курсова¤      арантинн≥ рослини

«ћ≤—“

¬—“”ѕ

–озд≥л ≤   арантинн≥ рослини

1.1’арактеристика карантинних рослин

1.2≤стор≥¤ карантинних служб.

1.3 арантинн≥ методи.

–озд≥л ≤≤ ƒосл≥дженн¤ карантинного бурТ¤ну Цценхрусу малокв≥ткового

                   2.1 ’≥м≥чн≥ методи винищенн¤ ценхрусу малокв≥ткового

¬»—Ќќ¬ »

Ћ≥тература

¬—“”ѕ

«а останн≥ роки значно зб≥льшивс¤ вв≥з в ”крањну с≥льськогосподарських продукт≥в рослинного походженн¤, нас≥нн¤ ≥ посадкового матер≥алу.

¬одночас зросла ≥ небезпека завезенн¤ небезпечних шк≥дник≥в ≥ хвороб рослин, а також нас≥нн¤ бурТ¤н≥в, що в≥дсутн≥ в ”крањн≥ або на¤вн≥ лише на невеличких осередках. ÷е п≥двищуЇ в≥дпов≥дальн≥сть карантинноњ служби за охорону територ≥њ нашоњ крањни в≥д проникненн¤ карантинних та ≥нших небезпечних шк≥дник≥в ≥ хвороб та бурТ¤нистих рослин, що можуть запод≥¤ти значних збитк≥в с≥льському господарству.

ѕоширенню багатьох шк≥дник≥в ≥ хвороб рослин спри¤Ї розвиток м≥жнародноњ торг≥вл≥ рослинними продуктами. «наЇмо чимало випадк≥в проникненн¤ у нашу крањну небезпечних шк≥дник≥в ≥ хвороб рослин у результат≥ обм≥ну м≥ж науковими установами нас≥нн¤м, саджанц¤ми, цибулинами, бульбами картопл≥ та ≥ншим рослинним матер≥алом, а також у результат≥ завезенн¤ туристами й екскурсантами р≥зноман≥тних рослинних плод≥в ≥ т. д.

«авезен≥ види шк≥дник≥в, хвороб ≥ бурТ¤н≥в нер≥дко знаход¤ть в ≥нш≥й крањн≥ б≥льш спри¤тлив≥ умови дл¤ свого розмноженн¤ ≥ поширенн¤.

” ™вропу з јмерики завезен≥  кровТ¤на попелиц¤, чимало вид≥в червц≥в, картопл¤на гниль Ч ф≥тофтора, американська борошниста роса аірусу, о≥д≥ум винограду, численн≥ бурТ¤ни Ч повилика, канадський др≥бнопелюстник та ≥н.

–озповсюдженн¤ небезпечних шк≥дник≥в, хвороб ≥ бурТ¤н≥в Ї значною м≥рою насл≥дком в≥дсутност≥ належноњ карантинноњ служби, ¤ка б спри¤ла по¤в≥ р≥зноман≥тних небезпечних обТЇкт≥в.

«губними насл≥дками в≥д завезенн¤ ≥ноземних шк≥дник≥в ≥ хвороб рослин Ї катастроф≥чн≥ спустошенн¤ в с≥льському господарств≥, що змусили чимало крањн стати на шл¤х законодавчого регулюванн¤ м≥жнародного товарообм≥ну живими рослинами й ≥ншими рослинними матер≥алами. —тали укладатис¤ м≥жнародн≥ конвенц≥њ й угоди з карантину та захисту рослин, що мали на мет≥ предТ¤вленн¤ до м≥жнародноњ торг≥вл≥ р¤д вимог карантинного пор¤дку, ¤к≥ виключають завезенн¤ разом ≥з рослинними й ≥ншими вантажами небезпечних шк≥дник≥в ≥ хвороб рослин.

ћета курсовоњ роботи Ц визначенн¤ карантинних рослин

ѕредмет курсовоњ роботи Ц  характеристика карантинних рослин.

ќбТЇкт курсового досл≥дженн¤ Ц карантинн≥ рослини.
«авданн¤ досл≥дженн¤:
- розгл¤нути  характеристику карантинних рослин;
- визначити значенн¤ карантинних служб;

- досл≥дженн¤ карантинних рослин.
” процес≥ досл≥дженн¤ використано наступн≥  форми наукового п≥знанн¤:
1. –обота з л≥тературними джерелами;
2. —постереженн¤.

 

–озд≥л ≤   арантинн≥ рослини

1.1’арактеристика карантинних рослин

Ќебезпечний карантинний бурТ¤н
јмброз≥¤ полинолиста - Ambrosia artemisiifolia ≤.

ћорфолого - б≥олог≥чн≥ особливост≥: ѕо зовн≥шньому вигл¤ду нагадуЇ полин звичайний. —тебло - високе (до 200-250 см) з пр¤мим, розгалуженим у верхн≥й частин≥, м≥цним, опушеним стеблом. Ћистки верхн≥ чергов≥, темно-зелен≥, одноперист≥, нижн≥ - подв≥йноперисторозд≥льн≥ з л≥н≥йно-ланцетними частками, супротивн≥, знизу опушен≥.  ор≥нь стрижневий, розгалужений, заглиблюЇтьс¤ в грунт до 4 м ≥ б≥льше.
јмброз≥¤ -однодомна рослина.  —уцв≥тт¤ -кв≥тки з≥бран≥ в розд≥льностатев≥ зелен≥ кошики. „олов≥ч≥ в колосо- або китицепод≥бних суцв≥тт¤х, розташован≥ на к≥нц¤х стебел та г≥лок. ∆≥ноч≥ розм≥щен≥ по одн≥й в пазухах листка або п≥д чолов≥чими суцв≥тт¤ми.
Ќас≥нн¤. ѕл≥д Ц с≥мТ¤нка ‘орма нас≥нини - с≥мТ¤нка без обгортки, ¤йце - або гор≥шкопод≥бна, з одним виступом зверху ≥ 5-6 коротшими по боках, ¤кщо с≥м`¤нка в обгортц≥ то маЇ обернено¤йцепод≥бну форму.  ол≥р зеленувато-с≥рий чи зеленувато-бурий. –озм≥р - довжина 1,5-2,3, ширина ≥ товщина 0,81-1,5 мм. ћаса 1000 нас≥нин - 1,5-2 г.
—ходить наприк≥нц≥ березн¤, в травн≥. ÷в≥те - з другоњ половини липн¤ по жовтень. ѕлодоносить - у вересн≥ - листопад≥. јмброз≥¤ полинолиста розмножуЇтьс¤ нас≥нн¤м. ќдна рослина утворюЇтьс¤ в≥д 80-150 тис¤ч штук, нас≥нин, ¤к≥ збер≥гають в земл≥ життЇздатн≥сть до 10 - 40 рок≥в.

“емпература проростанн¤ -м≥н≥мальна +6...+8∞, оптимальна +20...+22 максимальна +30...+32∞. √либина проростанн¤ - не б≥льше 8 см.
Ўкодочинн≥сть амброз≥њ виключно велика. –озвиваючи потужну надземну масу ≥ кореневу систему вона пригн≥чуЇ культурн≥ рослини. «асм≥чуЇ пос≥ви вс≥х польових культур, трапл¤Їтьс¤ в садах, на узл≥сс¤х, присадибних д≥л¤нках, узб≥чч¤х дор≥г. Ќайб≥льш часто страждають в≥д нењ ¤р≥ ≥ пропашн≥ культури (бур¤к, кукурудза, овоч≥, сон¤шник, баштанн≥ ≥ т.д.). Ќа луках та пасовищах вона вит≥сн¤Ї злаково-бобов≥ трави ≥ р≥зко знижуЇ кормов≥ ¤кост≥ с≥на ≥ випас≥в, тварини не поњдають њњ в звТ¤зку з тим, що амброз≥¤ м≥стить  в лист¤х до 0,15% г≥рких масел.  

ƒосл≥дженн¤ показали, що на утворенн¤ одн≥Їњ тонни сухоњ речовини амброз≥¤ вибираЇ з грунту 15,5 кг азоту ≥ 1,5 кг фосфору, а також близько 950 т. води. ѕри попаданн≥ в пол¤ с≥возм≥ни прот¤гом 3-5 рок≥в амброз≥¤ може засм≥тити вс≥ польов≥ с≥возм≥ни.јмброз≥¤ полинолиста отруйна рослина. ¬осени, п≥д час масового цв≥т≥нн¤, вид≥л¤Ї в пов≥тр¤ багато пилку, ¤кий, потрапивши в органи диханн¤ людей, викликаЇ алерг≥чну хворобу п≥д назвою ос≥нн¤ пропасниц¤.

