«ћ≤—“

 

¬—“”ѕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ3

 

–ќ«ƒ≤Ћ ≤  —тан вивченост≥ б≥олог≥њ та поширенн¤ вухатоњ совиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.ЕЕ.5

¬исновки до першого розд≥луЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ10

 

–ќ«ƒ≤Ћ ≤≤ ќсобливост≥ живленн¤ вухатоњ сови в  ривор≥зькому район≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.Е12

2.1  оротка ф≥зико-географ≥чна характеристика району досл≥дженн¤ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ....15

2.2 ћатер≥ал ≥ методика досл≥дженн¤ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ15

2.3 –езультати досл≥дженн¤ особливостей живленн¤ вухатоњ сови на стац≥онарних д≥л¤нкахЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ18

¬исновки до другого розд≥луЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...25

 

¬»—Ќќ¬ »ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.28

—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌќѓ Ћ≤“≈–ј“”–»ЕЕЕЕЕЕЕЕ.29

ƒодаткиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ31

 

 

 

 

 

 

¬—“”ѕ

Ђѕечатка ноч≥ї лежить буквально на вс≥й зовн≥шност≥ ≥ повед≥нц≥ сов:  нею  в≥дм≥чен≥  характер  оперенн¤,  будова  орган≥в  чутт¤, способи  ≥  манера  полюванн¤. ¬се  пройшло  жорстокий  природний в≥дб≥р. ѕриклад сов особливо легко переконуЇ в його сил≥ ≥ високому ступен≥ доц≥льност≥.

¬ ”крањн≥ живе близько 13 вид≥в совопод≥бних. Ќайпоширен≥шими Ї с≥ра, вухата болот¤на сови ≥ сич. —ови Ч ос≥л≥ або кочов≥ птахи. ¬они надзвичайно корисн≥ ≥ потребують охорони.

  ѕредставники р¤ду —овопод≥бн≥ мають велик≥ оч≥ з розширеними з≥ниц¤ми. ”день сови ховаютьс¤ у схованках, полюють переважно вноч≥. ” б≥льшост≥ Ч б≥нокул¤рний з≥р. ” них також добре розвинений слух. ” них гачкопод≥бний дзьоб, м≥цн≥ та загнут≥ к≥гт≥ на пальц¤х н≥г. √олова широка й округла, оперенн¤ утворюЇ характерний лицьовий диск. Ќавколо слухових отвор≥в Ї п≥р'¤, ¤ке спр¤мовуЇ звуки до барабанноњ перетинки.  рила у сов довг≥, а хв≥ст короткий. ∆ивл¤тьс¤ сови др≥бними та середн≥ми за розм≥рами ссавц¤ми (зайц≥, мишопод≥бн≥ гризуни), птахами, комахами тощо, ≥нод≥ - рибою чи ракопод≥бними.

ѕол≥т сов безшумний завд¤ки густому пухкому оперенню. ѕ≥д час пошук≥в здобич≥ ц≥ птахи ор≥Їнтуютьс¤ на св≥й гострий слух, ¤кий даЇ њм змогу точно вловлювати њњ нав≥ть слабкий шурк≥т. √н≥зда найчаст≥ше влаштовують у дуплах, ущелинах скель, р≥дше - у кинутих гн≥здах ≥нших птах≥в, спорудах людини чи на земл≥. —ови утворюють пост≥йн≥ пари: самки висиджують ¤йц¤, а самц≥ допомагають вигодовувати пташен¤т. ѕташен¤та народжуютьс¤ опушеними, але сл≥пими та ≥з закритими вушними отворами. —ови не Ї близькими родичами денних хижих птах≥в, проте мають з ними багато сп≥льних ознак, ¤к≥ виникли завд¤ки схожим умовам житт¤. “ак, совам притаманний гачкуватий дзьоб ≥з восковицею, к≥гт≥ у них гостр≥ ≥ сильно з≥гнут≥. јле, в зв'¤зку ≥з н≥чним способом житт¤ вони виробили багато своЇр≥дних ознак власноњ будови.

ѓх оперенн¤ ≥з м'¤кого дуже густого п≥р'¤, ¤ке не Ї щ≥льним, тому пол≥т безшумний. ¬ пошуках здобич≥ вони ор≥Їнтуютьс¤ в основному ≥з допомогою слуху, що дуже добре розвинений. ƒобре розвинен≥ вушн≥ раковини, а перед вушними отворами Ї шк≥р¤ст≥ складки, що посилюють звук. ќч≥ дуже велик≥, ≥ птахи добре бачать нав≥ть вноч≥. √олова надзвичайно рухлива, здатна обертатись на 270⁰. Ћапи ≥з довгими пальц¤ми Ї Їдиним знар¤дд¤м хватанн¤ здобич≥. ¬ола, на в≥дм≥ну в≥д денних хижак≥в не мають. ѕташен¤та у сов нагн≥здн≥.

¬ухата сова маЇ середн≥ розм≥ри з добре розвиненими Ђвушкамиї. “римаЇтьс¤ по л≥сових остр≥вц¤х та на узл≥сс¤х.  ладка ≥з 3-7 ¤Їць. ѕолюЇ вноч≥. ∆ивитьс¤ виключно мишами та гризунами, зр≥дка ловить птах≥в.
—ови Ї надзвичайно корисними, адже живл¤тьс¤ шк≥дливими гризунами.  ористь в≥д них зростаЇ ≥ тому, що полюють вони вноч≥, коли ≥нш≥ хиж≥ птахи спл¤ть.

ћета курсовоњ роботи: досл≥дити особливост≥ живленн¤ вухатоњ сови в  ривор≥зькому  район≥.

ќбТЇкт роботи Ц досл≥дженн¤ сови вухатоњ.

—убЇкт роботи Ц живленн¤ сови вухатоњ в  ривор≥зькому район≥

«авданн¤ курсовоњ роботи:

-         вивчити матер≥али ;

-         розробити методику досл≥дженн¤;

-         анал≥з результат≥в особливостей живленн¤ совим вухатоњ;

-         зробити висновки.

–ќ«ƒ≤Ћ ≤  —тан вивченост≥ б≥олог≥њ та поширенн¤ вухатоњ сови

¬ухата сова (Asio Brisson, 1760) Ч р≥д сов, родини —овов≥ р¤ду —овопод≥бн≥ (Strigiformes). ѕредставники в≥др≥зн¤Їтьс¤ великими вушними пучками п≥р'¤, дуже великим отвором вуха, д≥аметр ¤кого перевищуЇ д≥аметр ока, повним лицьовим диском ≥ пор≥вн¤но вузьким лобом. ¬иди, що в≥днос¤тьс¤ до цього роду, поширен≥ на вс≥х континентах за виключенн¤м јвстрал≥њ ≥ јнтарктиди. ƒва п≥вн≥чних види (сова вухата та сова болот¤на частково м≥грують, в≥дл≥тають взимку з п≥вн≥чних частинах ареалу, або у роки з низькою чисельн≥стю мишопод≥бних гризун≥в кочують у пошуках њж≥. “роп≥чн≥ види роду Ї ос≥лими.  ƒо роду вухата сова в≥дноситьс¤ близько 7 вид≥в. Ќайпоширен≥шим у св≥т≥ Ї сова вухата. ¬ ”крањн≥ зустр≥чаЇтьс¤ два види:

—ова вухата (Asio otus)

—ова болот¤на (Asio flammeus)

—ова вухата (Asio otus)

ƒомен:	≈укар≥оти (Eukaryota)
÷арство:	“варини (Metazoa)
“ип:	’ордов≥ (Chordata)
лас:	ѕтахи (Aves)
–¤д:	—овопод≥бн≥ (Strigiformes)
–одина:	—овов≥ (Strigidae)
–≥д:	¬ухата сова (Asio)

¬ухата сова (Asio Brisson, 1760) Ч р≥д сов, родини —овов≥ р¤ду —овопод≥бн≥ (Strigiformes). [11,c.15]

«овн≥шн≥й вигл¤д

÷е сова середнього розм≥ру (менший за ворону с≥ру). «абарвленн¤ досить строкате з дом≥нуванн¤м рудих тон≥в. —пина с≥рувато-бура з рудим в≥дт≥нком, груди ≥ черевце руд≥ або жовтуват≥ з продовгуватими чорними смугами, ¤к≥ перекреслен≥ плоскими поперечними штрихами.

Ќиз черевц¤ ≥ п≥дхв≥ст¤ б≥л≥. ’в≥ст знизу жовтуватий з р≥вном≥рною темною смугаст≥стю. ќч≥ жовто-помаранчев≥. ƒзьоб темно-с≥рий або чорнуватий. Ћицевий диск рудо-с≥руватий, обрамлений б≥лою ≥ чорною смугами. ƒовкола очей чорн≥ п≥вм≥с¤ц≥ з≥ сторони дзьоба. ѕ≥д дзьобом чорне п≥рТ¤. ћ≥ж очима б≥л≥ валики у вигл¤д≥ п≥вм≥с¤ц≥в. ѕ≥рТ¤н≥ "вушка" довг≥.  оли птаха сидить, вона добре в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших своЇю манерою сид≥нн¤ Ц стовпчиком з вит¤гнутими вертикально вверх п≥рТ¤ними вушками.

—амки б≥льш≥ самц≥в, але забарвлен≥ так само.

ћаса самц≥в сови вухатоњ - 0,16-0,33 кг, самок - 0,18-0,43 кг, довжина 35-37 см, крило самц≥в - 27,6-31,0 см, самок - 28,2-32,2 см, розмах - 84-95 см.

