇтьс¤ варт≥сть т≥Їњ або ≥ншоњ валюти в≥дносно набору валют, ≥з тим щоб зменшити валютний ризик дл¤ обох стор≥н - учасниць угоди.
«а таких застережень розм≥р платежу ставитьс¤ в залежн≥сть в≥д зм≥ни курсу валюти платежу одночасно до низки ≥нших валют. ÷е н≥велюЇ курсов≥ коливанн¤ даноњ валюти щодо вс≥х валют "кошика" загалом ≥ ¤коюсь м≥рою стаб≥л≥зуЇ початковий варт≥сний вираз зобов'¤зань ≥ платеж≥в за контрактом.
¬иб≥р валют здеб≥льшого залежить в≥д характеру торг≥вл≥ даноњ крањни з њњ основними торговельними партнерами ≥ характеру ≥нших зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ц≥Їњ крањни. ÷е стосуЇтьс¤, зокрема, крањн ™—, де велику роль в≥д≥грають ≥ пол≥тичн≥ обставини, а також де¤ких аз≥атських ≥ арабських крањн.
–¤д крањн з ≥нших рег≥он≥в св≥ту розробили своњ умовн≥ рахунков≥ одиниц≥, найб≥льш прийн¤тн≥ дл¤ них. ѕроте ≥деальних валютних "кошик≥в", що ц≥лком гарантували б в≥д ризику валютних втрат, не знайдено, незважаючи на посилен≥ пошуки њх прот¤гом останнього рок≥в.
ƒо розр¤ду умовних або њх валютних одиниць належить й одиниц¤ —ƒ–, створена ћ¬‘. ¬арт≥сть —ƒ– визначаЇтьс¤ на баз≥ середньозваженоњ вартост≥ валют п'¤ти найб≥льших крањн - член≥в ћ¬‘, на кожну з ¤ких припадаЇ значна частина св≥тового експорту товар≥в ≥ послуг. Ќайб≥льшу питому вагу в цьому "кошику" валют займаЇ долар —Ўј. ÷¤ одиниц¤ застосовуЇтьс¤ ћ¬‘ у розрахунках ≥з крањнами - членами ‘онду, у н≥й ћ¬‘ обчислюЇ св≥тов≥ валютн≥ резерви ≥ вс≥ зд≥йснюван≥ самим ‘ондом операц≥њ.
як обл≥кова одиниц¤ —ƒ– використовуЇтьс¤ також у статистичних матер≥алах ќ≈—–, при розм≥щенн≥ обл≥гац≥йних позик на Ївровалютних ринках та в ≥нших сферах.
” сучасних умовах найзручн≥шим, хоч ≥ не завжди виг≥дним, дл¤ зовн≥шньоторговельних партнер≥в Ї саме валютне застереженн¤ на баз≥ —ƒ–. ўоденно публ≥кован≥ ћ¬‘ курси валют в≥дносно —ƒ– показують зм≥ну становища т≥Їњ або ≥ншоњ валюти загалом у систем≥ м≥жнародних розрахунк≥в. урс долара —Ўј може знижуватис¤ в≥дносно де¤ких валют, що вход¤ть у "кошик" —ƒ–, наприклад в≥дносно н≥мецькоњ марки, ¤понськоњ Їни, англ≥йського фунта, ¤к це було до 1980 р. ¬одночас в≥дносно б≥льш слабких валют курс долара може п≥двищуватис¤. ¬арт≥сть же долара, виражена в —ƒ–, в≥дображаЇ середню зм≥ну його ц≥нност≥ в≥дносно вс≥х валют "кошика" —ƒ–.
ѕри використанн≥ —ƒ– ¤к мультивалютного застереженн¤ ц≥на в контракт≥ встановлюЇтьс¤ в ¤к≥йсь в≥льно конвертован≥й валют≥, з огл¤ду на њњ варт≥сть в —ƒ– на дату укладенн¤ угоди або контракту. ѕлатеж≥ зд≥йснюютьс¤ у валют≥ за курсом до —ƒ– на дату платежу, причому сума платежу перераховуЇтьс¤ у такий спос≥б, щоб екв≥валент ц≥ни в н≥й збер≥гавс¤.
Ќа додаток до валютних застережень можливе ще ≥ таке застереженн¤: валюта ц≥ни прив'¤зуЇтьс¤ до ≥ншоњ валюти за певним курсом. ѕри зм≥н≥ курсового сп≥вв≥дношенн¤ на дату платежу прибутки ≥ збитки сторони д≥л¤ть навп≥л. ÷≥на ≥ плат≥ж перераховуютьс¤ за середн≥м курсом м≥ж курсами на дату п≥дписанн¤ контракту ≥ дату платежу.