¬ останн≥ три-чотири роки, з огл¤ду на зниженн¤ культури землеробства, а саме: недотриманн¤ вимог агротехн≥ки п≥д час оброб≥тку ірунту, с≥возм≥ни, строк≥в с≥вби ≥ збиранн¤ с≥льськогосподарських культур, невживанн¤ належного комплексу заход≥в боротьби з бур'¤нами тощо - на територ≥њ ”крањни набуваЇ поширенн¤ карантинний орган≥зм - амброз≥¤ полинолиста, що в≥дображаЇ загальне пог≥ршенн¤ еколог≥њ земл≥.

—таном на 1 жовтн¤ 2004 року площ≥ зараженн¤ карантинним бур'¤ном - амброз≥Їю полинолистою по јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, ƒн≥пропетровськ≥й, ƒонецьк≥й, «апор≥зьк≥й,  ≥ровоградськ≥й, Ћуганськ≥й, ћиколањвськ≥й, ќдеськ≥й, ѕолтавськ≥й, ’арк≥вськ≥й, ’ерсонськ≥й област¤х в ц≥лому складають до 70 - 75 % с≥льськогосподарських уг≥дь.

–озвиваючи велику надземну вегетативну масу, амброз≥¤ полинолиста здатна в польових умовах вит≥снити ≥ пригн≥чувати ¤к культурн≥ рослини, так ≥ бур'¤ни. ¬ результат≥ надм≥рного висушуванн¤ й виснаженн¤ ірунт≥в урожай с≥льськогосподарських культур значно знижуЇтьс¤, а при великому забур'¤ненн≥ культурн≥ рослини гинуть. ƒосл≥дженн¤ показують, що на утворенн¤ одн≥Їњ тонни сухоњ речовини амброз≥¤ полинолиста виносить з ірунту 15,5 кг азоту ≥ 1,5 кг фосфору, а також фунт втрачаЇ близько 950 тонн води. ¬ результат≥ високоњ забур'¤неност≥ карантинним бур'¤ном та внасл≥док надм≥рного висушуванн¤ й виснаженн¤ ірунту урожай с≥льськогосподарських культур знищуЇтьс¤ практично на 100 %, врожай з таких пол≥в нав≥ть не збирають, при середн≥й забур'¤неност≥ урожай с≥льськогосподарських культур знижуЇтьс¤ в≥дпов≥дно: сон¤шнику - на 40 %, кукурудзи - до 35 %. «а таких обставин амброз≥¤ полинолиста набуваЇ у наш≥й крањн≥ дедал≥ б≥льшого економ≥чного значенн¤.

¬елику шкоду амброз≥¤ завдаЇ с≥ножатт¤м та пасовищам. ¬исока забур'¤нен≥сть багатор≥чних трав зменшуЇ можлив≥сть с≥вби њх п≥д покрив зернових культур. Ќа пол¤х, що засм≥чуютьс¤ амброз≥Їю, пог≥ршуЇтьс¤ ¤к≥сть польових роб≥т, особливо п≥д час оранки ≥ збиранн¤ урожаю.

ѕри спри¤тливих умовах амброз≥¤ дос¤гаЇ 2 м висоти, щ≥льн≥сть сход≥в може дос¤гати до 5 - 7 тис. кв. м, а ф≥томаса - до 10 т на гектар.

јнал≥з причин виникненн¤ проблеми

¬ останн≥ роки в зв'¤зку ≥з зниженн¤м культури землеробства, а саме: недотриманн¤ вимог агротехн≥ки при зд≥йсненн≥ оброб≥тку ірунту, с≥возм≥ни, строк≥в с≥вби ≥ збиранн¤ с≥льськогосподарських культур, проведенн¤ необх≥дного комплексу заход≥в боротьби з бур'¤нами тощо, на територ≥њ ”крањни амброз≥¤ полинолиста набуваЇ дедал≥ ширшого розповсюдженн¤.

ѕростеживши динам≥ку розповсюдженн¤ амброз≥њ полинолистоњ прот¤гом останн≥х 5 рок≥в, маЇмо таку картину:

јмброз≥¤ полинолиста засм≥чуЇ подв≥р'¤ та вулиц≥, присадибн≥ д≥л¤нки, сади, парки, городи, пустир≥, узб≥чч¤ дор≥г, зал≥зничн≥ насипи, береги р≥чок та ставк≥в. Ќа пол¤х амброз≥¤ полинолиста засм≥чуЇ пос≥ви особливо просапних культур, озимих ≥ ¤рих культур, багатор≥чних ≥ однор≥чних кормових трав, техн≥чних культур, а також полезахисн≥ смуги. ѕереноситьс¤ нас≥нн¤ амброз≥њ полинолистоњ з нас≥ннЇвим матер≥алом, в≥дходами, соломою, транспортними засобами, тваринами та людиною, розноситьс¤ водою п≥д час повен≥, злив ≥ при зрошенн≥.

ѕричини швидкого поширенн¤ амброз≥њ полинолистоњ

ƒаний вид маЇ р¤д б≥олог≥чних особливостей, ¤к≥ дозволили ≥ дозвол¤ють йому швидко поширюватис¤ по територ≥њ ”крањни. ƒо таких особливостей в≥днос¤тьс¤:

1. ¬исока нас≥ннЇва продуктивн≥сть (80 - 100 тис. штук нас≥нин з одн≥Їњ рослини).

2. Ќас≥нн¤ молочноњ та восковоњ стиглост≥ здатне дозр≥вати ≥ давати повноц≥нн≥ сходи. ќсоблив≥сть тривалий час не втрачати життЇздатн≥сть в ірунт≥ зумовлюЇ утворенн¤ значного за обс¤гом ірунтового банку нас≥нн¤ даного виду.

3. –ослина маЇ потужну кореневу систему.

4. –ослина здатна добре витримувати (до 2 тижн≥в) п≥дтопленн¤, утворюючи при цьому додаткове кор≥нн¤.

5. –ослин≥ властива висока регенерац≥йна здатн≥сть. Ќаприклад, п≥сл¤ культивац≥њ частини рослини, що присипан≥ вологим ірунтом, здатн≥ утворювати додаткове кор≥нн¤ ≥ добре приживатис¤. ѕри скошуванн≥ амброз≥¤ полинолиста (до утворенн¤ нас≥нн¤) здатна давати в≥д кореневих частин нов≥ паростки, ¤к≥ утворюють суцв≥тт¤ ≥ формують життЇздатне нас≥нн¤.

6. ¬ид маЇ високу ступ≥нь пластичност≥ щодо температури пов≥тр¤ та вологост≥ ірунту, сходи добре адаптован≥ до високого ступен¤ осв≥тленост≥.

¬раховуючи особливост≥ амброз≥њ полинолистоњ та вз¤вши за основу так≥ дан≥, ¤к:

по сон¤шнику - пос≥вна площа 2000000 га, що знаходитьс¤ у зон≥ зараженн¤ карантинним бур'¤ном; урожайн≥сть - до 20 ц/га; середн¤ варт≥сть 1 тонни нас≥нн¤ на внутр≥шньому ринку - 1100 грн.; урожайн≥сть знижуЇтьс¤ на 40 %, товаровиробники за р≥к не доотримують близько 1300 млн. грн.;

по кукурудз≥ - пос≥вна площа 500000 га, що знаходитьс¤ у зон≥ зараженн¤ карантинним бур'¤ном; урожайн≥сть до - 50 ц/га; варт≥сть 1 тонни нас≥нн¤ на внутр≥шньому ринку - 480 грн.; урожайн≥сть знижуЇтьс¤ на 30 %, товаровиробники за р≥к не доотримують близько 360 млн. гривень.

«г≥дно з попередн≥ми розрахунками загальна сума збитк≥в у пос≥вах сон¤шнику та кукурудзи в≥д засм≥ченн¤ њх амброз≥Їю становить близько 1680 млн. гривень в р≥к.

÷≈Ќ’–”— я ≤–÷≈¬»… (ћјЋќ ¬≤“ ќ¬»…)
Cenchrus payci floras {tribbu lodes}

—инон≥ми: —. echinatus Torr. C. car-dianus Roalt., C. pungens H.B.K.
—истематичне положенн¤: родина «лакових - Poaceae.
ѕоширенн¤: ™вропа - ћолдова;јз≥¤ - ≤нд≥¤; јмерика - —Ўј, јргентина, Ѕол≥в≥¤, „ил≥,  олумб≥¤,  уба, √ондурас, ћексика, ѕарагвай, ѕеру, ”ругвай; јфрика - крањни ѕ≥вденноњ јфрики; јвстрал≥¤.
Ќа територ≥њ ”крањни: ƒн≥пропетровська, ќдеська, ’ерсонська област≥.

√≤–„ј  –ќ∆≈¬»… (ѕќ¬«”„»…)
Acroptilon repens D.C.

—инон≥ми: Centaurea repens L., C.picris Pall., Acroptilon picris C.A.M.
—истематичне положенн¤: родина јйстров≥ (складноцв≥т≥) - Asteraceae (compositacea).
ѕоширенн¤: ™вропа - —Ќƒ; јз≥¤ - јфган≥стан, ≤ран, ≤рак,  итай, —≥р≥¤, “уреччина,  азахстан,  иргизстан, “аджикистан, “уркменистан, ”збекистан; јмерика -  анада, —Ўј; ќкеан≥¤ - јвстрал≥¤.
”крањна: јвтономна –еспубл≥ка  рим, ƒн≥пропетровська, ƒонецька, «апор≥зька, Ћуганська, ’ерсонська област≥.