ѕташен¤та в першому пуховому вбранн≥ б≥л≥, мають б≥лий дзьоб з легким с≥рим нальотом, ¤кий з в≥ком темн≥Ї, в другому пуховому вбранн≥ - св≥тло-с≥р≥ з рудим в≥дт≥нком ≥ де¤кою р¤бизною, великими чорними пол¤ми довкола очей, що зТЇднуютьс¤ п≥д дзьобом, б≥лим п≥рТ¤м м≥ж очима над наддзьобком, с≥рим дзьобом ≥ добре вираженими пуховими "вушками".

 рила довол≥ довг≥ (довш≥, н≥ж у сич≥в), знизу св≥тл≥, але не б≥л≥, ¤к у сови болот¤ноњ (Asio flammeus), з рудим в≥дт≥нком, чорними пл¤мами на згинах. «низу на хвост≥ 7 темних смуг ≥ ще 2-3 прихован≥ (у сови болот¤ноњ 3 смуги ≥ 1-2 прихован≥).

Ўлюбний сигнал самц¤ - монотонне низьке "уканн¤". ѕ≥д час токуванн¤ в пром≥жках м≥ж звуками часто л≥таЇ ≥ хлопаЇ крилами.

—амка видаЇ плакучий звук "н¤¤¤", часто в дует≥ з самцем.  рик хвилюванн¤ - р≥зке "кв¤к", "кв¤к-кв¤к". ѕташен¤та тонко свист¤ть, при чому ≥нтонац≥¤ свисту залежить в≥д в≥ку. [11,c.37]

ѕоширенн¤

ѕоширен≥ вухат≥ сови в ™вроп≥ та ѕ≥вн≥чн≥й јз≥њ, на п≥вн≥ч в≥д меж≥ високостовбурового л≥су до ќхотського узбережж¤, ѕримор'¤ та япон≥њ (’оккайдо), на п≥вдень до ≤раку, —ередньоњ јз≥њ, √≥малањв,  итаю. ћешкаЇ також в ѕ≥вн≥чн≥й јфриц≥ на  анарських островах, у ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥.

[11,19].

¬ухата, окр≥м вух, в≥др≥зн¤Їтьс¤ ще на¤вн≥стю поперечних пл¤м на груд¤х ≥ черев≥ (у болотноњ Ц т≥льки подовжн≥). ¬ухата на п≥вн≥ч заходить не дал≥ за  арел≥ю, насел¤Ї вс≥л¤к≥ пол¤-перел≥ски, бо полюЇ над в≥дкритими  м≥сц¤ми , але  ховаЇтьс¤ ≥ гн≥здитьс¤ в л≥с≥. ¬еде н≥чний спос≥б житт¤, м≥сц¤ми дуже численна.

¬они не з бо¤зливих, дають себе роздивитис¤, ¤кщо вже ≥ зд≥ймутьс¤, то знову с¤дуть пор¤д один з одним. ¬и¤вл¤Їтьс¤, ц≥ вухаст≥ коч≥вники прибули з п≥вн≥чних район≥в. Ќа  ривор≥жж≥, ¤к ≥ по вс≥й ”крањн≥, сови живуть пост≥йно, не кочують.

Ѕ≥льш≥сть птах≥в гн≥здитьс¤ в заплавних або водорозд≥льних л≥сосмугах площею в≥д 0,01 до 100 га або шириною близько 10-100 м, р≥дше на гал¤винах великих л≥сових масив≥в, в групах з 2-5 дерев ≥, дуже р≥дко, на поодиноких деревах. ” останн≥ дес¤тир≥чч¤ почала осел¤тис¤ у парках населених пункт≥в.

√н≥зда влаштовуЇ в основному в спорудах ворон с≥рих (Corvus cornix) ≥ сорок (Pica pica), р≥дше грак≥в (Corvus frugilegus). ƒуже р≥дко займаЇ гн≥зда ≥нших птах≥в. «аймаючи гн≥зда сорок сова зазвичай злегка розриваЇ њхн≥й дах. [11,c.87]

¬ кладц≥ в≥д 3 до 9, част≥ше 4-6 ¤Їць б≥лого забарвленн¤. ѕ≥д час висиджуванн¤ де¤к≥ ¤йц¤ забруднюютьс¤ ≥ стають брудно-б≥л≥.

¬≥дстань м≥ж гн≥здами р≥зних пар в щ≥льних гн≥здових угрупуванн¤х коливаЇтьс¤ в≥д 100 до 800 м, в менш насичених - в≥д 0,8 до 3 км.

’арактерною рисою сов вухатих Ї збиранн¤ у групи на денний в≥дпочинок. Ќайчаст≥ше групи в≥дпочиваючих сов можна зустр≥ти у ос≥нньо-зимовий пер≥од. ≤нколи у них нараховуЇтьс¤ до 100 ≥ б≥льше особин.

ѕост≥йне м≥сце зимових концентрац≥й ¬ухатих сов в зах≥дн≥й частин≥ ƒн≥пропетровськоњ област≥ :с Ўироке  ривор≥зького району сосна на подв≥рњ житлового будинку 5-м≥н≥мально 20-25 максимально.  Ћ≥совий масив поруч з с Ќова хортиц¤ —оф≥њвського р-ну теж на окремо ростучий сосн≥ до30 особин. ¬ цих м≥сц¤х сов взимку спостер≥гають останн≥ 15 рок≥в ,Ї ще ≥нш≥ м≥сц¤ , але сови там з¤вл¤ютьс¤ не систематично ≥ в значно менш≥й к≥лькост≥ , дореч≥ в2009 роц≥ в м≥сц≥ зимовоњ концентрац≥њ сов розв≥шують штучн≥ гн≥здов≥ ¤щики, результатом стало усп≥шне гн≥здуванн¤ сов ( ладка 7.03.04р-7 ¤Їць).

” м≥сць гн≥зд≥в'¤ ц≥ сови з'¤вл¤ютьс¤ рано - в березн≥, причому прил≥т часто зд≥йснюють зграйками по 20 ≥ нав≥ть 30 штук. ” р≥зн≥ числа кв≥тн¤ можна знаходити гн≥зда вухатоњ сови з повними кладками ¤Їць. „исло ¤Їць, ¤к ≥ у ≥нших сов, що харчуютьс¤ гризунами, дуже коливаЇтьс¤ по роках. ѕри УурожањФ мишей ¤Їць буваЇ до 7 ≥ нав≥ть 8, а в поган≥ роки 3-4; середнЇ число - 5-6. яйц¤ б≥л≥, кругл≥; розм≥ри њх 40х32 м≥л≥метри в середньому. як ≥ ≥нш≥ сови, вухата гн≥зда не будуЇ, а або кладе ¤йц¤ в дупла, або займаЇ гн≥здо сороки, грака або б≥лки. –озташован≥ гн≥зда в св≥тлих, не дуже густих л≥сах, в парках або садах; глухих л≥с≥в ц¤ сова уникаЇ. Ќасиджуванн¤ продовжуЇтьс¤ двадц¤ть с≥м дн≥в.

ѕташен¤ народитьс¤ дуже безпорадним, сл≥пим, з голою шк≥рою, що просв≥чуЇ серед р≥дк≥сного пуха. ѕроте вже через тиждень сов¤та можуть сто¤ти на ногах ≥ енерг≥йно пищать, вимагаючи њж≥. –озвиток њх, не дивл¤чись на те, що м≥ж старшими ≥ молодшими пташен¤тами велика

р≥зниц¤ в зростанн≥ (вухата сова починаЇ насиджуванн¤ з часу кладки першого ¤йц¤), йде дуже швидко, ≥ через м≥с¤ць п≥сл¤ виходу з ¤йц¤ сов¤та вже л≥тають ≥ залишають гн≥здо.
¬иводки, вт≥м, кидають гн≥здо не в≥дразу. —початку вони вибираютьс¤ з гн≥зда ≥ дек≥лька дн≥в тримаютьс¤ на г≥лках. ” липн≥ виводки розбиваютьс¤, ≥ кожна з молодих сов починаЇ вести самост≥йний спос≥б житт¤.

 

 

 

 

 

 

¬исновки до першого розд≥лу

—ови - стародавн¤ група птах≥в. ѓх викопн≥ залишки в≥дом≥ в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥. ≤ншими  словами, ¤к  самост≥йна систематична група  сови  сформувалис¤  ще  на зор≥  третинного  пер≥оду,  приблизно  60-70 м≥льйон≥в рок≥в назад.

Ђ„и так ≥накше, але, перейшовши до хижого способу житт¤, сови не п≥шли по шл¤ху розвитку швидк≥сного польоту, що дозвол¤Ї наздоган¤ти жертву, ¤к це характерно дл¤ багатьох денних хижих птах≥в, а  виробили св≥й, специф≥чний стиль полюванн¤. ” основу його л¤гли ¤кост≥, що забезпечують не пересл≥дуванн¤ жертви, а п≥дкараулюванн¤  њњ,  раптову  по¤ву  перед  нею.  Ќеспод≥вано  ж  нападати значно  легше  у сут≥нках  або  вноч≥,  н≥ж  вдень.  ѕрагненн¤  залишатис¤ невидимим до вир≥шального кидка стало дом≥нуючим. “е, що в даний час де¤к≥ з сов полюють не завжди вноч≥, ¤вище, швидше, вторинне, таке, що дозволило даним птахам повн≥ше використовувати на¤вн≥ кормов≥ ресурси ≥ заселити нав≥ть так≥ райони планети, ¤к јрктика ≥ —убаркт≥ка, де по дек≥лька м≥с¤ц≥в в роц≥ сонце не заходить взагал≥. ” переход≥ сов до н≥чного способу житт¤ певну роль могла з≥грати ≥ конкуренц≥¤ з денними хижаками. Ќ≥чне неспанн¤, можливо, стимулювалос¤  також  ≥  ритм≥кою  активност≥  жертв,  ќстаннЇ  припущенн¤ здаЇтьс¤ особливо правом≥рним по в≥дношенню до комахоњдних сов.