’≈ƒ∆”¬јЌЌя, ‘ќ–¬ј–ƒЌ≤ ќѕ≈–ј÷≤ѓ, ”√ќƒ» "—ѕќ“". « метою зменшенн¤ можливих валютних втрат в≥д р≥зких коливань курс≥в валют та њх ≥нфл¤ц≥йного знец≥нюванн¤ експортери багатьох крањн застосовують так званий метод хеджуванн¤, тобто метод укладенн¤ пор¤д з основним контрактом контракту про куп≥влю в постачальник≥в в≥дпов≥дного товару "на терм≥н" (йдетьс¤ про б≥льш п≥зн≥й терм≥н, н≥ж за основним контрактом) за ф≥ксованою ц≥ною. —пекулюючи на б≥рж≥ цим другим контрактом, експортер розраховуЇ д≥стати прибуток, що компенсуЇ йому можлив≥ збитки при виконанн≥ основного контракту.
÷¤ практика досить поширена в —Ўј. Ѕагато ≥ноземних банк≥в часто вдаютьс¤ до валютних операц≥й "на терм≥н" (так зван≥ форвардн≥ валютн≥ операц≥њ), зм≥ст ¤ких пол¤гаЇ в куп≥вл≥ чи продаж≥ певних сум в≥дпов≥дноњ валюти за заздалег≥дь обумовленим курсом на баз≥ поточних ринкових котирувань ≥з њњ фактичним переданн¤м у розпор¤дженн¤ контрагента у певний строк у майбутньому (звичайно на дату розрахунк≥в за комерц≥йними операц≥¤ми). ” такий спос≥б банки страхують себе та своњх кл≥Їнт≥в в≥д можливих валютних збитк≥в п≥д час проведенн¤ останн≥ми зовн≥шньоторговельних операц≥й. р≥м того, банки часто практикують диверсиф≥кац≥ю складу своњх валютних резерв≥в, скорочуючи в них питому вагу нест≥йких валют ≥ зб≥льшуючи питому вагу ст≥йких валют (таких, ¤к н≥мецька марка, швейцарський франк).
” р¤д≥ крањн дл¤ страхуванн¤ застосовуЇтьс¤ регулюванн¤ терм≥ну платежу, що називаЇтьс¤ "л≥дс енд легс". —утн≥сть його пол¤гаЇ в проведенн≥ заход≥в, спр¤мованих на прискоренн¤ або затримку м≥жнародних платеж≥в за кредитними ≥ зовн≥шньоторговельними рахунками, вираженими в ≥ноземних валютах, щоб запоб≥гти валютним втратам й одержати вигоду в≥д оч≥куваноњ зм≥ни валютного курсу.
ƒе¤к≥ велик≥ ф≥рми, особливо “Ќ , ≥нод≥ намагаютьс¤ уникнути валютного ризику, застосовуючи заходи дл¤ дос¤гненн¤ в≥дпов≥дност≥ надходжень ≥ витрат ≥ноземноњ валюти. Ќаприклад, ф≥рма може ≥нвестувати валютну виручку, що надходить, на депозитн≥ рахунки в евровалютах на певн≥ строки. ÷≥ рахунки виражаютьс¤ у валют≥ майбутн≥х платеж≥в.
Ќа додаток до зазначених способ≥в попередженн¤ ≥ страхуванн¤ в≥д валютного ризику ф≥рми-експортери часто намагаютьс¤ завищувати ц≥ни, ф≥ксуючи њх у слабких валютах, щоб нейтрал≥зувати можливе пад≥нн¤ курсу валюти ц≥ни. ¬они можуть також включати застереженн¤ в експортн≥ контракти, допускаючи перегл¤д ц≥н у раз≥ зм≥ни валютних курс≥в.
¬икористовуЇтьс¤ ≥ такий метод страхуванн¤ в≥д валютного ризику, ¤к проведенн¤ угод "спот" ≥з валютами й одночасне розм≥щенн¤ њх на грошових ринках.