¬ступ ”крањни до —ќ“ ≥ зростаюч≥ обс¤ги ≥мпорту продукц≥њ рослинного походженн¤, зокрема нас≥нн¤ та посадкового матер≥алу, створюють реальн≥ передумови дл¤ завезенн¤ на територ≥ю ”крањни ц≥лоњ низки нових небезпечних карантинних орган≥зм≥в. —воЇчасно захиститис¤ Ч основне завданн¤ ƒержавноњ служби з карантину рослин ”крањни.

Ўл¤хи розповсюдженн¤ шк≥дливих орган≥зм≥в р≥зноман≥тн≥. ¬они можуть бути активними й пасивними. “ак, активн≥ м≥грац≥њ комах (перельоти,

переповзанн¤) спри¤ють розселенню карантинних вид≥в, нас≥нн¤ бурТ¤н≥в

переноситьс¤ на шерст≥ тварин чи п≥рТњ птах≥в. ѕасивн≥ м≥грац≥њ повТ¤зан≥ переважно з перем≥щенн¤м товару, аб≥отичними чинниками (пов≥тр¤н≥ та водн≥ теч≥њ) та з д≥¤льн≥стю людини (¤вище антропохор≥њ). јнтропохорне поширенн¤ шк≥дливих орган≥зм≥в прот¤гом тис¤чол≥ть в≥дбувалос¤ паралельно з розселенн¤м людини. –≥зкий стрибок у цьому процес≥ повТ¤заний з епохою великих географ≥чних в≥дкритт≥в: нових континент≥в (јмерики), морського шл¤ху до ≤нд≥њ та широкою колон≥заторською д≥¤льн≥стю Ївропейських народ≥в у XVI-XVIII ст., Ч що супроводжувалис¤ масовим перевезенн¤м с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, посадкового та нас≥ннЇвого матер≥алу з ™вропи в колон≥њ та ≥з колон≥й в ™вропу. ÷≥ перевезенн¤ спри¤ли розповсюдженню багатьох шк≥дливих орган≥зм≥в.

ќдин ≥з шл¤х≥в формуванн¤ шк≥дливоњ флори ≥ фауни ≥нтродукованих рослин Ч завезенн¤ шк≥дник≥в, збудник≥в хвороб рослин чи нас≥нн¤ бурТ¤н≥в ≥з посадковим чи нас≥ннЇвим матер≥алом з природних та культурних екосистем р≥зних рег≥он≥в.

јнгл≥йський зоолог „арльз —. ≈лтон зазначав: Уќдна ≥з головних причин розселенн¤ та акл≥матизац≥њ вид≥в пол¤гаЇ в тому, що людина поширювала по всьому св≥ту рослини, особливо т≥, ¤к≥ вона св≥домо ввозила дл¤ розвитку с≥льського й л≥сового господарства чи створенн¤ ф≥тодизайну. ≤ ¤к торговц≥ ≥дуть за завойовниками, так ≥ тварини Ч сл≥дом за рослинамиФ.

Ќебезпец≥ перенесенн¤ шк≥дливих орган≥зм≥в рослин у процес≥

господарськоњ д≥¤льност≥ людини тривалий час не надавали значенн¤. Ћише

на початку XVIII ст. звернули увагу на те, що разом з корисними рослинами ввоз¤тьс¤ небезпечн≥ види бурТ¤н≥в, збудники хвороб та небезпечн≥ шк≥дники, ¤к≥ в нових умовах завдають значних збитк≥в с≥льському господарству. ѕерша загроза виникла в звТ¤зку з проникненн¤м на територ≥ю ™вропи виноградноњ ф≥локсери та з≥ стр≥мким розселенн¤м колорадського жука ѕ≥вн≥чною јмерикою аж до јтлантичного узбережж¤. «а техн≥чного прогресу небезпека поширенн¤ будь-¤ких карантинних орган≥зм≥в посилилас¤. –озширенн¤ торговельних та наукових звТ¤зк≥в, зростаючий пот≥к ≥ноземних турист≥в зб≥льшили к≥льк≥сть випадк≥в завезенн¤ разом ≥з культурними рослинами економ≥чно небезпечних вид≥в шк≥дник≥в, збудник≥в хвороб та бурТ¤н≥в у багато крањн св≥ту. ¬≥дпов≥дно до ћ≥жнародноњ конвенц≥њ ≥з захисту рослин та нормативних документ≥в ™вропейськоњ орган≥зац≥њ карантину й захисту рослин, карантинний шк≥дливий орган≥зм маЇ одночасно в≥дпов≥дати таким вимогам:

- бути обмежено поширеним або й зовс≥м не бути на територ≥њ крањни;

- можливе його занесенн¤ ≥з продукц≥Їю, що ввозитьс¤ в крањну з

вантажами та на транспортних засобах;

- бути здатним акл≥матизуватис¤ на територ≥њ крањни;

- завдавати ≥стотноњ шкоди культурним рослинам;

- регулюватис¤ карантинними ф≥тосан≥тарними заходами.

÷е ж саме стосуЇтьс¤ й адвентивних (тих, ¤ких ран≥ше не було) бурТ¤н≥в.

 арантинн≥ бурТ¤ни поширюютьс¤ разом ≥з нас≥нн¤м культурних рослин та ≥ншими способами. ÷ьому спри¤ють перем≥щенн¤ великих обс¤г≥в посадкового матер≥алу, продовольчого та фуражного зерна всередин≥ крањни та через кордон. —истематичн≥ перевезенн¤ вовни, деревини, фуражу та хл≥бних вантаж≥в спри¤ють масовому розповсюдженню нас≥нн¤ та плод≥в. “ому зал≥зничн≥ станц≥њ та узб≥чч¤ автомаг≥стралей, пункти збер≥ганн¤ й переробки рослинноњ та ≥ншоњ продукц≥њ (елеватори, хл≥боприймальн≥

пункти, п≥дприЇмства первинноњ обробки вовни тощо) Ї основними м≥сц¤ми

занесенн¤ й по¤ви первинних вогнищ карантинних бурТ¤н≥в.

”загал≥ уникнути розсипанн¤ засм≥ченоњ продукц≥њ п≥д час перевезенн¤,

перевантаженн¤, переробки вкрай важко. ¬насл≥док цього можлива по¤ва

первинних вогнищ карантинних бурТ¤н≥в. ” раз≥ ви¤вленн¤ вогнища ¤когось

≥з вид≥в таких бурТ¤н≥в на господарство накладають карантин та

використовують механ≥чн≥ й х≥м≥чн≥ засоби знищенн¤. „асто вдаютьс¤ до

випалюванн¤.

 арантинн≥ бурТ¤ни Ч це особливо шк≥длив≥ адвентивн≥ види, ¤ких немаЇ на територ≥њ крањни або вони на¤вн≥ обмежено ≥ ¤к≥ контролюють спец≥альними заходами.

Ўвидк≥сть розселенн¤ карантинних бурТ¤н≥в у новому ареал≥ в≥д первинного вогнища залежить в≥д умов, у ¤ких росте бурТ¤н: спри¤ють вони чи перешкоджають його розселенню (ф≥тоценотичн≥ фактори, умови рельЇфу

тощо) та особливостей б≥олог≥њ конкретного виду, а саме:

- його пластичност≥, тобто здатност≥ швидко адаптуватис¤ до нових умов;

- конкурентоспроможност≥, що даЇ можлив≥сть виду перемагати в боротьб≥ за виживанн¤;

- репродуктивност≥ (утворенню значноњ к≥лькост≥ нас≥нин), що даЇ змогу рослин≥ за короткий пер≥од часу створити значний запас нас≥нин у грунт≥.

Ќайчаст≥ше в ”крањну потрапл¤ють види ≥з крањн троп≥чного й

субтроп≥чного по¤с≥в ѕ≥вденноњ јз≥њ, јфрики та јмерики, зв≥дки поход¤ть

так≥ потенц≥йно небезпечн≥ карантинн≥ види, ¤к амброз≥¤ полинолиста,

череда волосиста, сон¤шник кал≥форн≥йський, сон¤шник в≥йчастий, стриги,

пасл≥н карол≥нський, пасл≥н л≥н≥йнолистий, ≥поме¤ ¤мчаста та ≥нш≥ види.

¬ ”крањн≥ до Уѕерел≥ку регульованих шк≥дливих орган≥зм≥вФ (2006 р.)