ќсновна њх здобич - найб≥льш масивн≥ комахи (совки ≥ бражники з метелик≥в, хрущ≥ з жук≥в)  -  активна  переважно  в  смерковий  ≥  н≥чний  час.  Ћише  дл¤ рибоњдних сов таке по¤сненн¤ не зовс≥м п≥дходить.

÷ентром р≥зноман≥тност≥ вид≥в сов, що нин≥ живуть, Ї зона субтроп≥чних ≥ троп≥чних, часто заплавних, багато¤русних л≥с≥в ѕ≥вденно-сх≥дноњ јз≥њ, а також нетр≥ екватор≥альноњ јмерики.

Ќа те, що сови в своЇму житт≥ т≥сно пов'¤зан≥ понад усе саме з л≥совим, а не ≥з степовим або ≥ншими ландшафтами, указуЇ вс¤ њх зовн≥шн≥сть. ≥ зокрема особливост≥ будови лап. Ќав≥ть у вид≥в, що в даний час мешкають  у  в≥дкритому  ландшафт≥,  ми  знаходимо  ознаки  оборотнопалост≥,  при ¤к≥й зовн≥шн≥й палець ви¤вл¤Їтьс¤ здатним в≥дводитис¤ вперед, уб≥к ≥ назад. ÷е додаЇ совин≥й лап≥ схож≥сть з  лапою ≥нших типових л≥сових вид≥в, наприклад папуг, ¤к≥ теж обхвачують г≥лки дерев двома пальц¤ми спереду ≥ двома ззаду ≥ пересуваютьс¤ не стрибками, а, ¤к ≥ сови, по черз≥ переставл¤ючи лапи. ÷е дуже практичний спос≥б пересуванн¤ серед г≥лок.  р≥м того, лапа, два пальц≥ ¤коњ  направлено  вперед,  а  два  -  назад,  вельми  зручна  ≥  дл¤  схоплюванн¤ невеликоњ рухомоњ жертви.

”  р≥зних  вид≥в  сов  оборотнопалость  виражена  не  однаковою м≥рою: типово л≥сов≥ види, наприклад не¤сит≥, мають ч≥тк≥ оборотнопалость; у рибного пугача, часто ≥ що довго перебуваЇ на земл≥, четвертий палець в≥дводитьс¤ назад не повн≥стю ≥ при ходьб≥ л¤гаЇ боком уб≥к; болот¤на сова, пересуваючись по земл≥, обертаЇ назад т≥льки один палець, ¤к ≥ б≥льш≥сть птах≥в. ќборотнопалость у сов можна розгл¤дати ¤к початковий вар≥ант, а втрату њњ вважати за ¤вище вторинне.

–ќ«ƒ≤Ћ ≤≤ ќ—ќЅЋ»¬ќ—“≤ ∆»¬Ћ≈ЌЌя ¬”’ј“ќѓ —ќ¬» ¬  –»¬ќ–≤«№ ќћ” –ј…ќЌ≤

2.1  оротка ф≥зико-географ≥чна характеристика району досл≥дженн¤.

 ривор≥зький район розташован в зон≥ пом≥рних широт з активною атмосферною циркул¤ц≥Їю, переважаючими типами ¤коњ Ї перем≥щенн¤ пов≥тр¤них мас з заходу на сх≥д.  л≥мат пом≥рно-континентальний, посушливий, причому випаровуванн¤ значно перевищуЇ р≥чну к≥льк≥сть опад≥в з коеф≥ц≥Їнтом зволоженн¤ 0,6 на п≥вноч≥ та 0,3 на п≥вдн≥ [12,c.7].

« р≥чноњ к≥лькост≥ опад≥в (400-500 мм) на холодний пер≥од припадаЇ 10-25 %, а на теплий -75-80%. ¬ ц≥лому, опади прот¤гом року визначаютьс¤ циклон≥чною д≥¤льн≥стю. ÷иклони перем≥щуютьс¤ з јтлантичного океану ≥ —ередземного мор¤ та принос¤ть до 80% середньор≥чноњ к≥лькост≥ опад≥в [12].

—ередньор≥чна температура пов≥тр¤ 7-8 0—, абсолютний максимум у липн≥ (вище + 400—), а абсолютний м≥н≥мум у - с≥чн≥ (-380—). ѕерес≥чна температура дл¤  ривого –огу  у с≥чн≥ в≥дпов≥дно складаЇ Ц6 0—; -6,3 0—; -50—, а у липн≥ +21,60—; +21,10—; +220— [12,c.11]. —ередньор≥чна температура холодного м≥с¤ц¤ (с≥чн¤) на територ≥њ ƒќ« складаЇ Ц5,60—. Ќайвища температура пов≥тр¤ спостер≥гаЇтьс¤ в липн≥. –≥чна ампл≥туда температур 27,30— []. —ума ефективних температур 1200-1400.

“ривал≥сть зими в≥д 75 до 110 дн≥в. —т≥йкий сн≥говий покров утворюЇтьс¤ р≥дко. « березн¤ спостер≥гаЇтьс¤ ст≥йке ≥нтенсивне п≥двищенн¤ температури. ” середньому за весну опад≥в випадаЇ мало: у кв≥тн≥-травн≥ м≥с¤чна к≥льк≥сть опад≥в складаЇ не б≥льш ¤к 20-30 мм.

Ћ≥то гар¤че, к≥льк≥сть дн≥в на р≥к з температурою пов≥тр¤ вище 100— с¤гаЇ 130-140. Ѕездощовий пер≥од при цьому 81-100 дн≥в. ƒл¤ першоњ половини осен≥ характерна мала к≥льк≥сть опад≥в ≥ висока посушлив≥сть пов≥тр¤.

ƒруга половина осен≥ характеризуЇтьс¤ п≥двищенн¤м в≥дносноњ вологост≥ та зменшенн¤м абсолютноњ вологост≥ пов≥тр¤ .

ƒл¤ першоњ половини осен≥ характерна мала к≥льк≥сть опад≥в ≥ висока посушлив≥сть пов≥тр¤. ƒруга половина осен≥ характеризуЇтьс¤ п≥двищенн¤м в≥дносноњ вологост≥ та зменшенн¤м абсолютноњ вологост≥ пов≥тр¤ [12,c.4].

¬≥тер на територ≥њ досл≥джень обумовлюЇтьс¤, з одного боку, рельЇфом та характером п≥дстел¤ючоњ поверхн≥, а з другого боку, розпод≥лом атмосферноњ циркул¤ц≥њ над нею. 9-10 м/с [12,c.6]. ” той час, м≥ста ви¤вл¤ють ≥стотний вплив на формуванн¤ режиму в≥тр≥в. Ќа¤вн≥сть у м≥стах поверхонь з п≥двищеною шорстк≥стю (високих споруд, парк≥в тощо) приводить до пост≥йного виникненн¤ м≥сцевих посилень або послаблень швидкост≥ в≥тру.

ћетеоролог≥чн≥ умови спри¤ють досить суттЇвому впливу на розс≥юванн¤ ≥ перенос дом≥шок ≥, ¤к насл≥док, р≥вень забрудненн¤ пов≥тр¤ного басейну. Ќайб≥льшому впливу на забрудненн¤ атмосфери шк≥дливими дом≥шками спри¤ють сл≥дуючи метеоролог≥чн≥ фактори: повторн≥сть, потужн≥сть та ≥нтенсивн≥сть температурних ≥нверс≥й у нижн≥й тропосфер≥; висота шару перем≥шуванн¤; повторн≥сть слабких в≥тр≥в, штил≥в ≥ застою пов≥тр¤, тривал≥сть туману.

ѕри на¤вност≥ приземних ≥нверс≥й стаЇ слабк≥шим турбулентний обм≥н м≥ж нижчими та вищими шарами пов≥тр¤. ѕри цьому шк≥длив≥ дом≥шки, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у викидах промислових п≥дприЇмств можуть накопичуватис¤ [12,c.4].

“еритор≥¤ району маЇ складну геолог≥чну будову. ћайже вс¤ вона розм≥щена в межах ”крањнського кристал≥чного щита, ¤кий в≥дпов≥даЇ ѕридн≥провськ≥й височин≥ ≥ лише п≥вденносх≥дна частина Ц в межах ѕричорноморськоњ низовини, ¤ка в≥дпов≥даЇ п≥вн≥чн≥й частин≥ ѕричорноморськоњ западини.  ристал≥чн≥ породи ”крањнського щита, а саме: гран≥ти, магматити, амф≥бол≥ти, кварцити, аркозов≥ метап≥щаники, зал≥зорудн≥ сланц≥ виход¤ть на поверхню в долин≥ ƒн≥пра та його приток Ц ≤нгульц¤,  амТ¤нки, —аксаган≥, Ѕазавлука.

–ельЇф маЇ значну розчленован≥сть. “ут переважають ¤ружно-балков≥ та долинно-балков≥ типи м≥сцевост≥. Ќа п≥вденному заход≥ ѕридн≥провська височина пов≥льно переходить у ѕричорноморську низовину. ѕоверхн¤ цього району в≥др≥зн¤Їтьс¤ малою розчленован≥стю. Ўирок≥ плоск≥ м≥жр≥чков≥ простори зр≥дка прор≥заютьс¤ пологими балками та ледве пом≥тними заглибинами (подами). “ут в долин≥ ≤нгульц¤ та в балках зТ¤вл¤ютьс¤ в≥дслоненн¤ вапн¤к≥в ≥ мергел≥в.

 л≥мат району пом≥рно-континентальний. —туп≥нь континентальност≥ зб≥льшуЇтьс¤ з п≥вденного заходу на п≥вн≥чний сх≥д. ƒо особливостей кл≥мату сл≥д в≥днести значн≥ коливанн¤ погодних умов ≥з року в р≥к. ѕом≥рно волог≥ роки зм≥нюютьс¤ посушливими.