як уже зазначалос¤, у б≥льшост≥ контракт≥в у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ валютою ц≥ни ≥ валютою платежу Ї одна й та сама валюта. «м≥на курсу валюти угоди за пер≥од з моменту п≥дписанн¤ контракту до моменту платежу за ним може бути досить суттЇвою. ¬иход¤чи з оц≥нки перспективи курсу валюти угоди, страхуванн¤ може застосувати або експортер, або ≥мпортер (хоча не виключений ≥ вар≥ант страхуванн¤ кожною з≥ стор≥н). Ќаприклад, у контракт≥ м≥ж англ≥йським експортером ≥ американським ≥мпортером ц≥на ≥ плат≥ж установлен≥ в англ≥йських фунтах стерл≥нг≥в. ” цьому раз≥ валютний ризик на боц≥ американського ≥мпортера. ѕобоюючись можливого зниженн¤ курсу долара в≥дносно фунта стерл≥нг≥в, ≥мпортер купуЇ за своњ долари фунти на ринку гот≥вкових фунт≥в стерл≥нг≥в ("спот") та ≥нвестуЇ њх на депозитний рахунок у фунтах стерл≥нг≥в на терм≥н до моменту платежу за контрактом. оли настаЇ терм≥н платежу, в≥н зн≥маЇ фунти з депозиту ≥ розплачуЇтьс¤ ними з англ≥йським експортером.
якщо валютою операц≥њ за тим самим контрактом служитиме, наприклад, долар —Ўј, то валютний ризик стосуватиметьс¤ англ≥йського експортера. “од≥, побоюючись знову ж таки зниженн¤ курсу долара в≥дносно фунта стерл≥нг≥в, в≥н через св≥й банк-агент бере кредит у доларах —Ўј на суму експортноњ виручки на строк до моменту платежу за контрактом ѕот≥м на ц≥ долари на ринку "спот" купуЇ фунти стерл≥нг≥в та ≥нвестуЇ њх на депозитний рахунок у фунтах або використовуЇ њх на власний розсуд.
ѕ≥д час оплати американським експортером суми за контрактом отриман≥ долари експортер використовуЇ на погашенн¤ наданого ран≥ше кредиту в доларах.
÷≥ комб≥нац≥њ валютних операц≥й на ринку "спот" ≥ на грошовому ринку використовуютьс¤ досить часто.
«ј’»—“ ¬≤ƒ ¬јЋё“Ќ»’ ¬“–ј“ "≤Ќ‘–ј—“–” “”–» «ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќѓ “ќ–√≤¬Ћ≤". ѕроблема страхуванн¤ валютних втрат унасл≥док зм≥ни валютних курс≥в стосуЇтьс¤ ≥ такоњ статт≥ "невидимоњ" торг≥вл≥, ¤к фрахт. ќб'Їктом торг≥вл≥ тут Ї послуги щодо транспортуванн¤ вантаж≥в з одних крањн в ≥нш≥. ÷≥ною цих послуг Ї ставки фрахту. ћ≥жнародний фрахтовий ринок у принцип≥ н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д будь-¤кого товарного ринку. ƒо початку 70-х рок≥в валютою, у ¤к≥й ф≥ксувалис¤ фрахтов≥ ставки, здеб≥льшого служив долар —Ўј. —ьогодн≥ судновласники встановлюють ставки в ≥нших валютах - у н≥мецьких марках, голландських гульденах та ≥н. « другоњ половини 70-х рок≥в при ф≥ксац≥њ ставок фрахту в доларах активно стали застосовуватис¤ дв≥ форми страхуванн¤ в≥д валютних утрат.