вписано 11 вид≥в бурТ¤н≥в, ¤ких немаЇ на територ≥њ ”крањни, та с≥м вид≥в

Ч до списку регульованих некарантинних вид≥в: амброз≥¤ багатор≥чна

(Ambrosia psilostacya) i трирозд≥льна (A. trifida), череда дв≥ч≥п≥рчаста

(Bidens bipinnata) i волосиста (B. pilosa), сон¤шник кал≥форн≥йський

(Helianthus californicus) i в≥йчастий (H. ciliaris), бузинник пазушний

(≥ва багатор≥чна) (Iva axillaries), г≥рчак пенсильванський (Polygonum

pensylvanicum), райман≥¤ розс≥чена (Raimania laciniata), пасл≥н л≥н≥йнолистий (Solanum elaeagnifolium), карол≥нський (S. carolinensis) та трикв≥тковий (S. trifolium), стриги жовта (Striga lutea), очанкопод≥бна (S. euphrasioides), Їгипетська (S. hermontica), ≥поме¤ плющопод≥бна (Ypomea hederaseae) та лакуноза (Y. lacunose). ¬важають, що в ”крањн≥ можлива акл≥матизац≥¤ нових вид≥в, особливо у степов≥й зон≥.

ќбмежено-поширеними Ї: амброз≥¤ полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), г≥рчак рожевий (повзучий) (Acroptilon repens.), ценхрус ¤к≥рцевий (малокв≥тковий) (Cenchrus pauciflorus), пасл≥н колючий (Solanum rostratum), сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense) та 15 вид≥в

повитиць (Cuscuta sp.sp.), з ¤ких найв≥дом≥шими та поширен≥шими Ї

повитиц¤ польова (Cuscuta сampestris) ≥ Ћемана (C. Lehmanniana). —л≥д

зазначити, що амброз≥¤ полинолиста, г≥рчак рожевий, повитиц¤ польова в

зон≥ —тепу займають значн≥ територ≥њ. Ќа жаль, у б≥льшост≥ п≥вденних

областей ц≥ бурТ¤ни ростуть не лише вздовж автошл¤х≥в, зал≥зниць,

зерносховищ, склад≥в, але й часто њх ви¤вл¤ють у пос≥вах, де вони

забруднюють урожай ≥ ускладнюють його збиранн¤, що теж позначаЇтьс¤ на

¤кост≥ одержаноњ продукц≥њ.

Ўк≥длив≥сть б≥льшост≥ карантинних бурТ¤н≥в досить вагома. ¬она

про¤вл¤Їтьс¤, передус≥м, у зниженн≥ врожайност≥ с≥льськогосподарських

культур, лук≥в ≥ пасовищ; засм≥ченн≥ урожаю та пог≥ршенн≥ його ¤кост≥;

перенесенн≥ збудник≥в захворювань та накопиченн≥ шк≥дник≥в с≥льськогосподарських культур; токсичност≥ дл¤ тварин, у збитках

тваринництву; в негативному вплив≥ на здоровТ¤ людей; порушенн≥ складу

та структури м≥сцевих ф≥тоценоз≥в. “ак, шкодочинн≥сть амброз≥њ полинолистоњ в≥дома багатьом. Ќас≥нн¤ амброз≥њ, перебуваючи в грунт≥ на глибин≥ до 30 см, лишаЇтьс¤ життЇздатним тривалий час. “ак, на глибин≥ до 5 см через два роки гине 91% нас≥нин, на глибин≥ 10 см Ч 80, а на 30 см Ч 24%. Ќас≥нн¤ амброз≥њ може перебувати в спокоњ в≥д 5 до 40 рок≥в ≥ б≥льше.

–ослини амброз≥њ м≥ст¤ть в≥д 0,07 до 0,15% (по в≥дношенню до сироњ маси) г≥рких речовин та еф≥рних ол≥й, ≥ в раз≥ поњданн¤ њњ коровами молоко та

≥нш≥ молочн≥ продукти мають неприЇмний запах та г≥рк≥ на смак. —илос з

дом≥шками амброз≥њ тварини погано й неохоче поњдають.

—лово Ђкарантинї з`¤вилось б≥льш н≥ж 600 рок≥в тому ≥ означаЇ 40-денний строк, на прот¤з≥ ¤кого на в≥дд≥леному рейд≥ в ≤тал≥њ витримували корабл≥, що прибули ≥з —х≥дних крањн.. “ерм≥н походить в≥д двох ≥тал≥йських сл≥в "quarante giorni". ” середньов≥чч≥ воно означало заборону в`њзду в крањни при п≥дозр≥ завезенн¤ "чорноњ смерт≥" - чуми, а у випадку еп≥дем≥њ - повну ≥зол¤ц≥ю м≥ст та областей.

ѕерш≥ згадуванн¤ про проведенн¤ карантинних заход≥в та введенн¤ карантину щодо рослин зТ¤вл¤ютьс¤ п≥сл¤ в≥дкритт¤  олумбом јмерики. –азом ≥з завезеним садивним матер≥алом винограду ≥з јмерики до ‘ранц≥њ потрапив шк≥дник виноградна ф≥локсера, дл¤ боротьби з ¤кою виноградники просто випалювались.

¬ 1875 роц≥ дл¤ запоб≥ганн¤ проникненн¤ колорадського жука та ≥нших в≥дсутн≥х в –ос≥њ карантинних орган≥зм≥в було видано указ "ѕро заборону ввезенн¤ бульб картопл≥, картопл¤них листк≥в та ≥нших частин".

ѕ≥сл¤ ∆овтневоњ революц≥њ, враховуючи велике значенн¤ карантинних заход≥в з попередженн¤ завезенн¤ та розповсюдженн¤ карантинних шк≥дливих орган≥зм≥в 5 червн¤ 1931 року при Ќародному  ом≥сар≥ат≥ землеробства —–—– було створено Їдину ƒержавну карантинну службу. ѕерша обласна карантинна ≥нспекц≥¤ в —–—– була створена в Ћен≥нград≥ 1 листопада 1931 року.

ј на початку 1932 року при ¬серос≥йському ≥нститут≥ рослинництва при активному спри¤нн≥ ћ.≤. ¬ав≥лова була орган≥зована карантинна лаборатор≥¤.

¬ 1991 роц≥ ƒержавна служба карантину рослин вийшла з п≥дпор¤дкуванн¤ —оюздержкарантину ≥ перейшла в п≥дпор¤дкуванн¤ ћ≥нагропрому ”крањни.

”крањна одна ≥з перших крањн —Ќƒ в ¤к≥й було прийн¤то «акон Ђѕро карантин рослинї. ќф≥ц≥йною датою створенн¤ нац≥ональноњ служби карантину рослин ”крањни сл≥д вважати 30 червн¤ 1993 року.

 арантинна служба контролюЇ п≥дприЇмства ≥ установи, що займаютьс¤ ≥мпортом та експортом обТЇкт≥в регулюванн¤. ќсновними завданн¤ми ƒержавноњ служби з карантину рослин Ї:

-охорона територ≥њ крањни в≥д занесенн¤ регульованих шк≥дливих орган≥зм≥в;
-своЇчасне ви¤вленн¤, локал≥зац≥¤ та л≥кв≥дац≥¤ регульованих шк≥дливих орган≥зм≥в;
-запоб≥ганн¤ проникненню регульованих шк≥дливих орган≥зм≥в у зони, в≥льн≥ в≥д таких регульованих шк≥дливих орган≥зм≥в;
-контроль за дотриманн¤м особливого карантинного режиму ≥ проведенн¤ заход≥в з карантину рослин при ввезенн≥, загот≥вл≥, вивезенн≥, перевезенн≥ збер≥ганн≥, переробц≥, реал≥зац≥њ та використанн≥ обТЇкт≥в регулюванн¤;
-реЇстрац≥¤ ос≥б, ¤к≥ зд≥йснюють господарську д≥¤льн≥сть, повТ¤зану з об≥гом обТЇкт≥в регулюванн¤.

1.3  арантинн≥ методи.

 арантин рослин, що Ї нин≥ одним ≥з найголовн≥ших розд≥л≥в захисту њх в≥д шк≥дник≥в ≥ хвороб, насамперед пол¤гаЇ у зд≥йсненн≥ заход≥в, спр¤мованих на запоб≥ганн¤ завезенн¤ на територ≥ю крањни ≥ноземних вид≥в шк≥дник≥в ≥ хвороб рослин. ѕор¤д ≥з цим найважлив≥шою метою карантинноњ служби Ї своЇчасне ви¤вленн¤, локал≥зац≥¤ ≥ л≥кв≥дац≥¤ осередк≥в карантинних шк≥дник≥в, бурТ¤нистих рослин ≥ хвороб, що проникли в крањну. ” даний час карантинна служба орган≥зована ≥ функц≥онуЇ в ус≥х крањнах ≥з розвинутим с≥льським господарством.

ѕри ви¤вленн≥ на територ≥њ ”крањни карантинних шк≥дник≥в або хвороб рослин, а також осередк≥в карантинних бурТ¤н≥в головна задача карантинноњ служби пол¤гаЇ в терм≥новому проведенн≥ заход≥в, що запоб≥гають подальшому њх поширенню. Ћ≥кв≥дац≥¤ осередк≥в карантинних шк≥дник≥в, хвороб ≥ бурТ¤н≥в може зд≥йснюватис¤ шл¤хом проведенн¤ х≥м≥чних анал≥з≥в ірунту, а також рослин.