” район≥  ривого –огу розвиваЇтьс¤ глибинний карст у докембр≥йських долом≥тах, мармурах, карбонатизованих кварцитах.

” де¤ких районах  ривого –огу наприк≥нц≥ л≥та - початку осен≥ автомоб≥л≥сти нав≥ть удень змушен≥ вмикати фари Ч вис¤ча в пов≥тр≥ пилюка закриваЇ сон¤чне св≥тло... –азом ≥з кривор≥зьким Ѕотан≥чним садом п≥дприЇмства м≥ста знайшли ун≥кальний зас≥б боротьби з цим ¤вищем. Ѕуло
запропоновано технолог≥ю б≥олог≥чноњ рекультивац≥њ так званих хвостосховищ.  ћ≥сц¤ збер≥ганн¤ шлам≥в почали засаджувати особливими рослинами Ч кримським колосником ≥ очеретом. ” результат≥ поверхн¤ хвостосховища зм≥цнюЇтьс¤ кореневою  системою рослин, а стебла ≥ лист¤ перешкоджають п≥дн≥манню й поширенню пилюки.

” результат≥ вжитих заход≥в обс¤г викид≥в пилюки вдалос¤ знизити на 160Ч200 тонн на р≥к. ўе один необх≥дний дл¤ житт¤ людини елемент Ч вода, ≥ ще одна давн¤ проблема промислових рег≥он≥в Ч забрудненн¤ водойм.

¬идобуток ≥ переробка руди супроводжуЇтьс¤ по¤вою великоњ к≥лькост≥ високом≥нерал≥зованоњ (т.зв. засоленоњ) води. ”  ривому –оз≥ п≥дтопленн¤ Ђсолонимиї грунтовими водами викликаЇ серйозн≥ еколог≥чн≥ проблеми.

Ќаприклад, ÷ентральний √«  вир≥шив проблему перехопленн¤ ф≥льтрац≥йних вод буд≥вництвом  горизонтальноњ дрени. “им самим комб≥нат запоб≥гаЇ потрапл¤нню високом≥нерал≥зованих вод у  арачун≥вське водоймище, ≥з ¤кого подають питну воду дл¤ жител≥в м. ривий
–≥г. Ќин≥шнього року на буд≥вництво дрени комб≥нат вид≥лив б≥льш ¤к 300 тис. гривень.

 

2.2 ћатер≥ал ≥ методика досл≥дженн¤.

¬изначенн¤ залишк≥в тварин в погадках сов  представл¤Ї  величезний  ≥нтерес  дл¤  з'¤суванн¤  особливостей  њх  живленн¤.  Ѕез переб≥льшенн¤ можна сказати, що дев'¤ть дес¤тих наших знань про характер харчових зв'¤зк≥в сов отримано саме таким шл¤хом. –озб≥р погадок даЇ можлив≥сть не т≥льки скласти картину живленн¤ сов в даний час, але ≥ вир≥шити питанн¤ про харчов≥ зв'¤зки   сов   у далекому минулому.   ¬ цьому в≥дношенн≥  ц≥каве   досл≥дженн¤, що стосуЇтьс¤ сов, провели на сх≥дному ѕам≥р≥ ≤. ћ. √ромов ≥ ќ. —т. ≈горов.[10,c.45]

«овс≥м недавно схожу роботу виконали ≈. ѕ. јн≥симов ≥ м. Ќ. Ћозан. ” н≥шах крутого берега р≥чки –еут в ќргЇЇвськом район≥ ћолдав≥њ вони ви¤вили ц≥л≥ поклади погадок сов, що скупчилис¤ приблизно за дв≥ст≥ рок≥в ≥ утворили шар завтовшки до двадц¤ти п'¤ти сантиметр≥в. ¬сього тут було знайдено понад три тис¤ч≥ к≥сткових  залишк≥в  тварин,  по  ¤ких  вдалос¤  п≥знати  двадц¤ть  два  види ссавц≥в, близько п'¤тнадц¤ти вид≥в птах≥в, а також дек≥лькох вид≥в рептил≥й ≥ амф≥б≥й.   ѕор≥внюючи , вдалос¤ д≥знатис¤ наступне: по-перше, в даний час корм сов став набагато р≥зноман≥тн≥ший; по-друге, ¤кщо в нап≥ввикопних залишках с≥рий щур складав 34 в≥дсотки, то в сучасних на нењ доводитьс¤ вже 44. «в≥дси ц≥лком допустимо припустити, що чисельн≥сть цього гризуна за останн≥ дв≥ст≥ рок≥в пом≥тно зросла.

 ƒруге м≥сце        у живленн≥ сови зайн¤ли ховрахи - в≥дпов≥дно 31 ≥ 36,5 в≥дсотка. ” 1970 роц≥ вийшла в св≥т робота ƒ. яноши ≥ ≈. Ўм≥дта,  присв¤чена  вивченню  б≥олог≥њ  сови  на  величезн≥й  територ≥њ  -  в≥д «ах≥дноњ ™вропи ≥ ѕ≥вн≥чноњ јфрики до «абайкаль¤ включно. ” н≥й автори, окр≥м  сучасних  даних,  узагальнили  результати  анал≥зу  копалин  погадок.

–озб≥р погадок представл¤Ї безперечний ≥нтерес ≥ ≥з загальноњ, фаун≥стичноњ точки  зору.  ” р¤д≥ випадк≥в  в≥н  дозвол¤Ї  уточнити  на¤вн≥сть,  розповсюдженн¤ ≥ чисельн≥сть багатьох др≥бних ссавц≥в у минулому ≥ сьогоденн≥. “ак, в 1953 роц≥, вивчаючи  живленн¤  сипухи  по  погадкам  з  —удану,  –ене  Ћавока  ви¤вив  залишки тушканчик≥в, р≥зних п≥щанок, ≥ ≥нших вид≥в, причому п'¤ть з них доти не наголошувалис¤ в дан≥й м≥сцевост≥. ”  1962-1963  роках  Ѕи.  ћ.  ѕетров  в  погадках  вухатоњ  сови  з предгор≥й «ах≥дного “¤нь-шан¤ ви¤вив б≥лозубку-мал¤тка (Suncus etruscus), що дл¤  фауни  цього  району  просто  дивно.  ѕод≥бних  приклад≥в  можна привести немало. ѕроте в погадках збер≥гаютьс¤ залишки не вс≥х тварин, ¤кими харчуютьс¤ сови. [2,c.78]

ƒавно   в≥дм≥чено що сови не       сприймають червоного кольору. ÷им скориставс¤  ще  –оберт  ‘≥нлей,  що широко  застосовував  л≥хтар≥  з  червоними стеклами дл¤ вивченн¤ повед≥нки н≥чних тварин.  “акий же прийом використовував X. Ќ. —аутерн. …ому вдалос¤ ви¤вити в меню сов абсолютно неспод≥ване блюдо - дощових черв'¤к≥в. ѕ≥зн≥ше за них  знаходили ≥  ≥нш≥ орн≥тологи, що вивчали сов.  ÷е вражаюче, оск≥льки черв'¤ки повзають практично безшумно ≥, отже, при њх розшуку сови користуютьс¤ не слухом. ћи вже говорили про те, що пташен¤та р¤ду сов далеко не регул¤рно в≥дригують погадки.  ќтже,  метод  розбору  погадок  дл¤  вивченн¤  живленн¤  пташен¤т неприйн¤тний. «≥бран≥ у гн≥зд погадки, ¤к правило, належать або дорослим птахам, або пташен¤там, що значно п≥дросли.[7,c.47]

ƒл¤ з'¤суванн¤ характеру живленн¤ сов в гн≥здовий пер≥од прот¤гом дек≥лькох рок≥в  використовували метод фотографуванн¤ дорослих птах≥в, що п≥дл≥тають з кормом дл¤  птенцов. «йомку птах≥в  проводили з укритт¤-намету фотокамерою з телеоб'Їктивом. ўо дозволило судити про ¤к≥сний склад њж≥. «а допомогою фотоапарата вдалос¤, наприклад, довести певну схильн≥сть до р≥зноман≥тних харчових зв'¤зк≥в.        ќкр≥м комах, ¤к≥ складали основу живленн¤  пташен¤т, ц¤ сова пер≥одично приносила, особливо в уран≥шн≥й годинник, др≥бних гороб'¤чих птах≥в, кажан≥в ≥ ≥н.

ћетод   вивченн¤   живленн¤   пташен¤т   був   розроблений   в   п'¤тдес¤тих   роках лен≥нградськими            орн≥тологами  ј. —. ћальчевським ≥ Ќ. ѕ.  адочниковим. —початку вони його застосовували дл¤ прижиттЇвого                 досл≥дженн¤      живленн¤ переважно гн≥здових пташен¤т комахоњдних птах≥в. 

÷ей  метод  заснований на зовн≥шн≥й  перет¤жц≥  стравоходу  пташен¤ти,  що виключаЇ  проковтуванн¤  њж≥,  що дозвол¤Ї отримувати в≥д одного ≥ того ж пташен¤ти, не вбиваючи його, дес¤тки харчових проб. ѕ≥зн≥ше ц¤ методика була усп≥шно застосована –. ј.—еменовим в л≥состеп≥ «аураль¤ при вивченн≥ вухатих сов. јле сл≥д сказати, що жоден з приведених метод≥в окремо не в змоз≥ розкрити вс≥Їњ р≥зноман≥тност≥ харчових зв'¤зк≥в сов.  “≥льки поЇднуючи р≥зн≥ методики з обов'¤зковим спостереженн¤м за полюючими птахами в природ≥, можна достатньо вичерпно в≥дпов≥сти на питанн¤, кого ночами наздоган¤ють сови. « ц≥Їю метою корисно використовувати спец≥альн≥ прилади н≥чного баченн¤ - ноктов≥зори, що дозвол¤ють вести польов≥ в≥зуальн≥ спостереженн¤ в повн≥й темнот≥!