ѕо-перше, це прив'¤зка до ст≥йкоњ, твердоњ валюти за певним курсом. Ќаприклад, у контракт≥ на перевезенн¤ вантаж≥в в≥д такого-то порту до такого-то, ф≥ксувалос¤, що ставка дл¤ даного товару становить 100 дол. —Ўј за 1 тонну. ѕлат≥ж зд≥йснюЇтьс¤ в бельг≥йських франках за курсом не менше 1 долар = 30 бельг≥йським франкам або за курсом не менше 1 долар = 2 н≥мецьким маркам. ” раз≥ зниженн¤ курсу долара нижче 30 франк≥в за 1 долар застосовуватиметьс¤ курс у 30 франк≥в за один долар, тобто сума платежу буде не меншою, н≥ж 30 000 бельг≥йських франк≥в або 2 000 н≥мецьких марок. ƒругою, б≥льш поширеною формою страхуванн¤ в≥д пад≥нн¤ курсу долара Ї застосуванн¤ спец≥альноњ валютноњ поправки на знец≥нюванн¤ долара - CAF (currency adjustment factor). —утн≥сть њњ пол¤гаЇ в тому, що основна, або базова, ставка фрахту зб≥льшуЇтьс¤ на певну величину CAF, ¤ка в≥дображаЇ знец≥нюванн¤ долара —Ўј в≥дносно ≥нших валют. –озм≥р CAF у процентному в≥дношенн≥ встановлюЇтьс¤ об'Їднанн¤м судновласник≥в - так званими конференц≥¤ми.
ќск≥льки конференц≥¤ - це об'Їднанн¤ суднових компан≥й дл¤ обслуговуванн¤ вантаж≥в на певному напр¤мку («ах≥дна ™вропа - Ѕлижн≥й —х≥д, япон≥¤ - порти ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, «ах≥дна ™вропа - порти „ервоного мор¤ тощо), то доларов≥ надходженн¤ цих компан≥й звичайно конвертуютьс¤ у валюти своњх крањн. “ому, розраховуючи поправку на знец≥нюванн¤ долара, до уваги беруть його знец≥ненн¤ в≥дносно валют цих крањн, а також загалом до вс≥х пров≥дних валют розвинутих крањн.
«алежно в≥д крањн, ф≥рми ¤ких беруть участь у т≥й або ≥нш≥й конференц≥њ, "кошик" валют, в≥дносно ¤ких обчислюЇтьс¤ розм≥р знец≥нюванн¤ долара, може бути р≥зним.
ќднак у раз≥ зм≥ни тенденц≥њ в динам≥ц≥ валютних курс≥в, зокрема, ¤кщо курс долара падаЇ, надбавка CAF знову буде п≥двищуватис¤, оск≥льки вона, по сут≥, Ї складовою ставки фрахту.
«ј—“≈–≈∆≈ЌЌя ѕ–ќ ѕ≈–≈√Ћяƒ —“ќ–ќЌјћ» ќЌ“–ј “Ќќѓ ÷≤Ќ». ќстанн≥м часом в контрактах ¤к форму страхуванн¤ в≥д курсових коливань часто передбачають застосуванн¤ не валютних застережень, а застережень про перегл¤д сторонами контрактноњ ц≥ни при зм≥н≥ курсу валюти ц≥ни, що перевищуЇ певну встановлену сторонами межу коливань.
“ак, наприклад, сторони контракту ф≥ксують ц≥ну в англ≥йських фунтах стерл≥нг≥в, виход¤чи з курсу фунта до н≥мецькоњ марки (або до ≥ншоњ валюти) на дату п≥дписанн¤ контракту. ѕри цьому обумовлюЇтьс¤, що при зм≥н≥ курсового сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж фунтом ≥ маркою, що перевищуЇ 2,5% в≥дсотка в той або ≥нший б≥к, вони зустр≥нутьс¤ дл¤ в≥дпов≥дного перегл¤ду ц≥ни.
«овн≥шньоторговельний контракт не маЇ на мет≥ одержанн¤ прибутку в≥д зм≥н валютних курс≥в. √оловне - це отримати екв≥валент вартост≥ за проданий товар. ”с≥ розгл¤нут≥ вище види страхуванн¤ валютних ризик≥в - ф≥ксац≥¤ контрактноњ ц≥ни у тверд≥й валют≥, застосуванн¤ валютного ≥ мультивалютного застережень та ≥н. - мають на мет≥ знизити можлив≥ втрати в≥д зм≥ни курс≥в валют.