” боротьб≥ з карантинними шк≥дниками, хворобами рослин ≥ зл≥сними бурТ¤нами суттЇве значенн¤ мають агротехн≥чн≥ заходи, а також знезараженн¤ нас≥ннЇвого ≥ посадкового матер≥алу.

—истема карантинних заход≥в може дати належний ефект лише за умови, коли в њњ зд≥йсненн≥ братимуть участь не т≥льки р≥зноман≥тн≥ виробнич≥ п≥дрозд≥ли карантинноњ служби, але й господарства ус≥х форм власност≥.

«акон ”крањни про карантин рослин визначив загальн≥ правов≥, орган≥зац≥йн≥ та ф≥нансово-економ≥чн≥ основи д≥¤льност≥ служби, а також де¤к≥ терм≥ни ≥ пон¤тт¤, у тому числ≥, й терм≥н Ђкарантинї.

 арантинним обТЇктом Ї шк≥дник, збудник хвороби рослин або бурТ¤н, що в≥дсутн≥й або обмежений на територ≥њ ”крањни ≥ може запод≥¤ти значну шкоду рослинам чи рослинн≥й продукц≥њ.

”мови внесенн¤ того чи ≥ншого виду до карантинного перел≥ку були заснован≥ ще в 1958 роц≥ на IX ћ≥жнародному  онгрес≥ з карантину ≥ захисту рослин.

—аме тод≥ було визначено, що орган≥зм можна вважати карантинним, ¤кщо:

Ј                     в≥н в≥дсутн≥й у межах крањни або зустр≥чаЇтьс¤ обмежено на њњ територ≥њ, а подальше його поширенн¤ може бути в≥двернене;

Ј                     в≥н може бути занесений р≥зноман≥тними шл¤хами або проникне самост≥йно через кордон ≥ поширитьс¤ у середин≥ крањни;

Ј                     може запод≥¤ти значне ушкодженн¤ рослинам ≥ рослинн≥й продукц≥њ у районах, де в≥н ран≥ше не зустр≥чавс¤;

Ј                     проти нього необх≥дно проводити особлив≥ заходи боротьби, тобто: огл¤д, обмежене завезенн¤ п≥дкарантинноњ продукц≥њ, знезаражуванн¤ ≥ таке ≥нше.

ѕерел≥к карантинних обТЇкт≥в дл¤ ”крањни був уперше затверджений 19 червн¤ 1992 року. ƒо нього вв≥йшли:

 арантинн≥ орган≥зми, що в≥дсутн≥ на територ≥њ ”крањни.  арантинн≥ орган≥зми, обмежено поширен≥ на територ≥њ ”крањни.  арантинн≥ орган≥зми, потенц≥йно небезпечн≥ дл¤ ”крањни.

ќсновн≥ карантинн≥ обТЇкти, ¤к≥ в≥дсутн≥ на територ≥њ ”крањни:  бактер≥альне вТ¤ненн¤ кукурудзи, бактер≥альний оп≥к плодових, бл≥да картопл¤на нематода, полин двор≥чний, пасльон трикв≥тковий та ≥нш≥.

ќсновн≥ карантинн≥ орган≥зми, обмежено розповсюджен≥ на територ≥њ ”крањни: фомопсис сон¤шника, п≥вденний гельм≥нтоспор≥оз кукурудзи, амброз≥¤ полинолиста, пасл≥н колючий, повитиц¤ р≥внинна, ценхрус ¤корцевий та ≥нш≥.

ќсновн≥ орган≥зми, ¤к≥ мають потенц≥йну загрозу дл¤ ”крањни: гангрена картопл≥, д≥плод≥оз кукурудзи, ф≥тофторозна гниль соњ, фомопсис (з≥вТ¤ненн¤) виноградноњ лози, американська мозањка пшениц≥, карликова мозањка кукурудзи, кропива коноплева, молочай зубчастий, плоскушка шерстиста та ≥нш≥.

–ќ«ƒ≤Ћ ≤≤ ƒосл≥жденн¤ карантинного бурТ¤ну ценхрусу малокв≥ткового

         2.1 ’≥м≥чн≥ методи винищенн¤ ценхрусу мало кв≥ткового

 арантинний бурТ¤н  - ценхрус малокв≥тковий дошкул¤Ї землекористувачам п≥вденний областей ”крањни. ¬ зв¤Тзку з в≥дсутн≥стю ефективних заход≥в боротьби з ним останн≥ми роками в≥н набув розповсюдженн¤ на Ћ≥вобережж≥ в зон≥ Ќижньодн≥провських п≥ск≥в.

¬сього в ”крањн≥ ценхрусом малокв≥тковим забурТ¤нено 25074 га, з них у ’ерсонськ≥й област≥ Ц 24979 га. як видно з≥ статистичних данних (Ђкарантин ≥ захист рослинї   науково-виробничий журнал вип.  є3 ) 99% забурТ¤нених площ сконцентровано в чотирьох адм≥н≥стративних районах: √олопристанському Ц 12256 га, —кадовському Ц 6618 га, ÷юрупинському Ц 6033 га та в м≥ст≥ Ќова  аховка Ц 73 га. ѕлоща цих район≥в ≥ складаЇ Ќ≥жньодн≥провський п≥щанний масив, де розм≥щено основн≥ площ≥ баштанних культур.

Ќа пос≥вах баштанних культур рослинам ценхрусу створюютьс¤ найспри¤тлив≥ш≥ умови дл¤ розвитку, розмноженн¤ ≥ поширенн¤. јзом з плодами кавун≥в та динь колоски ценхрусу завд¤ки численним колючкам прикр≥плюютьс¤ до плод≥в баштанних культур та транспортних засоб≥в, що доставл¤ють њх до споживача, ≥ таким чином поширюютьс¤ ≥з з≥браним врожаЇм на значн≥ в≥ддал≥. “ому розробка карантинних заход≥в боротьби з цим небезпечним карантинним обТЇктом вкрай необх≥дна дл¤ припиненн¤ його поширенн¤ на територ≥њ ”крањни.

¬≥дом≥ способи знищенн¤ цього бурТ¤ну звод¤тьс¤ до механ≥чного його виполюванн¤ п≥д час м≥жр¤дного оброб≥тку пос≥в≥в баштанних культур  та сапкою в р¤дках. « х≥м≥чних засоб≥в рекомендувалось застосовувати герб≥циди ƒуал, Ћассо, ѕримекстра, –аундап, ≈радикан.

ѕроте на сьогодн≥ на пос≥вах баштанних культур дозволено застосовувати лише ƒуал √олд. ¬с≥ ≥нш≥ застосовувати не можна через на¤вн≥сть герб≥цидного ефекту на баштанних культурах, та й б≥льш≥сть з них уже взагал≥ заборонено дл¤ застосуванн¤.

ƒо виколошуванн¤ рослина ценхрусу малокв≥ткового схожа на рослини плоскухи (кур¤чого проса) так, що дуже складно њх розп≥знати за зовн≥шн≥м вигл¤дом. “ому вс≥ обстеженн¤ провод¤ть п≥д час колос≥нн¤.

” зв¤зку з розт¤гнутою в час≥ по¤вою сход≥в, а отже, й настанн¤м фази колос≥нн¤, обстеженн¤ доводилось проводити к≥лькаразово з ≥нтервалом в 15-20 дн≥в.

јреал розповсюдженн¤ цього карантинного орган≥зму в ™вроп≥ незначний Ц на п≥щанних грунтах ”горщини, „ех≥њ, —ловен≥њ та ”крањни.

 арантинними заходами запоб≥ганн¤ розповсюдженню ценхрусу  макокв≥ткового Ї обстеженн¤ та експертиза ≥мпортноњ рослинноњ продукц≥њ, встановленн¤ карантинного режиму та заборона вивезенн¤ рослинноњ продукц≥њ з ареалу цього карантинного орган≥зму. Ќа сьогодн≥ з агротехн≥чних заход≥в проти нього використовують пос≥ви багатор≥чних трав, озимих культур, що значною м≥рою пригн≥чують рослини ценхрусу або не дають проростати його нас≥нню, Ї лущенн¤ стерн≥, глибока оранка, знищенн¤ вручну до занас≥ненн¤ рослин. ѕроте вони не дають бажаних результат≥в.

’≥м≥чн≥ заходи проти ценхрусу до цього часу не розроблен≥. «а такоњ ситуац≥њ одн≥ лише карантинн≥ заходи малоефективн≥ ≥ в кращому раз≥ лише призупин¤ть поширенн¤ цього карантинного орган≥зму. Ќаведен≥ в таблиц≥ 2.1 данн≥ обстежень у ’ерсонськ≥й област≥ за три роки Ц переконливе тому п≥дтвердженн¤.