2.3 –езультати досл≥дженн¤ особливостей живленн¤ вухатоњ сови на стац≥онарних д≥л¤нках.

¬идовий  склад  жертв  хижака,  тобто характер його  живленн¤, визначаЇтьс¤ перш за все його власними розм≥рами ≥ способом полюванн¤. Ќеобх≥дно також, аби зб≥гавс¤ ритм добовоњ активност≥ жертви ≥ хижака.

–итм  добовоњ  активност≥.  як  вже  наголошувалос¤,  дл¤  б≥льшост≥  сов характерна смеркова ≥ н≥чна активн≥сть. —ова, що зголодн≥ла за день, розпочинаЇ полювати  зазвичай в≥дразу  ж  п≥сл¤ заходу сонц¤.  Ѕлизько п≥вноч≥  настаЇ  спад ≥нтенсивност≥ полюванн¤ або вона нав≥ть припин¤Їтьс¤, та перед св≥танком спостер≥гаЇтьс¤ новий п≥к д≥¤льност≥. ¬≥дм≥чено, що в темн≥, хмарн≥ ноч≥ сови менш активн≥, чим  в  м≥с¤чних. ” похмуру погоду сови з вечора вил≥тають на полюванн¤ ран≥ше, н≥ж в безхмарну.

ѕро  те,  що  активн≥сть  сов  пов'¤зана  з  осв≥тлен≥стю,  говор¤ть  ≥  останн≥ роботи  ћ≥коли  ’еймо,  в  ¤ких  пор≥внюЇтьс¤  час  максимальноњ  мисливськоњ д≥¤льност≥ сов у ‘≥нл¤нд≥њ, јвстр≥њ, Ўвец≥њ ≥ Ќорвег≥њ.   ¬сюди   пора   наступу  сут≥нк≥в визначала ≥ час пильнуванн¤ цих птиць.[10,c.245]

√. ј. Ќов≥ков в≥дзначаЇ, що пер≥од активност≥ сов в л≥состепових д≥бровах, вл≥тку складаЇ всього ш≥сть-с≥м годин на добу, тобто в≥н значно менший, н≥ж у денних хижих птах≥в. ÷ей факт св≥дчить, наск≥льки ≥нтенсивно повинне прот≥кати полюванн¤ сов.[9,c.86]

—.  Ќ.  √атенхаузену  вдалос¤  показати  експериментально, що  фотопер≥одизм регулюЇ  газообм≥н  у  сов  ≥  що  ≥нтенсивн≥сть  його  повн≥стю  корелюЇ  ≥з зм≥ною добов≥й активност≥. “ак, ¤кщо у денних хижак≥в, наприклад борив≥три, дихальний коеф≥ц≥Їнт зменшуЇтьс¤ в≥д 0,76 вдень до 0,74 вноч≥, то у н≥чних птах≥в, наприклад у вухатоњ сови, в≥н зб≥льшуЇтьс¤ з 0,76 вдень до 0,83 вноч≥.

Ќе залишаЇтьс¤ пост≥йноњ прот¤гом доби ≥ температура т≥ла сов. ўе в початку цього стол≥тт¤ —. —импсоном ≥ ≤. √албрайтом було переконливо показано, що температура у сов вноч≥ вище, н≥ж вдень, ≥ зм≥ни њњ зб≥гаютьс¤

≥з зм≥ною пер≥од≥в активност≥ ≥ спокою. Ѕ≥льше того, Ї дан≥, що де¤к≥ сови вдень впадають в особливий ф≥з≥олог≥чний стан - своЇр≥дний транс.

÷≥каво, що п≥двищений р≥вень газообм≥ну сов з вечора до ранку, ¤к ви¤вили  експерименти  ј.  Ќ.  —егал¤  на  птахах,  що м≥стилис¤  в  невол≥,  може пор≥вн¤но легко зм≥нюватис¤. ƒл¤ нас це ц≥каво тим, що сови, мабуть, досить легко можуть перебудовуватис¤ внутр≥шньо ≥ зм≥нювати час своЇњ активност≥.

Ќа час активност≥ сов, можливо, впливаЇ ≥ температура навколишнього середовища. ќснову  ж рац≥ону сов складають перш за все тварини, активн≥ в н≥чний ≥ смерковий годинник. ћожлив≥сть регул¤рноњ здобич≥ корму совами визначаЇтьс¤ не т≥льки зб≥гом пер≥од≥в активност≥ жертви ≥ хижака, але ≥  сп≥вв≥дношенн¤м  њх  розм≥р≥в.  ≤ншими  словами,  жертва  маЇ  бути  п≥д силу хижаков≥. ¬ пор≥вн¤нн≥ з  денними хижаками сови загалом птахи не  велик≥, а швидше  середн≥.  ѕрим≥тно,  що  розм≥ри  дорослих  сов    стаб≥льн≥ш≥,  н≥ж  њх  вага. ќстанн≥й  в   неспри¤тлив≥  пер≥оди  житт¤  може  р≥зко  знижуватис¤.  ќсобини, що втратили нав≥ть до сорока в≥дсотк≥в ваги, ¤к показали спостереженн¤ Ќ≥лса ’еглунга ≥ ≈р≥ка Ћансгрена за совами в Ўвец≥њ, при нормал≥зац≥њ умов ≥снуванн¤ швидко його в≥дновлюють. —хож≥ дан≥ Ї ≥ дл¤ ≥нших вид≥в сов.

јле ¤к би сови не були ненажерлив≥, в≥дразу заковтнути велику к≥льк≥сть њж≥ вони не можуть, оск≥льки у них в≥дсутн≥й зоб. ћожливо, з ц≥Їю особлив≥стю пристрою стравоходу (у денних хижих птах≥в, наприклад, зоб Ї) у сов ≥ зв'¤зане одне з ц≥кавих, ¤вищ в њх повед≥нц≥ - запасанн¤ њж≥. явище це поки що вивчено недостатньо добре. ћ. ј. ћензб≥р описав випадок, коли вухата сова ховала недоњдену частину здобич≥, зариваючи њњ в лист¤, ≥ п≥зн≥ше прил≥тала до цього тайника.

ѕроте поверненн¤ до здобич≥ - це ще не запасанн¤ корму в повному розум≥нн≥ слова. “ака повед≥нка швидше говорить про на¤вн≥сть пам'¤т≥ у птах≥в. —ови ж робл¤ть ≥ справжн≥  запаси,  розрахован≥  на  використанн¤  в майбутньому. 

Ќенажерлив≥сть ≥ ум≥нн¤ запасати корм про запас  дивовижним чином поЇднуютьс¤ у сов ≥з здатн≥стю пор≥вн¤но довго голодувати. ƒва-три дн≥ без њж≥ сови  перенос¤ть  без  пом≥тного  пригнобленн¤.  „и п'ють сови воду? ” природ≥ п'ючу воду сову бачити не доводилос¤. …мов≥рно, вони задовольн¤ютьс¤ водою, що отримуЇтьс¤ з тваринною њжею.

як ≥ денн≥ хиж≥ птахи, сови схоплюють здобич  не  дзьобом,  а  к≥гт¤ми.  Ќайчаст≥ше    вони  утримують  жертву  одн≥Їю  лапою, причому др≥бну здобич - мишу беруть не упоперек т≥ла, а уподовж. ѕри цьому жертва ви¤вл¤Їтьс¤  затиснутою   м≥ж   двома   зовн≥шн≥ми  (трет≥м  ≥   четвертим)  ≥   двома внутр≥шн≥ми (першим ≥ другим) пальц¤ми, к≥гт¤ми ¤ких ≥ заколюЇтьс¤. ” ц≥й справ≥ к≥готь четвертого пальц¤ бере м≥н≥мальну участь. ƒзьоб служить совам лише  дл¤  подр≥бненн¤  здобич≥.  ѕроте  багато  сов  вважають  за краще ловити  таких тварин, ¤ких в змоз≥ проковтнути ц≥лком. Ќа в≥дм≥ну в≥д денних хижих птах≥в у сов розвинен≥ сл≥п≥ кишки, ¤к≥, ¤к в≥домо,  призначен≥  дл¤  засвоЇнн¤  трудноперевар≥ваЇмой њж≥  рослинного походженн¤. “ому дл¤ хижак≥в в ц≥лому вони не характерн≥. ѕрисутн≥сть же њх у сов можна по¤снити, по-перше, спадщиною далеких предк≥в, а по-друге, ≥ це нам здаЇтьс¤ найб≥льш в≥рог≥дною, вторинною осв≥тою унасл≥док звички заковтувати здобич по можливост≥ ц≥лком. ¬ цьому випадку разом з мишею сова поглинаЇ ≥ вм≥ст њњ шлунку - нап≥впереварен≥ рослинн≥ залишки. Ќав≥ть тод≥, коли жертва поЇдаЇтс¤ по частинах, - а робитьс¤ це б≥льш≥стю сов, особливо при деф≥цит≥ корму, вельми нерозб≥рливо, - пожираЇтьс¤ все, що можна в≥д≥рвати ¤ проковтнути, зокрема шлунок, к≥стки ≥ шерсть.  [11,c.68]

„ому, проте, сови не вињдають у здобич≥ переважно м'¤за, ¤к це робить б≥льшостей  денних хижих     птах≥в?     