як ≥ будь-¤ка умова контракту, установленн¤ в контракт≥ того або ≥ншого валютного застереженн¤, так само ¤к ≥ валюти ц≥ни, залежить насамперед в≥д позиц≥њ стор≥н на переговорах. якщо кон'юнктура на даному ринку спри¤тлива дл¤ продавц¤, то в≥н маЇ перевагу на переговорах ≥ може домагатис¤ включенн¤ в контракт найвиг≥дн≥ших дл¤ себе умов, що пол¤гають не т≥льки в одержанн≥ виг≥дноњ ц≥ни, а й у включенн≥ валютного застереженн¤, що забезпечуЇ отриманн¤ ц≥Їњ вигоди. якщо ж превалюЇ "ринок покупц¤", то ситуац≥¤ буде зворотна.
р≥м того, застосуванн¤ тих або ≥нших застережень може бути регламентовано валютними законодавствами крањн або торговельними ≥ плат≥жними угодами м≥ж крањнами.
¬ останн≥ роки також спостер≥гаЇтьс¤ введенн¤ або розширенн¤ ур¤дами промислове розвинутих крањн механ≥зму страхуванн¤ експортер≥в в≥д валютних втрат у результат≥ коливань валютних курс≥в.
“ак≥ системи страхуванн¤ Ї в япон≥њ ≥ щонайменше в дес¤ти зах≥дноЇвропейських крањнах (јвстр≥њ, ¬еликобритан≥њ, ƒан≥њ, ≤тал≥њ, Ќорвег≥њ, ѕортугал≥њ, ‘ранц≥њ, ‘–Ќ, Ўвец≥њ ≥ Ўвейцар≥њ).
ќск≥льки механ≥зми страхуванн¤ в≥д валютних втрат у р≥зних крањнах суттЇво р≥зн¤тьс¤, важко охарактеризувати њх загалом. «деб≥льшого вони м≥ст¤ть умову про те, що страховик в≥дшкодовуЇ експортеру валютн≥ втрати, ¤ких зазнаЇ експортер у зв'¤зку з неспри¤тливими дл¤ нього коливанн¤ми валютного курсу, що перевищують обумовлений р≥вень в≥дхиленн¤ його в≥д вих≥дного курсу п≥д час укладенн¤ контракту. ” свою чергу, експортери виплачують страховику прем≥ю за страхуванн¤ ризику валютних втрат в обумовленому розм≥р≥. ” де¤ких крањнах передбачено умову, щоб експортер здавав страховому товариству валютний прибуток понад обумовлений в≥дсоток.
Ћё„ќ¬≤ —Ћќ¬ј:
—трахуванн¤; страховий фонд; страховий захист; страховий ринок; страховий брокер; обов'¤зкове страхуванн¤; добров≥льне страхуванн¤; торговельний ризик; ф≥нансовий ризик; валютне застереженн¤; ц≥на контракту; мультивалютне застереженн¤.
ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ «јѕ»“јЌЌя:
1. ” чому сутн≥сть перерозпод≥льник ф≥нансових в≥дносин у страхуванн≥?
2. ” чому в≥дм≥нн≥сть страхуванн¤ в≥д кредитуванн¤?
3. як≥ ≥снують види страхуванн¤?
4. як≥ ≥снують ризики в зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥?
5. ќхарактеризуйте базов≥ умови постачанн¤ (—≤‘ ≥ ‘ќЅ): ≥нтереси експортера й ≥мпортера з погл¤ду страхуванн¤.
6. ќхарактеризуйте види ризик≥в експортного кредитуванн¤.
7. Ќазв≥ть принципи експортного кредитуванн¤.
8. як≥ ≥снують засоби захисту в≥д валютних ризик≥в?
Ћ≤“≈–ј“”–ј:
1. јленичев ј. ј. —трахование валютных рисков, банковских и экспортных коммерческих кредитов. - ћ., 1994.
2. јлександров ј. ј. —трахование. - ћ., 1999.
3. атасонов ¬. ё., ћорозов ƒ. —. ѕроектное финансирование: организаци¤, управление риском, страхование. - ћ., 2000.
4. —траховое дело: ”чебник / ѕод ред. ј. ». –ейтмана. - ћ., 1992.
5. ≈фимов —. Ћ. Ёнциклопедический словарь: экономика страховани¤. - ћ., 1996.
6. www.allinsurance.ru.