як бачимо, осередки розповсюдженн¤ ценхрусу стаб≥л≥зувались, та площ≥ ареалу розповсюдженн¤ цього бурТ¤на  все ще залишаютьс¤ значними. јле за нин≥шнього ≥нтенсивного товарооб≥гу  (в даному раз≥ Ц транспортуванн¤ плод≥в баштанних культур до споживача) покладатись лише на обмежувальн≥ заходи дуже сумн≥вно.

≤нтенсивне ж знищенн¤ рослин ценхрусу за допомогою х≥м≥чного методу взмоз≥ не т≥льки зменшити ареал цього карантинного орган≥зму, але й зупинити його розповсюдженн¤.

ћинулий р≥к характеризувавс¤ нетиповими погодними умовами: значною посухою та високими добовими температурами вдень ≥ вноч≥. ¬≥дхиленн¤ в≥д багатор≥чних значень в температурному режим≥ с¤гали +55⁰—, а в опадах -45,1 мм. јнал≥зи вологост≥ грунту в шар≥ 0-50 см св≥дчать, що в грунт≥ досл≥дних д≥л¤нок запаси продуктивноњ вологи були м≥н≥мальними з самого початку вегетац≥йного пер≥оду.

ѕ≥д час досл≥джень з ценхрусом малокв≥тковим поводились, ¤к з карантинним орган≥змом, виконуючи вс≥ вимоги карантинних нормативно-правових документ≥в та д≥ючих ≥нструкц≥й. ¬ раз≥ ви¤вленн¤ у вирощенн≥й продукц≥њ баштанних культур цього або будь-¤кого ≥ншого карантинного орган≥зму, вирощений врожай не п≥дл¤гаЇ транспортуванню, а отже, ≥ доставц≥ њњ споживачев≥, ≥ стаЇ нер≥ал≥зованним. «а таких умов вирощуванн¤ та пор¤дку реал≥зац≥њ баштанних культур баштанництво втрачаЇ сенс.

                                                                                      “аблиц¤ 2.1

         « матер≥ал≥в дл¤ досл≥дженн¤ використовували герб≥циди, що мають р≥зн≥ д≥юч≥ речовини, в рекомендованних дозах, наведенних  у Ђѕередл≥ку пестицид≥в ≥ агроох≥м≥кат≥в, дозволенних до використанн¤ в ”крањн≥ї. ƒосходовий герб≥цид јвангард к.е., що маЇ д≥ючу речовину металохлор, таку саму, ¤к ≥ рекомендований дл¤ застосуванн¤ ƒуал, був у досл≥дах за стандарт. ” досл≥ждуванних вар≥антах застосовували герб≥циди: ѕантера к.е., з д≥ючою речовиною х≥залофоп-–-тефурил в доз≥ 1,25 л/га, ‘юз≥лад форте 150 ≈— к.е. з д≥ючою речовиною флуазифон-ѕ-бутил в доз≥ 1,0 л/га та Ѕетамаг к.е. з д≥ючою речовиною клетодим в доз≥ 0,8 л/га. ¬с≥ герб≥циди мали серт≥ф≥кат ¤кост≥ з зазначенн¤м терм≥ну. ƒосл≥д закладений в чотиразов≥й повторност≥. ѕлоща досл≥дноњ д≥л¤нки Ц 0,25 га, обл≥ковоњ Ц 0,10 га. —постереженн¤ вели за 100 рослинами ценхрусу малокв≥ткового та такоњ ж самоњ к≥лькост≥ рослин баштанних культур.

         ƒосл≥дженн¤ зд≥йснювали на найпоширен≥ших на ’ерсонщин≥ сортах; кавуна Ц римсон св≥т з поодинокими рослинами сорту ќгоньок; дин≥ Ц ƒ≥дона; гарбуза Ц ¬олзький с≥рий ≥з закладанн¤м лабораторно-польових досл≥д≥в за схемою, де кожний фактор вивчаЇтьс¤ за принципом Їдиноњ в≥дм≥нност≥. ƒосл≥дженн¤ зд≥йснювали за загальноприйн¤тими методиками.

—хема досл≥д≥в

1.                Ѕез обробки герб≥цидами (контроль).

2.                ќбробка грунту герб≥цидом јвангард к.е. дозою 1,6 л/га до с≥вби кавуна столового, дин≥, гарбуза.

3.                ќбробка грунту герб≥цидом јвангард к.е. дозою 1,6 л/га п≥сл¤ с≥вби кавуна столового, дин≥, гарбуза.

4.                ќбробка рослин герб≥цидом ѕантера к.е. дозою 1,25 л/га в фазу сход≥в рослин ценхрусу малокв≥ткового на пос≥вах кавуна столового, дин≥, гарбуза.

5.                ќбробка рослин герб≥цидом ѕантера к.е. дозою 1,25 л/га в фазу кущенн¤рослин ценхрусу малокв≥ткового на пос≥вах кавуна столового, дин≥, гарбуза.

6.                ќбробка рослин герб≥цидом ѕантера к.е. дозою 1,25 л/га в фазу колос≥нн¤ рослин ценхрусу малокв≥ткового на пос≥вах кавуна столового, дин≥, гарбуза.

7.                ќбробка рослин герб≥цидом Ѕетамаг к.е. дозою 0,8 л/га в фазу сход≥в рослин ценхрусу малокв≥ткового на пос≥вах кавуна столового, дин≥, гарбуза.

8.                ќбробка рослин герб≥цидом Ѕетамаг к.е. дозою 0,8 л/га в фазу кущенн¤ рослин ценхрусу малокв≥ткового на пос≥вах кавуна столового, дин≥, гарбуза.

9.                ќбробка рослин герб≥цидом Ѕетамаг к.е. дозою 0,8 л/га в фазу колос≥нн¤ рослин ценхрусу малокв≥ткового на пос≥вах кавуна столового, дин≥, гарбуза.

10.           ќбробка рослин герб≥цидом ‘юз≥лад форте 150 ≈— к.е. дозою 1,0 л/га в фазу сход≥в рослин ценхрусу малокв≥ткового на пос≥вах кавуна столового, дин≥, гарбуза.

11.           ќбробка рослин герб≥цидом ‘юз≥лад форте 150 ≈— к.е. дозою 1,0 л/га в фазу кущенн¤ рослин ценхрусу малокв≥ткового на пос≥вах кавуна столового, дин≥, гарбуза.

12.           ќбробка рослин герб≥цидом ‘юз≥лад форте 150 ≈— к.е. дозою 1,0 л/га в фазу колос≥нн¤ рослин ценхрусу малокв≥ткового на пос≥вах кавуна столового, дин≥, гарбуза.

÷¤ схема досл≥ду накладаЇтьс¤ на пос≥вах трьох культур Ц кавуна столового, дин≥, гарбуза, ≥ тому загальна к≥льк≥сть досл≥дних вар≥ант≥в становить 36. ƒосл≥дженн¤ проводили на нас≥нницьких пос≥вах баштанних культур, засм≥ченних ценхрусом. —хема пос≥ву кавуна столового та гарбуза Ц 1,4 + 1,4 м, дин≥ Ц 1,4-0,7 м.

ƒосходов≥ грунтов≥ герб≥циди дл¤ про¤ву своЇњ д≥њ потребують на¤вност≥ в поверхневому шар≥ грунту вологи, в ¤к≥й в≥дбуваЇтьс¤ розчиненн¤ д≥ючоњ речовини ≥ токсикац≥¤ грунтового розчину. ÷¤ умова ставить п≥д сумн≥в ефективн≥сть х≥м≥чних заход≥в проти ценхрусу, наведених  в Ђ»нструктивных указанийЕї [2]. як ≥ в б≥льш≥сть рок≥в, запаси продуктивноњ вологи в поверхневому шар≥ грунту в роки досл≥джень були м≥н≥мальними ≥ у важкодоступн≥й дл¤ рослин форм≥. «а таких умов внесений герб≥цид не м≥г розчинитис¤ ≥ створити герб≥цидний екран, а випаровувавс¤ або адсорбувавс¤ на поверхн≥ сухих часток грунту ¤к при внесенн≥ перед с≥вбою, так ≥ п≥сл¤ нењ. ÷им ≥ по¤снюЇтьс¤ незначний герб≥цидний ефект у наших досл≥дах, бо дл¤ його про¤ву не було обовТ¤зковоњ умови ефективност≥ Ц грунтовоњ вологи. «абурТ¤нен≥сть досл≥дних д≥л¤нок була на р≥вн≥ забурТ¤неност≥ контролю (без внесенн¤ герб≥цид≥в у грунт).