ћожливо, диференц≥йоване пожиранн¤  жертви  дл¤  сов  скрутно, оск≥льки  вони  дуже  погано  бачать  на близьк≥й в≥дстан≥. јле мислимо ≥ ≥нше припущенн¤: дл¤ нормальноњ життЇд≥¤льност≥ совам необх≥дна р≥зноман≥тна њжа зокрема ≥ нап≥впереварена рослинна маса. ÷е питанн¤ вимагаЇ спец≥ального вивченн¤.

—постереженн¤ показують, що далеко не все, що сови проковтують, вони можуть переварити:  у  шлунок  часто  потрапл¤Ї  дуже багато шерст≥,  п≥р'¤  ≥  к≥сток. Ќеперетравлена частина њж≥ - спресован≥ грудки - регул¤рно в≥дригуЇтьс¤ совою у вигл¤д≥ погадок. ƒл¤ сов погадки набагато характерн≥, чим дл¤ денних хижак≥в. ѕроцес викиданн¤ погадки у сов досить тривалий. —постер≥гаючи за совою, зазвичай можна передбачити цю под≥ю ще за чверть години до його початку. ќзнакою, в≥щуючою по¤ву погадки, служить часте Ђпоз≥ханн¤ї. ≤нод≥ створюЇтьс¤ враженн¤, що  птах чимось поперхнувс¤. ѕер≥одично п≥р'¤ на  шињ сови то в≥дкопилюютьс¤, то знов приймають звичайне положенн¤ ≥ птах неначе робить ковтальн≥ рухи.

—овина погадка формою Ї цил≥ндром з одним округлим ≥ другим, ¤к правило, загостреним к≥нцем. ” б≥льшост≥ мише¤дних вид≥в зовн≥ вона здаЇтьс¤ такою, що суц≥льно складаЇтьс¤ з шерст≥. ѕроте коштуЇ њњ размельчить, ¤к усередин≥ ви¤вл¤Їтьс¤ маса к≥сток, включаючи нав≥ть ц≥л≥ черепи гризун≥в. —под≥ваЇтес¤ в одн≥й погадке  ми  знаходимо  залишки  двох-трьох   зв≥р≥в.  ѕо  розм≥рах  погадки  сильно вар≥юють.

÷≥каво,  що  пташен¤та  багатьох  сов  в≥дригують  погадки  лише  в  п≥зньому в≥ц≥ ≥ робл¤ть це далеко не регул¤рно. ћожливо, що в пер≥од ≥нтенсивного зростанн¤ пташен¤т њжа засвоюЇтьс¤ б≥льш повно, а частина речовини к≥сток йде на формуванн¤ њх власного скелета. ѕроте основна причина в≥дсутност≥ погадок, ймов≥рно, криЇтьс¤ в тому, що ' у перш≥ тижн≥ житт¤ сов¤т батьки дають њм найм'¤кш≥ шматочки, а шк≥ру, к≥стки ≥ ≥нше проковтують сам≥.

–≥хард  ларк, пор≥внюючий погадки денних хижих птах≥в ≥ сов,

указуЇ, що  в  погадках  дорослоњ  сови,  к≥стки  складають  близько  44 в≥дсотк≥в (суха вага), а польового лун¤ - р≥дк≥сн≥ б≥льше 17 в≥дсотк≥в. ѕри цьому в погадках лун¤     к≥стки нав≥ть др≥бних гризун≥в ви¤вл¤ютьс¤ значно б≥льш роздробленими, н≥ж в погадках сови. ќт чому погадки у сов на дотик завжди щ≥льн≥ш≥, н≥ж у денних хижак≥в.

ƒивно, що при повному переварюванн≥ м'¤зовоњ тканини в шлунках сов майже  ц≥лком  збер≥гаютьс¤  нав≥ть  др≥бн≥  к≥стки,  а  черепи,  наприклад,  наст≥льки очищаютьс¤, н≥би њх виварювали дл¤ науковоњ колекц≥њ. ƒо реч≥, схожу картину можна спостер≥гати у де¤ких ракшеобразних, зокрема у зимородка, у ¤кого в погадках чудово збер≥гаютьс¤ не т≥льки ¤кнайтонш≥ к≥стки риб, але ≥ луска.

ўе ќскар ’айнрот, зважаючи на ам≥ачний запах, вит≥каючий в≥д погадок, припустив, що шлунковий с≥к сов маЇ не кислу, ¤к у вс≥х птах≥в, а лужну реакц≥ю. ѕроте спец≥альне вивченн¤ цього питанн¤ ƒ≥тр≥хом —тарком ≥ јбертом Ѕарниколом показало, що у звичайноњ не¤сит≥, вухатоњ сови ≥ сипухи основу шлункового соку складаЇ все ж таки не ам≥ак, а сол¤на кислота. ”творенн¤ ам≥аку                 у погадках швидше за все ¤вище вторинне, викликане   гнитт¤м неперетравлених частин њж≥. ÷им, проте, не заперечуЇтьс¤ своЇр≥дн≥сть травленн¤ сов.

 —еред  сов  немаЇ  лише  вид≥в, що регул¤рно годуютьс¤ плазунами. ≤ це зрозум≥ло - адже б≥льш≥сть ¤щ≥рок ≥ зм≥й, принаймн≥ в пом≥рних широтах, активно переважно в денний час, що затруднюЇ зустр≥ч з ними. ЌемаЇ серед сов ≥ вузькоспец≥ал≥зованих падалЇЇдов, а також рослиноњдних вид≥в. ќсновним об'Їктом полюванн¤ дл¤ двох третин  вс≥х  в≥домих  вид≥в  сов  служать  гризуни.   омахо¤дн≥сть характерна дл¤ сов др≥бноњ ≥ середньоњ величини.

≤снують  ≥  ≥нш≥  аспекти  взаЇмин  хижака  ≥  жертви.  як вважають  багато  досл≥дник≥в,  хижак  Ї  одним  з  серйозних  чинник≥в природного в≥дбору. ≤ д≥йсно, в лапи сов потрапл¤ють перш за все хвор≥, дефектн≥,  незвично  забарвлен≥  або  так≥, що втратили  своњ  притулки  особини.  ¬илученн¤ таких зв≥р≥в з попул¤ц≥њ, виключенн¤ њх з розмноженн¤ безумовно корисно дл¤ вигл¤ду. [11,c.234]

¬≥домий  рад¤нський  еколог  ≤.  —т.   ожанчиков,  з≥ставл¤ючи  багато¤дн≥сть тварин  ≥  м≥нлив≥сть середовища,  вказував,  що  при  будь-

¤кому  ступен≥  багато¤дност≥ особини  збер≥гають  певну харчову  спец≥ал≥зац≥ю. ÷е  виражаЇтьс¤  перш за все  в  переважному  поњданн≥  улюбленого  дл¤  даного  тваринного  корму. „асом           багато¤дн≥сть        стаЇ вимушеною. ¬она дозвол¤Ї виду пережити неспри¤тлив≥ кормов≥ умови. «м≥на чисельност≥ ≥ доступност≥ жертв по сезонах також приводить до багато¤дност≥. «в≥дси зрозум≥ло, чому б≥льш≥сть сов, ведучих .оседлий спос≥б житт¤, в принцип≥ - багато¤дн≥ хижаки.

“реба сказати, що визначенн¤ ступен¤ ≥злюбленност≥ корму - справа нелегка, у зв'¤зку з чим  до останнього часу питанн¤ цей ще далекий в≥д р≥шенн¤. Ѕагато орн≥толог≥в вважають, що виб≥рков≥сть живленн¤ залежить в≥д доступност≥ жертви дл¤ хижака. ≤нш≥ ж вважають, що в процес≥ полюванн¤ сови все ж таки в≥ддають перевагу тому  або  ≥ншому  виду  жертви.  ¬≥дм≥нност≥ в  живленн≥ самц≥в ≥  самок у  сов, очевидно, пов'¤зан≥ з  характером статевого диморф≥зму цих птах≥в. «азвичай масивн≥ша самка ви¤вл¤Їтьс¤ менш повороткою  ≥,  отже,  задовольн¤Їтьс¤  менш  пересувний,  хоча  нер≥дко  ≥ крупн≥шою здобиччю.

ћисливська д≥л¤нка ≥ конкурентн≥ стосунки. ќхота в безпосередн≥й близькост≥ в≥д гн≥зда - звичайне ¤вище дл¤ б≥льшост≥ сов. –озм≥ри мисливських д≥л¤нок, природно, неоднаков≥ у  р≥зних вид≥в  ≥  в  р≥зне по  велик≥й к≥лькост≥ корму сезони ≥ роки. ” в≥дносинах м≥ж собою р≥зн≥ види сов,  ¤к правило, не  ви¤вл¤ютьс¤ пр¤мими конкурентами. ѕрикладом можуть служити що нер≥дко мешкають по сус≥дству звичайна не¤сить ≥ вухата сова. ѕри цьому ¤кщо не¤сить полюЇ найчаст≥ше на гал¤винах усередин≥ л≥су, то вухата сова, кубл¤чись тут же, за здобиччю л≥таЇ на л≥сов≥ узл≥сс¤.  якщо  перша  полюЇ  ≥з  зас≥дки,  то  дл¤  другоњ  достатньо характерний ≥ пошуковий  пол≥т.  Ќарешт≥,  ¤кщо  у  звичайноњ не¤сит≥  харчовий  спектр  вельми широкий  ≥  пол≥вки  не  складають  обов'¤зковоњ  основи рац≥ону,  то  вухата  сова вважаЇ за краще харчуватис¤ мишопод≥бними гризунами переважно пол≥вками. ѕриродно,  що  ц≥  сови,  що по-р≥зному  реагують  на  зм≥ну  чисельност≥ звичайноњ пол≥вки, не можуть розгл¤датис¤ ¤к харчов≥ конкуренти. ѕриблизно так само йде справа ≥ з б≥льш≥стю ≥нших сов.