¬исновки

—писок використаноњ л≥тератури

ƒодатки

			ќƒ»
ѕ≥дприЇмство	¬Iƒ –»“≈ ј ÷IќЌ≈–Ќ≈ “ќ¬ј–»—“¬ќ "ћќƒ≈ћ"	ƒата
		за ™ƒ–ѕќ”	00114040
		за ќј“””	4610136600
“еритор≥¤	Ћьвiвська	за ‘¬	20
‘орма власност≥	колективна	за —ѕќƒ”	6024
ќрган державного управл≥нн¤	акцiонерне товариство вiдкритого типу	за « √Ќ√	61110
ќрган державного управл≥нн¤	акцiонерне товариство вiдкритого типу	за ¬≈ƒ
√алузь	загальнобудiвельнi органiзацiњ	онтрольна сума
¬ид економ≥чноњ д≥¤льност≥	будiвництво
ќдиниц¤ вим≥ру:	тис. грн.
јдреса	ћ.Ћ№¬I¬, ¬”Ћ. ѕј—I„Ќј, 160

ЅAЋAЌ—
на 31.12.2003 р.

	‘орма N 1	од за ƒ ”ƒ	1801001

јктив	од р¤дка	Ќа початок зв≥тного пер≥оду	Ќа к≥нець зв≥тного пер≥оду
1	2	3	4
I. Ќеоборотн≥ активи
Ќематер≥альн≥ активи:
залишкова варт≥сть	010	0	0
перв≥сна варт≥сть	011	0	0
накопичена амортизац≥¤	012	0	0
Ќезавершене буд≥вництво	020	0	0
ќсновн≥ засоби:
залишкова варт≥сть	030	1 767,5	4 018
перв≥сна варт≥сть	031	2 969,6	5 544
знос	032	1 202,1	1 526
ƒовгостроков≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ:
¤к≥ обл≥ковуютьс¤ за методом участ≥ в кап≥тал≥ ≥нших п≥дприЇмств	040	0	0
≥нш≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ	045	0	0
ƒовгострокова деб≥торська заборгован≥сть	050	0	0
¬≥дстрочен≥ податков≥ активи	060	129,5	3,9
≤нш≥ необоротн≥ активи	070	0	0
”сього за розд≥лом I	080	1 897	4 021,9
II. ќборотн≥ активи
«апаси:
виробнич≥ запаси	100	429,3	675,6
тварини на вирощуванн≥та в≥дгод≥вл≥	110	0	0
незавершене виробництво	120	0	0
готова продукц≥¤	130	0	0
товари	140	0	0
¬ексел≥ одержан≥	150	0	0
ƒеб≥торська заборгован≥сть за товари, роботи, послуги:
чиста реал≥зац≥йна варт≥сть	160	775,7	2 643,5
перв≥сна варт≥сть	161	775,7	2 643,5
резерв сумн≥вних борг≥в	162	0	0
ƒеб≥торська заборгован≥сть за розрахунками:
з бюджетом	170	0	0
за виданими авансами	180	118,2	139,6
з нарахованих доход≥в	190	0	0
≥з внутр≥шн≥х розрахунк≥в	200	0	0
≤нша поточна деб≥торська заборгован≥сть	210	31,8	28,2
ѕоточн≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ	220	0	0
√рошов≥ кошти та њх екв≥валенти:
в нац≥ональн≥й валют≥	230	309,4	37,4
в ≥ноземн≥й валют≥	240	0	0
≤нш≥ оборотн≥ активи	250	28,3	10,7
”сього за розд≥лом II	260	1 692,7	3 535
III. ¬итрати майбутн≥х пер≥од≥в	270	0	0,6
Ѕаланс	280	3 589,7	7 557,5