Ѕаштанн≥ культури с≥¤ли в перш≥й декад≥ травн¤. ¬ цей час у б≥льшост≥ рок≥в у шар≥ грунту 0-10 см вологи обмаль, дл¤ ефективноњ д≥њ грунтових герб≥цид≥в немаЇ в≥дпов≥дних умов. ƒо того ж на початкових стад≥¤х розвитку баштанних культур рослини ценхрусу знищуютьс¤ при м≥жр¤дних культивац≥¤х, ¤ких за технолог≥Їю догл¤ду перебачено три, та двома прополюванн¤ми в р¤дку в друг≥й половин≥ травн¤ та в перш≥й декад≥ червн¤. ¬ б≥льшост≥ випадк≥в друге прополюванн¤ не провод¤ть через нестачу ресурс≥в, що даЇ сходам ценхрусу можлив≥сть дл¤ усп≥шного розвитку та плодоношенн¤ в пос≥вах баштанних культур. јле нав≥ть при виконанн≥ всього комплексу агротехн≥чних заход≥в, передбачених технолог≥Їю вирощуванн¤ баштанних культур, значна частина нас≥нн¤ ценхрусу проростаЇ наприк≥нц≥ травн¤ Ц на початку червн¤, в той час, коли рослини баштанних культур перебувають у фаз≥ цв≥т≥нн¤ Ц початок плодоутворенн¤ ≥ немаЇ змоги знищувати бур¤ни агротехн≥чними заходами в звТ¤зку  з зростанн¤м огудини в м≥жр¤дд¤х.

ѕ≥сл¤ проведенн¤ обл≥ку бурТ¤н≥в  перед застосуванн¤м герб≥цид≥в провели контрольну обробку герб≥цидами рослин кавуна, дин≥, гарбуза ≥ ценхрусу дл¤ визначенн¤ герб≥цидного ефекту випробуванних препарат≥в на баштанн≥ культури.

ѕри внесенн≥ герб≥цид≥в на пос≥вах баштанних культур рослини були в р≥зних фазах розвитку Ц в≥д сход≥в, цв≥т≥нн¤ ≥ до плодоутворенн¤. Ќедружна по¤ва сход≥в по¤снюЇтьс¤ тривалою грунтовою посухою, що й спричинила неспри¤тлив≥ умови дл¤ проростанн¤ нас≥нн¤ ¤к баштанних культур, так ≥ бурТ¤н≥в. ѕ≥сл¤ випаданн¤ дощ≥в нас≥нн¤, що опинилось в зволоженому шар≥ грунту, почало проростати. “ож була змога спостер≥гати за впливом герб≥цид≥в на рослини одночасно у р≥зн≥ фази розвитку. –ослини ценхрусу на час обробки теж в≥др≥зн¤лись за розвитком ≥ були в фазах сходи Ц три листочки Ц початок кущ≥нн¤.

ѕос≥ви баштанних культур обробили герб≥цидами ѕантера к.е. ≥ ‘юз≥ланд форте к.е., а затим Ц Ѕетамаг к.е. „ерез три дн≥ було проведено спостереженн¤ за рослинами культури ≥ ценхрусу, оброблених герб≥цидами. Ќайб≥льший герб≥цид ний ефект спостер≥гавс¤  на вар≥ант≥ з внесенн¤м герб≥цида Ѕетамаг к.е. в доз≥ 0,8 л/га з додаванн¤м 2,4 л/га поверхнево активноњ р≥дини (ѕј–) ћагн≥т к.е.

 л≥н≥чна картина герб≥цидного ефекту була типовою дл¤ ц≥Їњ групи герб≥цид≥в. Ћисточки рослин ценхрусу та ≥нших однодольних бурТ¤н≥в набули коричнево-ф≥олетового забарвленн¤ ≥ почали всихати. ¬ цей же час на поруч розм≥щеному контрольному вар≥ант≥ рослини були зеленого кольору ≥ дуже контрастували з рослинами ценхрусу на досл≥дному вар≥ант≥. Ќа дводольн≥ бурТ¤ни . так≥ ¤к портулак городн≥й, нетреба звичайна ≥ бер≥зка польова вплив ус≥х досл≥джуваних герб≥цид≥в був незначним ≥ в≥зуально н≥¤к не про¤вл¤вс¤. Ќа д≥л¤нках, оброблених герб≥цидом ѕантера к.е. в доз≥ 1,25 л/га, рослини ценхрусу призупинили р≥ст на 3-й день п≥сл¤ обробки. Ћисточки в≥д пазухи ≥ до крањв набули ф≥олетового кольору з антоц≥ановим в≥дт≥нком, але тургор не втратили ≥ були пружними на дотик.

Ќа вар≥ант≥ з внесенн¤м герб≥циду ‘юзеланд форте 150 ≈— к.е. в доз≥ 1 л/га ознаки герб≥цидного ефекту були менш пом≥тними пор≥вн¤но з рослинами, обробленими герб≥цидом ѕантера к.е. ≥ особливо Ц Ѕетамаг к.е., але в≥зуально в≥дчувалась пригн≥чен≥сть ≥ втрата тургора листочками ценхрусу.

¬≥зуально на жодному з вар≥ант≥в досл≥ду на рослинах кавуна, дин≥, гарбуза вплив герб≥цид≥в н≥¤к не про¤вл¤вс¤. „ерез 10 дн≥в ц≥ ж герб≥циди в таких самих дозах внесли на цьому ж пол≥ на ≥нших д≥л¤нках в фазу кущ≥нн¤ Ц вих≥д у трубку рослин ценхрусу. ≤нтенсивно використовуючи дощову вологу, за 10 дн≥в рослини культури швидко розрослись ≥ вкрили огудиною значну площу. якщо за перш≥ обробки герб≥цидами листковою поверхнею кавун≥в було вкрито до 30% поверхн≥ пол¤, дин≥ Ц до 15%, гарбуза Ц до 50%, то за другоњ через 10 Ц б≥льше половини вс≥Їњ поверхн≥ пол¤. «б≥льшенн¤ листковоњ поверхн≥ спричинило ≥ зб≥льшенн¤ дози герб≥циду, що д≥ставалась рослинам кавуна, дин≥ та гарбуза.

ѕри в≥зуальному огл¤д≥ оброблених герб≥цидами д≥л¤нок 17 червн¤ через пТ¤ть дн≥в п≥сл¤ останньоњ обробки пос≥в≥в герб≥цидами було пом≥чено пригн≥ченн¤ ≥ всиханн¤ рослин культури на вар≥антах з внесенн¤м герб≥циду ѕантера к.е. в доз≥ 1,25 л/га.  л≥н≥чна картина була такою: листочки по кра¤х п≥дсохли ≥ скрутились, а б≥л¤ основи пагон≥в взагал≥ засохли, верх≥вков≥ листочки стали др≥бними, сегменти листк≥в кауна скрутились човником. Ќайб≥льше герб≥цид ний ефект про¤вивс¤ на вар≥ант≥ при обробц≥ герб≥цидом ѕантера к.е. в доз≥ 1,25 л/га, обробленому 3 червн¤, ≥ значно менше при обробц≥ 15 червн¤ в так≥й сам≥й доз≥. ÷е св≥дчить про упов≥льнену д≥ю герб≥циду ѕантера к.е. на баштанн≥ культури, що про¤вл¤Їтьс¤ через 10-15 дн≥в. Ќа ≥нших вар≥антах пригн≥ченн¤ рослин культури в≥зуально не спостер≥галось з внесенн¤м герб≥цид≥в у р≥зн≥ строки.

ќбс¤г досл≥джень дав змогу отримати в≥дпов≥д≥ на основн≥ питанн¤, ¤к≥ потр≥бно було зТ¤сувати.  ¬несенн¤ в грунт досходових  герб≥цид≥в з д≥ючою речовиною  метолах лор (ƒуал √олд, јвангард) ¤к перед с≥вбою баштанних культур, так ≥ п≥сл¤ не справл¤Ї герб≥цидного впливу на рослини ценхрусу малокв≥ткового та рослини баштанних культур  у звТ¤зку з тим, що герб≥цид не може розчинитись у грунтовому розчин≥ ≥ створити герб≥цид ний екран та про¤вити герб≥цидний ефект. ќбробка баштанних культур герб≥цидом ѕантера к.е. (д.р. х≥залофоп-–-тефурил) в доз≥ 1,25 л/га ефективно д≥Ї на рослини ценхрусу в≥д фази сход≥в ≥ до початку колос≥нн¤. «а д≥њ герб≥циду рослини ценхрусу та ≥нших п≥зньол≥тн≥х однодольних бурТ¤н≥в гинуть на 100%, але в≥н справл¤Ї герб≥цид ний вплив ≥ на рослини баштанних культур, що про¤вл¤Їтьс¤ через 10-15 дн≥в у п≥дсиханн≥ та в≥дмиранн≥ лист¤ б≥л¤ основи огудини та призупиненн≥ росту верх≥вок пагон≥в.

ќбробка баштанних культур герб≥цидом Ѕетамаг к.е.(д.р. клетодим) в доз≥ 0,8 л/га ефективно д≥Ї на рослини ценхрусу в≥д сход≥в ≥ до початку колос≥нн¤, в результат≥ чого гине 100% однодольних п≥зньол≥тн≥х злакових бур¤н≥в прот¤гом 5 дн≥в ≥ при цьому не справл¤Ї герб≥цидного впливу на баштанн≥ культури.