 онкурентними  стосунками  м≥ж  р≥зними  видами  ≥нод≥  по¤снюють, наприклад, випадки нападу пугача на болот¤ну або вухату сову, на будинкового сича ≥ тому под≥бне. ≤ д≥йсно, под≥бн≥ факт≥в в≥дом≥ немало.

ƒовелос¤  проанал≥зувати причини  близько  ста  випадк≥в  загибел≥  сов.  «  них  б≥льше дев'¤носта ви¤вилис¤ н≥чим не виправданим знищенн¤м. ≤нод≥        сови  гинуть  в≥д     недол≥ку корма, але част≥ше в≥д поЇднанн¤ неспри¤тливих кормових ≥ суворих кл≥матичних умов.  ћаксимальна смертн≥сть  дорослих  особин  доводитьс¤  на  с≥чень  -  березень,  тобто  на  пер≥од передгн≥здовоњ коч≥вл≥.  [11,c.78]

ћасова  загибель  звичайних  не¤ситей,  вухатих  сов  ≥ сипух в≥дм≥чена Ќ. ≤. √авр≥ленко на ”крањн≥ в сувору ≥ малокормну зиму 1963/64 року.  ќрн≥тологи  Ќ.  ћ.  Ћ≥тв≥ненко  ≥  ё.  —т.  ЎибаЇв,  працюючи  в  —удзухинськом запов≥днику,  пер≥одично  ви¤вл¤лис¤  св≥дками  загибел≥  уссур≥йських  совок, що знесил≥ли в пер≥од ос≥нн≥х м≥грац≥й. «алишки цих сов вони знаходили на морському берез≥. як видно з         приведених         приклад≥внезважаючи на в≥дсутн≥сть спец≥ал≥зованих ворог≥в, можливостей загинути у  сов  все ж таки  предостатньо.

¬исновки до другого розд≥лу

—тосунки м≥ж хижаком ≥ жертвою - питанн¤ вельми складне ≥ багато в чому дискус≥йне. «а гн≥здовий сезон в середн≥ за чисельн≥стю гризун≥в роки пари вухатих сов знищуЇ на своњй д≥л¤нц≥ не б≥льше чотирьох-шести в≥дсотк≥в всього населенн¤  гризун≥в,  головним чином  пол≥вок.  «азвичай  же  цей  показник  не перевищуЇ двох в≥дсотк≥в. ¬раховуючи виключно висок≥ темпи розмноженн¤ гризун≥в  ≥  значно    нижч≥  сов,  в даному випадку  говорити  про  реальну можлив≥сть  масового  знищенн¤  жертви  хижаком  не можна.  ƒо  аналог≥чного виводу прийшли ≥ румунськ≥ орн≥тологи ћ. √амар ≥ в. Ўнапп, ¤к≥ в теч≥ю 1957-1968 рок≥в в колон≥њ вухатих сов, що складаЇтьс¤ з двадц¤ти особин, з≥брали близько п'¤тнадц¤ти тис¤ч погадок. ѓх розрахунки показали, що на пол¤х сови, що примикають до л≥су, виловлювали по 0,3-7,6 екземпл¤ра гризун≥в з одного гектара, тод≥ ¤к щ≥льн≥сть населенн¤ гризун≥в тут була в середньому 450 особин на гектар. як видно, в≥дсоток вилученн¤ жертв з попул¤ц≥њ н≥кчемний.

ћисливськ≥ звички вухатоњ сови вивчав ¬. —. ¬оронецкий. …ому вдалос¤ з'¤сувати, що в  безв≥тр¤н≥ тих≥ дн≥ сови в≥дправл¤ютьс¤ на полюванн¤, ¤к т≥льки сонце сховаЇтьс¤ за л≥с. ƒо оп≥вноч≥ вони зазвичай л≥тають невисоко над землею, сходу кидаючись на в≥дм≥чену жертву. Ќ≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ ≥ уран≥шнЇ полюванн¤. ѕроте в найб≥льш темну частину ноч≥, а також при в≥тр≥, що шелестить лист¤м, або при дощ≥, що мжичить, супроводитьс¤ стукотом крапель об п≥дстилку, сови вважають за краще полювати з пр≥сади. ” такому раз≥ вони вибирають д≥л¤нки, що знаход¤тьс¤ в Ђв≥тров≥й т≥н≥ї л≥сових масив≥в, в ¤рах ≥ нав≥ть п≥д прикритт¤м  споруд.  як  пр≥сади  використовують,  наприклад,  самотн≥ дерева, що усохнули,  стовпи,  огорож≥,  що дозвол¤ють  зручно  розташуватис¤  в  двух- чотирьох метрах над землею. “реба в≥дм≥тити, що здобич птаха в галаслив≥ ноч≥ в два-три рази менше, н≥ж в тихих. ѕри особливо сильному в≥тр≥ або дощ≥ вухата сова не полюЇ взагал≥. як показали спостереженн¤ ¬. ≤. јбеленцева ≥ ј. —. ”манською, взимку  п≥д час  годуванн¤  вухата  сова  обл≥таЇ  за  н≥ч  до  ста  квадратних к≥лометр≥в. Ќа ц≥й площ≥ може полювати в≥дразу в≥с≥м-дес¤ть особин. ѕроте в пер≥од гн≥здуванн¤ доросл≥ птахи здобувають основну частину њж≥, р≥дко в≥ддал¤ючись в≥д гн≥зда б≥льш н≥ж на п≥вк≥лометра. ƒл¤  гн≥здуванн¤  вухата  сова  найчаст≥ше    використовуЇ  стар≥  споруди вранових  птах≥в.  ѕроте  нер≥дко  вона  в≥дбираЇ  у  ворон  ≥  нов≥  гн≥зда.  ¬исота розташуванн¤ житла може бути ≥ незначною - всього два-чотири метри, ≥ вельми  ≥стотною  -  до  двадц¤ти  п'¤ти  метр≥в.  ѕри  вибор≥  гн≥зда  в≥ддаЇтьс¤ перевага спорудам, що знаход¤тьс¤ на в≥чнозелених деревах - соснах або ¤линах, ≥ особливо тим, ¤к≥ розташован≥ у самого стовбура. Ќа лист¤них породах сов  б≥льше всього  привертають  закрит≥  гн≥зда  сороки.  —ови  часом  дек≥лька модерн≥зують сороче житло - розширюють у нього в≥чко ≥ частково розбирають дах. «ручним дл¤ вухатоњ сови ви¤вл¤Їтьс¤ ≥ гн≥здо грака, особливе таке, над ¤ким зверху збудовано ще гн≥здо. ќкр≥м споруд вранових птах≥в, вухата сова займаЇ ≥ гн≥зда хижак≥в - осоЇда, канюка, чорноњ шул≥ки, ¤струбиного сарича ≥ ≥нших. Ќер≥дк≥ -случањ гн≥здуванн¤ в нап≥вдуплах ≥ дуплах. ЅуваЇ, що одна ≥ та ж  гн≥здова споруда використовуЇтьс¤ совами два  роки  п≥др¤д. ”  степових районах пташен¤та ≥нод≥ вивод¤тьс¤ ≥ пр¤мо на земл≥, на прим≥тивному вистиланн≥ з др≥бних сухих травичок ≥ совиного п≥р'¤. ” голодн≥ роки частина птах≥в не розмножуЇтьс¤, тод≥ ¤к в Ђмишаст≥ї можливе повторне виведенн¤ пташен¤т. ѕри ранньому таненн≥ сн≥гу вухата сова приступаЇ до в≥дкладанн¤ ¤Їць вже в перших числах кв≥тн¤, а на п≥вдн≥ ареалу - в березн≥. ” п≥зню весну розмноженн¤ дек≥лька затримуЇтьс¤ ≥ св≥ж≥ кладки попадаютьс¤ аж до к≥нц¤ травн¤. “ака пластичн≥сть гн≥здовоњ повед≥нки приводить до того, що в ц≥лому пер≥од розмноженн¤ у ц≥Їњ сови ви¤вл¤Їтьс¤ значно розт¤гнутим. ѕовна кладка м≥стить 4-5, нер≥дко 6-7 ≥ нав≥ть 9 ¤Їць, р≥дко - 10. яйц¤ б≥л≥, звичайноњ дл¤ сов ел≥псоњдноњ форми, середн≥ розм≥ри њх 41,4X33,3 м≥л≥метра. “≥льки що в≥дкладен≥  ¤йц¤  важать  27-29  грам≥в.

¬≥дкладанн¤  ¤Їць  в≥дбуваЇтьс¤  через  н≥ч. ЌасиджуЇ самка. “ривал≥сть насиджуванн¤, мабуть, коливаЇтьс¤ в≥д 25 до 28 а деколи ≥ до 30 д≥б.

 ѕрим≥тно, що ¤йц¤ з одн≥Їњ кладки часом ≥нкубуютьс¤ р≥зне число дн≥в. Ќами неодноразово наголошувалос¤ одноразове вилупленн¤ два ≥ нав≥ть трьох пташен¤т в кладках, де насиджуванн¤ напевно почалос¤ п≥сл¤ по¤ви в гн≥зд≥ першого ¤йц¤. якщо врахувати ≥нтервали у в≥дкладанн≥ ¤Їць, що дос¤гають двох д≥б, то   р≥зниц¤   в   тривалост≥  ≥нкубац≥њ   окремих   ¤Їць   вийде   вельми ≥стотною. ѕриродний в≥дх≥д в гн≥зд≥ вухатоњ сови нер≥дко буваЇ великим. «азвичай одно-два ¤йц¤ ви¤вл¤ютьс¤ баз≥ками або ≥з загиблим зародком.  р≥м того, частина пташен¤т гине в перш≥ дн≥ житт¤. «рештою до м≥с¤чного в≥ку доживаЇ в кращому раз≥ дв≥ третини пташен¤т.