ѕасив	од р¤дка	Ќа початок зв≥тного пер≥оду	Ќа к≥нець зв≥тного пер≥оду
1	2	3	4
I. ¬ласний кап≥тал
—татутний кап≥тал	300	277,7	277,7
ѕайовий кап≥тал	310	0	0
ƒодатковий вкладений кап≥тал	320	0	0
≤нший додатковий кап≥тал	330	810,9	782,4
–езервний кап≥тал	340	0	69,4
Ќерозпод≥лений прибуток (непокритий збиток)	350	1 748,9	3 867,9
Ќеоплачений кап≥тал	360	0	0
¬илучений кап≥тал	370	0	0
”сього за розд≥лом I	380	2 837,5	4 997,4
II. «абезпеченн¤ наступних витрат ≥ платеж≥в
«абезпеченн¤ виплат персоналу	400	0	0
≤нш≥ забезпеченн¤	410	0	0
÷≥льове ф≥нансуванн¤	420	0	0
”сього за розд≥лом II	430	0	0
III. ƒовгостроков≥ зобов'¤занн¤
ƒовгостроков≥ кредити банк≥в	440	0	0
≤нш≥ довгостроков≥ ф≥нансов≥ зобов'¤занн¤	450	0	0
¬≥дстрочен≥ податков≥ зобов'¤занн¤	460	0	30
≤нш≥ довгостроков≥ зобов'¤занн¤	470	0	0
”сього за розд≥лом III	480	0	30
IV. ѕоточн≥ зобов'¤занн¤
ороткостроков≥ кредити банк≥в	500	0	0
ѕоточна заборгован≥сть за довгостроковими зобов'¤занн¤ми	510	0	0
¬ексел≥ видан≥	520	0	0
редиторська заборгован≥сть за товари, роботи, послуги	530	97,2	478,7
ѕоточн≥ зобов'¤занн¤ за розрахунками:
з одержаних аванс≥в	540	166,6	32,2
з бюджетом	550	127,9	445,5
з позабюджетних платеж≥в	560	0	0
з≥ страхуванн¤	570	52,6	185,2
з оплати прац≥	580	91	327,2
з учасниками	590	0	0
≥з внутр≥шн≥х розрахунк≥в	600	0	0
≤нш≥ поточн≥ зобов'¤занн¤	610	216,9	1 061,3
”сього за розд≥лом IV	620	752,2	2 530,1
V. ƒоходи майбутн≥х пер≥од≥в	630	0	0
Ѕаланс	640	3 589,7	7 557,5

ѕрим≥тки:

ер≥вник:	овальчук Ћеонiд ћихайлович
√оловний бухгалтер:	ћиколаЇвич √алина ѕетрiвна
				ќƒ»
ѕ≥дприЇмство		¬Iƒ –»“≈ ј ÷IќЌ≈–Ќ≈ “ќ¬ј–»—“¬ќ "ћќƒ≈ћ"	ƒата
			за ™ƒ–ѕќ”	00114040
			за ќј“””	4610136600
“еритор≥¤		Ћьвiвська	за ‘¬	20
ќрган державного управл≥нн¤		акцiонерне товариство вiдкритого типу	за —ѕќƒ”	6024
			за « √Ќ√	61110
√алузь		загальнобудiвельнi органiзацiњ	за ¬≈ƒ
¬ид економ≥чноњ д≥¤льност≥		будiвництво	онтрольна сума
ќдиниц¤ вим≥ру:		тис. грн.

«¬≤“ ѕ–ќ ‘≤ЌјЌ—ќ¬≤ –≈«”Ћ№“ј“»
за 2 003 р.