ќбробка баштанних культур герб≥цидом ‘юз≥ланд форте 150 ≈— к.е.(д.р. д.р. флуазоп-ѕ-бут≥л) в доз≥ 1,0 л/га про¤вл¤Ї герб≥цид ний ефект на рослинах ценхрусу в≥д сход≥в ≥ до початку колос≥нн¤, внасл≥док чого рослини однодольних п≥зньол≥тн≥х злакових бур¤н≥в значною м≥рою пригн≥чуютьс¤, з часом в≥дмирають ≥ при цьому немаЇ герб≥цидного впливу на рослини баштанних культур.

ќбробка баштанних культур п≥сл¤сходовим герб≥цидом Ѕетамаг к.е. в дозы 0,8 л/га та ‘юзеланд форте 150 ≈— к.е. в дозы 1,0 л/га даэ змогу ефективно знищувати п≥зньол≥тн≥ злаков≥ бурТ¤ни, не пошкоджуючи баштанн≥ культури.

–ослини гарбуза на в≥дм≥ну в≥д рослин кавуна столового ≥ дин≥ в змоз≥ ефективно пригн≥чувати п≥зньол≥тн≥ однор≥чн≥ бурТ¤ни, в тому числ≥ ≥ ценхрус мало кв≥тковий завд¤ки добре розвиненому листковому апарату при загущенн≥й схем≥ сад≥нн¤ (1,4 + 1,4м) за принципом одна рослина Ц один пл≥д, ранн≥х строках с≥вби та на високому агрофон≥ при в≥дсутност≥ прос≥в≥в ≥ випадань, площа ¤ких не приц≥нюЇтьс¤ листковою повернею гарбуз≥в. ƒл¤ ефективноњ боротьби з ценхрусом мало кв≥тковим на пос≥вах баштанних культур сл≥д широко застосовувати п≥сл¤сходов≥ герб≥циди з д≥ючою речовиною клетодим (Ѕетамаг к.е., —елект к.е.) в рекомендованих дозах, що мають достатню селективн≥сть щодо баштанних культур ≥ справл¤ють стаб≥льний герб≥цид ний вплив на рослини п≥зньол≥тн≥х однодольних злакових бурТ¤н≥в, таких ¤к ценхрус,миш≥й, плоскуха (кур¤че просо).

ќсобливо ефективним дл¤ знищенн¤ ценхрусу на пос≥вах баштанних культур ви¤вивс¤ герб≥цид Ѕетамаг к.е. Ц препарат ф≥рми-виробника Ђ’≥магромаркетингї за застосуванн¤м його в комплекс≥ з поверхнево активною речовиною (ѕј–) ћагн≥т к.е. таке поЇднанн¤ в робочому розчин≥ спри¤Ї р≥вном≥рному розпод≥лу та ¤к≥сному прилипанню робочого розчину до листковоњ поверхн≥ ≥ про¤ву герб≥цидноњ д≥њ клетодиму на рослини ценхрусу. ќбробл¤ти пос≥ви баштанних культур сл≥д у ранкову пору, одразу п≥сл¤ спаданн¤ роси до настанн¤ спеки або у веч≥рню та н≥чну пору. ÷е трохи ускладнюватиме орган≥зац≥ю обробки, але дасть змогу до м≥н≥муму звести про¤в ¤трогенноњ хвороби (поб≥чний вплив герб≥циду на рослини культури) та уникнути втрат герб≥циду на випаровуванн¤.

ѕроти злаковий герб≥цид ‘юз≥лад форте к.е. та його аналоги ≥ модиф≥кац≥њ ц≥лком придатн≥ дл¤ застосуванн¤ на пос≥вах баштанних культур дл¤ знищенн¤ карантинного бурТ¤ну Ц ценхрусу мало кв≥ткового завд¤ки в≥дсутност≥ герб≥цидного ефекту на культурах. ¬≥н маЇ впов≥льнену герб≥цидну д≥ю на рослини ценхрусу та ≥нших п≥зньол≥тн≥х злакових бурТ¤н≥в, особливо в фазах розвитку бурТ¤ну за фазою трьох листочк≥в. ќбробка пос≥в≥в гарбуза герб≥цидом ‘юз≥ланд форте к.е. в фазу  трьох листочк≥в ценхрусу доц≥льна дл¤ знищенн¤ першоњ хвил≥ сход≥в бурТ¤ну при умов≥, що подальш≥ сходи ценхрусу будуть прит≥нен≥ огудиною рослини культури. ≈фективн≥сть д≥њ герб≥циду ‘юз≥ланд форте к.е. на рослини ценхрусу та ≥нших п≥зньол≥тн≥х злакових бурТ¤н≥в була високоњ ≥ на пос≥вах пасльонових овочевих культур, де проводили обробку пос≥в≥в цим герб≥цидом у фаз≥ розвитку бурТ¤н≥втри листочки в рекомендованих у Ђѕерел≥куї дозах. Ќа пос≥вах томат≥в, оброблених герб≥цидом ‘юзелад форте к.е., ценхрусу при обстеженн≥ не ви¤влено.

ƒл¤ вдосконаленн¤ запропонованого заходу х≥м≥чного знищенн¤ рослин ценхрусу потр≥бн≥ подальш≥ виробнич≥ випробовуванн¤ в господарствах рег≥ону ≥ цього року.

¬исновки

—еред найважлив≥ших завдань, що пост≥йно постаЇ перед с≥льським господарством щодо п≥двищенн¤ врожайност≥, Ї боротьба з бур'¤нами, а особливо з карантинними бур'¤нами на територ≥њ ”крањни. ѕ≥д бур'¤нами розум≥ють рослини, що не культивуютьс¤ людиною, але ≥сторично пристосувалис¤ до умов розвитку культурних рослин, ростуть разом з ними ≥ в процес≥ свого розвитку ≥ росту за на¤вност≥ м≥жвидовоњ боротьби пригн≥чують њх. ¬идовий склад бур'¤н≥в у пос≥вах с≥льськогосподарських культур зм≥нюЇтьс¤ за м≥крорайонами залежно в≥д зовн≥шн≥х умов, зокрема вологост≥ й температури верхнього шару ірунту.

«аконом ”крањни "ѕро карантин рослин" визначено, що державне регулюванн¤ у галуз≥ карантину рослин зд≥йснюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни,  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ¬ерховною –адою та –адою м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, √оловною державною ≥нспекц≥Їю з карантину рослин ”крањни та п≥дпор¤дкованими њй ƒержавною ≥нспекц≥Їю з карантину рослин јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, прикордонними обласними, обласними ≥ м≥ськими ≥нспекц≥¤ми з карантину рослин. ќсновними завданн¤ми державноњ служби карантину рослин Ї:

- охорона територ≥њ крањни в≥д занесенн¤ або самост≥йного проникненн¤ з-за кордону чи карантинноњ зони карантинних об'Їкт≥в;

- вчасне ви¤вленн¤, локал≥зац≥¤ ≥ л≥кв≥дац≥¤ карантинних об'Їкт≥в, а також запоб≥ганн¤ њх проникненню в рег≥они крањни, де вони в≥дсутн≥;

- контроль за дотриманн¤м особливого карантинного режиму ≥ проведенн¤м заход≥в з карантину рослин при вирощуванн≥, загот≥вл≥, вивезенн≥, ввезенн≥, перевезенн≥, збер≥ганн≥, переробц≥, реал≥зац≥њ та використанн≥ п≥дкарантин-них матер≥ал≥в та об'Їкт≥в.

Ћ≥тература

1.     ќбзор распстранени¤ карантинных организмов в ”краине на 1 ¤нвар¤ 2006 г. Ц  иев, 2006 Ц с.140

2.     »нструктивные указани¤ по вы¤влению карантинного сорн¤ка ценхрусу малоцветкового и мерам борьбы с ним. Ц ћосква

3.     «акон ”крањни Ђѕро карантин рослинї (674-15)

4.     ¬ит¤г ≥з  онцепц≥њ (досить ц≥каво дл¤ вс≥х, а передус≥м дл¤ алергетик≥в та фермер≥в)

5.     ћир культурных растений, справочник. —оставители: Ѕаранов ¬.ƒ., ”стименко√.¬. ћысль. 1994.

6.     –астениеводство. ѕасыпанов √.—., ƒолгодворов ¬.≈.,  оренев √.Ћ. ћ.  олос. 1997.

7.     јрсир≥й ј.“. ƒо питанн¤ про вивченн¤ бур`¤новоњ рослинност≥ «акарпатт¤. - Ќаук. зап. ”жгородськ, ун-ту. ”жгород, 1957.

8.     јртемчук ≤.¬. ≥ Ѕерез≥вська P.O. ƒо питанн¤ про поширенн¤ Ambrosia L. в ”–—–. - ’урн. ≤н-ту бот., 20/28/.

9.     Ќауково-виробничий журнал Ђ арантин ≥ захист рослинї -  Ѕерезень 2008 є3