Ќовонародженого совен¤ти важить близько 20 грам≥в ≥ покритий б≥лим, в≥дносно негустим  пухом,  кр≥зь  ¤кий  просв≥чуЇ  рожева  шк≥ра.  ќч≥  ≥  вушн≥ отвори закрит≥, ≥ сам в≥н здаЇтьс¤ на р≥дк≥сть безпорадним. ѕроте варто до пташен¤ти доторкнутис¤, ¤к в≥н тут же п≥дн≥маЇ голову ≥ похитуЇ нею у пошуках принесеноњ њж≥. «алишившись один, совен¤ швидко остигаЇ ≥ починаЇ попискувати. Ќа п'¤ту н≥ч вага совен¤ти подвоюЇтьс¤ ≥ в≥н прозр≥ваЇ. ”  багатьох пташен¤т в  цьому в≥ц≥ в≥двалюЇтьс¤ ¤Їчний зуб. “ижнев≥ пташен¤та вже робл¤ть спроби вставати на ноги, свербл¤ть, а зголодн≥вши, виданий тих≥ звуки, що деренчать. Ќа спин≥, шињ ≥ плечах у сов¤т до цього часу вже розкриваютьс¤ пеньки п≥р'¤ другого нар¤ду пташен¤ти.

 

 

 

 

¬»—Ќќ¬ »

¬л≥тку  на долю  мишопод≥бних  гризун≥в  в  погадках  вухатоњ  сови доводитьс¤  95-100  в≥дсотк≥в. «овс≥м  недавно  чисельн≥сть  вухатоњ  сови  в  б≥льшост≥  район≥в  була достатньо  високою,  але  останн≥ми роками  вона  впала.  Ѕудучи  одн≥Їю  з  найб≥льш дов≥рливих сов нашоњ фауни, ц≥ птахи легко потрапл¤ють п≥д постр≥л горе-мисливц≥в. јле Ї ≥ ≥нш≥ причини скороченн¤ чисельност≥ вухатоњ сови.

–оберт ћерц, що спостер≥гав за цими птахами в «ах≥дн≥й ≈вропе, вважаЇ, що зимов≥ скупченн¤ вухатих сов тим численн≥ше, чим сувор≥ше зима. ѕроте залишаЇтьс¤ незрозум≥лим, в чому ж, власне, пол¤гаЇ дл¤ них вигода сусп≥льного житт¤.

¬зимку част≥ше, н≥ж в ≥ншу пору року, багато особин тримаютьс¤ у населених пункт≥в, а ≥нод≥ нав≥ть в крупних м≥стах. ѕроте до к≥нц¤ лютого птахи зазвичай зникають. ” березн≥ майже усюди починаЇтьс¤ ≥нтенсивний прол≥т њх, ¤кий на п≥вноч≥ ареалу до середини кв≥тн¤ вже  практично завершуЇтьс¤. ƒо  цього  часу б≥льш≥сть пар  займають гн≥здов≥ д≥л¤нки ≥ приступають до токуванн¤.

—клад њж≥ вухатоњ сови взимку мало в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д л≥тнього. ѕонад ш≥сть тис¤ч погадок ц≥Їњ сови в зимовий сезон було з≥брано ¬. ≤. јбеленцевим ≥ ј. —. ”манськой. ≤  левову частку рац≥ону сов (85-92 в≥дсотки зустр≥чей) склали гризуни - миш≥ ≥ пол≥вки. ’оча зловити птаха ц≥й сов≥ не  так-то просто, залишки останн≥х зустр≥лис¤ в  семи в≥дсотках випадк≥в. ÷е найчаст≥ше була садова в≥вс¤нка, а також зеленушка, сн≥гур, звичайна в≥вс¤нка, будинковий горобець. ƒуже схож≥ результати дав огл¤д трьох тис¤ч погадок ≈.  ѕ.  јн≥симовим. «а  його  даними, основу зимового живленн¤ сов  в антропогенному  ландшафт≥  складають  також  найб≥льш  масов≥  види гризун≥в - с≥ра пол≥вка, будинкова ≥ л≥сова миш≥.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

1.                яцюк ™.ќ. ‘ауна др≥бних ссавц≥в за даними анал≥зу пелеток с≥роњ сови Ц —-ѕетербург, 2008р.

2.                «агороднюк ≤.¬. –оди зв≥р≥в сх≥дноЇвропейськоњ фауни та њх украњнськ≥ назви. „астина 1. «агальн≥ положенн¤.  омахоњдн≥, кажани та хиж≥ // ¬≥сник Ќац≥онального науково-природничого музею ЌјЌ ”крањни. Ц 2001. Ц ¬ип.1. Ц —. 113Ц132.

3.                «ор¤  ќ.¬.  —савц≥  ’арк≥вськоњ  област≥  та  њх  видове  багатство  //  Ќауковий  в≥сник  ”жгородського ун≥верситету. —ер≥¤ б≥олог≥¤. Ц 2005. Ц ¬ип.17. Ц —. 155Ц164.

4.                 узнЇцов  ¬.,   ондратенко  ќ.  ћ≥кротер≥офауна  запов≥дних  територ≥й  Ћуганщини  за  результатами анал≥зу пелеток хижих птах≥в // «апов≥дна справа в ”крањн≥. Ц 1999. Ц “.5, є2. Ц —. 28Ц29.

5.                 узьменко —.¬. ќпределитель млекопитающих по их остаткам в погадках ушастой совы (Asio otus) и обыкновенной не¤сыти (Strix aluco). Ц  урсова¤ работа. ѕриложение. Ц ћ.: ћ√”, 2005. Ц 9с.

6.                Ћисецкий   ј.—.    ∆ивотный мир   ’арьковской       области      //         ћатериалы         ’арьковского     отдела географического общества ”краины. Ц ’арьков: ’√”, 1970. Ц ¬ып.8. Ц —. 95Ц104.

7.                Ќаглов   ¬.ј.   —ообщества   мелких   млекопитающих   суходольных   дубрав   ¬осточной   ”краины. —ообщение 1. ¬идовой состав и структура сообществ // ¬естник зоологии. Ц 1996. Ц є 4Ц5. Ц —. 42.

8.                Ќебогаткин ».¬. Ёкспресс-определитель млекопитающих (информационно-методическое письмо). Ц  иев: √лавное санэпидуправление, 1987. Ц 25с.

9.                ѕ≥допл≥чко ≤.√. јнал≥з погадок за 1925Ц1929 р. // ћатер≥¤ли до порайонового вивченн¤ др≥бних зв≥р¤т та птах≥в, що ними живл¤тьс¤. Ц  ињв: ¬”јЌ, 1932. Ц ¬ип.1. Ц —. 75Ц76.

10.           ѕ≥допл≥чко  ≤.√.  ѕ≥дсумки  досл≥дженн¤  погадок  за  1924Ц1935  рр.  //  «б.  праць  зоол.  музею.  Ц   .: ¬идавництво јкадем≥њ наук ”–—–, 1937. Ц є19. Ц —. 101Ц170.

11.           ѕукинский ё. Ѕ. ∆изнь сов. —ери¤: ∆изнь наших птиц и зверей. ¬ып. 1. Ћ., »зд-во Ћенингр. ун-та, 1977. 240 с. »л.Ч111. Ѕиблиогр.Ч 73 назв.

12.            Ёкопаспорт ƒнепропетровской области 2010 г.

 

13.           яцюк ≈.ј., Ѕиатов ј.ѕ. ѕривлечение серой не¤сыти (Strix aluco L.) в искусственные гнездовь¤ в ’арьковской  области:  предварительные  результаты  проекта  ЂArk  for  owlsї  //  ѕтицы  бассейна —еверского ƒонца. Ц ’арьков, 2003. Ц ¬ып.8: ћатериалы 7Ц10 совещаний рабочей группы Ђ»зучение и охрана птиц бассейна —еверского ƒонцаї. Ц —. 110Ц112

 

14.           ≤нформац≥¤ з ≥нтернету: http://www.raptor.in.ua

 

 

ƒќƒј“ќ 

 

 

”шаста¤ сова (Asio otus) Ч полулесна¤ птица: она охотитс¤, как правило, в открытом   ландшафте,   а   деревь¤   ей   нужны   лишь   дл¤   отдыха   и   гнездовани¤.

 

 

 «анима¤ чаще всего гнезда ворон или сорок, ушаста¤ сова предпочитает постройки, расположенные у ствола вечнозеленого дерева, например сосны.

 

”  ушастой совы, как и у  многих сов, в  период гнездовани¤ охотитс¤ в

основном самец. Ќасиживает кладку, обогревает и кормит птенцов самка. Ћишь когда сов¤та окрепнут, она тоже начинает вылетать за добычей.

 

 

  ладка ушастой совы содержит четыре-п¤ть, нередко шесть-семь и даже дев¤ть ¤иц. ѕоэтому птенцов у нее почти всегда бывает Ђполное гнездої.

 

 

 Ќебольшое воронье гнездо скоро оказываетс¤ тесным дл¤ сов¤т. ѕокинув его, они располагаютс¤ на соседних ветках.

 

 ѕри  опасности  птенец  ушастой  совы  затаиваетс¤:  глаза  прикрываютс¤,

оперение плотно прижимаетс¤ к телу, а сам совенок выт¤гиваетс¤ Ђстолбикомї. ѕри этом одно крыло, словно щит, надвигаетс¤ на грудь.

 

 

 ≈сли к совенку подойти совсем близко, он принимает характерную позу угрозы и из длинного и тонкого на глазах превращаетс¤ в Ђбольшого и грозногої.