	‘орма N 2	од за ƒ ”ƒ	1801003

≤. ‘≤ЌјЌ—ќ¬≤ –≈«”Ћ№“ј“»

—татт¤	од р¤дка	«а зв≥тний пер≥од	«а попередн≥й пер≥од
1	2	3	4
ƒоход (виручка) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг)	010	20 430,8	10 502,9
ѕодаток на додану варт≥сть	015	( 3 405,1 )	( 1 750,5 )
јкцизний зб≥р	020	( 0 )	( 0 )
	025	( 0 )	( 0 )
≤нш≥ вирахуванн¤ з доходу	030	( 0 )	( 0 )
„истий доход (виручка) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг)	035	17 025,7	8 752,4
—об≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг)	040	( 12 140,8 )	( 5 736,9 )
¬аловий:
прибуток	050	4 884,9	3 015,5
збиток	055	( 0 )	( 0 )
≤нш≥ операц≥йн≥ доходи	060	1 980,3	668,2
јдм≥н≥стративн≥ витрати	070	( 1 321,1 )	( 652,9 )
¬итрати на збут	080	( 0 )	( 0 )
≤нш≥ операц≥йн≥ витрати	090	( 2 172,8 )	( 659,7 )
‘≥нансов≥ результати в≥д операц≥йноњ д≥¤льност≥:
прибуток	100	3 371,3	2 371,1
збиток	105	( 0 )	( 0 )
ƒоход в≥д участ≥ в кап≥тал≥	110	0	0
≤нш≥ ф≥нансов≥ доходи	120	0	0
≤нш≥ доходи	130	49,5	40,1
‘≥нансов≥ витрати	140	( 0 )	( 0 )
¬трати в≥д участ≥ в кап≥тал≥	150	( 0 )	( 0 )
≤нш≥ витрати	160	( 55,9 )	( 95,1 )
‘≥нансов≥ результати в≥д звичайноњ д≥¤льност≥ до оподаткуванн¤:
прибуток	170	3 364,9	2 316,1
збиток	175	( 0 )	( 0 )
ѕодаток на прибуток в≥д звичайноњ д≥¤льност≥	180	1 093,4	694,8
ƒох≥д з податку на прибуток в≥д звичайноњ д≥¤льност≥	185	0	0
‘≥нансов≥ результати в≥д звичайноњ д≥¤льност≥:
прибуток	190	2 271,5	1 621,3
збиток	195	( 0 )	( 0 )
Ќадзвичайн≥:
доходи	200	0	0
витрати	205	( 0 )	( 0 )
ѕодатки з надзвичайного прибутку	210	0	0
„истий:
прибуток	220	2 271,5	1 621,3
збиток	225	( 0 )	( 0 )

≤≤. ≈Ћ≈ћ≈Ќ“» ќѕ≈–ј÷≤…Ќ»’ ¬»“–ј“

Ќайменуванн¤ показника	од р¤дка	«а зв≥тний пер≥од	«а попередн≥й пер≥од
1	2	3	4
ћатер≥альн≥ затрати	230	2 583,9	708,1
¬итрати на оплату прац≥	240	2 489,2	1 107,4
¬≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи	250	976,7	407,2
јмортизац≥¤	260	432,2	173,8
≤нш≥ операц≥йн≥ витрати	270	2 374,3	1 367,2
–азом	280	8 856,3	3 763,7

≤≤≤. –ќ«–ј’”Ќќ ѕќ ј«Ќ» ≤¬ ѕ–»Ѕ”“ ќ¬ќ—“≤ ј ÷≤…

Ќазва статт≥	од р¤дка	«а зв≥тний пер≥од	«а попередн≥й пер≥од
1	2	3	4
—ередньор≥чна к≥льк≥сть простих акц≥й	300	27 778	27 778
—коригована середньор≥чна к≥льк≥сть простих акц≥й	310	27 778	27 778
„истий прибуток, (збиток) на одну просту акц≥ю	320	81,773	58,366
—коригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акц≥ю	330	81,773	58,366
ƒив≥денди на одну просту акц≥ю	340	0	0

ѕрим≥тки:

ер≥вник:	овальчук Ћеонiд ћихайлович
√оловний бухгалтер:	ћиколаЇвич √алина ѕетрiвна